Ухвала суду № 82087504, 29.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-3373/11

У Х В А Л А

"29" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», стягувач: Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» у справі № 2-3373/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04-35/07-А.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Згідно вимог ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року, вказаний позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 41 988,20 грн. заборгованості по кредитному договору, 419 грн. державного мита та 120 грн. - витрат, пов`язаних з оплатою збору на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, всього стягнувши 42 528, 08 грн.

В подальшому, 21 листопада 2018 року між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» відступив ТОВ «АНСУ», а ТОВ «АНСУ» набув права вимоги банку до позичальників та поручителів зазначених у Додатку № 1 до цього договору (боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до витягу з Додатку №1 по договору відступлення прав вимоги від 21 листопада 2018 року, укладеного між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «АНСУ», до заявника перейшло право вимоги за кредитним договором № 04-35/07-А від 09 листопада 2007 року, укладеного з ОСОБА_1 , загальний залишок заборгованості за яким становить 80532,08 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно положень ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 442 Цивільного порцесуального кодексу України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», стягувач: Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. ст. 260, 353, 354, 442 ЦПК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», стягувач: Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача - задовольнити.

Замінити стягувача, за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у справі № 2-3373/11, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 41 988,20 грн. заборгованості по кредитному договору, 419 грн. державного мита та 120 грн. - витрат, пов"язаних з оплатою збору на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, всього стягнувши 42 528 (сорок дві тисячі п"ятсот двадцять вісім) грн. 08 коп., а саме стягувача Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» замінити на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (код за ЄДРПОУ 36757541, місцезнаходження: 01015, м. Київ вул. Лейпцігська, 3-А).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: