Вирок № 82086883, 29.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/289/19 Справа № 693/890/18 Категорія: ч. 2 ст. 310 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі Ятченка М. О. Поєдинка І. А.Поєдинка І. А., Биби Ю. В.Биби Ю. В. Чорній Я. Ю.за участю прокурораРідзель О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2018 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця,

громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не

працюючого, не одруженого, фактично проживаючого за

адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не

судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки, який вирішено раховувати з моменту проголошення вироку.

На підставі ст. 76 КК України покладено обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експертів на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 715 грн. на користь держави; вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_1 на початку березня місяця 2018 року за місцем свого проживання, а саме: на присадибній ділянці домоволодіння, яке належить його бабусі ОСОБА_2 на праві приватної власності, що розташоване за адресою: с Конельська-Попівка вул. Молодіжна АДРЕСА_1 , Жашківського району АДРЕСА_1 , діючи умисно та цілеспрямовано, без спеціального дозволу, незаконно посіяв, вирощував, шляхом догляду за сходженням, просапуванням та культивуванням від бур`яну з метою доведення до стадії достигання 54 (п`ятдесят чотири) рослин коноплі, які 20 червня 2018 року в період часу із 16 год. 10 хв. по 16 год. 51 хв., в ході обшуку були виявлені на городі домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками Жашківського віділення поліції.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, заступник прокурора Черкаської області Носенко В.О., подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.11.2018 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 310 КК України скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_1 та засудити за ч. 2 ст. 310 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. В решті вказаний вирок залишити без змін. Під час апеляційного розгляду дослідити дані, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 .

Не заперечуючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, прокурор вважає, що вказаний вище вирок є незаконним з підстав неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення кримінального процесуального закону.

Вказує, що при вирішенні питання про визначення обсягу обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, які необхідно покласти на обвинуваченого на період його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, судом не враховано, що Законом України від 07.09.2016 №1492-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених», який набрав чинності 08.10.2016, внесено зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до ст. 76 КК України.

Так, згідно зі ст. 76 КК України в цій редакції (Закон від 07.09.2016 № 1492-VIII), на відміну від попередньої, коли покладення на засуджених обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, було правом суду, чинна з 08.10.2016 норма регламентує обов`язок суду у разі звільнення винної особи від відбування покарання з випробуванням покласти на таку особу обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, та за необхідності додатково, передбачені ч. 2 вказаної статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України суд зобов`язаний покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Проте, як вбачається з вироку, всупереч чинній редакції ст. 76 КК України судом першої інстанції на обвинуваченого ОСОБА_1 покладено лише один обов`язок, передбачений п. 2 ч. 1 цієї статті. Тобто, судом не вирішено питання про необхідність покласти на обвинуваченого зобов`язання, зазначене у п. 1 ч. 1 ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Згідно зі ст. 76 КК України в редакції Закону від 07.09.2017 № 1492-VIII питання покладення судом обов`язків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 75 КК України носить безальтернативний характер, та позбавляє суд права вибіркового підходу до покладення вказаних у цій частині ст. 76 КК зобов`язань.

Таким чином, вказує прокурор, суд ухвалив вирок з недотриманням вимог ст.ст. 370, 374 КПК України, оскільки під час призначення покарання та покладення на обвинуваченого обов`язків, визначених у ч 1 ст. 76 КК України, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, за саме: не застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. із зазначених у ній підстав, думку обвинуваченого ОСОБА_1 про згоду з вимогами апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Так, висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які в судовому засіданні належним чином перевірено та оцінено, відповідно до вимог ст.374 КПК України і приведені у вироку, не викликають сумнівів у своїй достовірності, а скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 310 КК України.

Крім того, висновок місцевого суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду в апеляційному порядку не заперечується, а тому, відповідно до ст.404 КПК України апеляційним судом не переглядається.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення кримінального процесуального закону, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і є слушними.

Так, при вирішенні питання про визначення обсягу обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, які необхідно покласти на обвинуваченого на період його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, судом не враховано, що Законом України від 07.09.2016 №1492-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених», який набрав чинності 08.10.2016, внесено зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 76 КК України в цій редакції (Закон від 07.09.2016 № 1492-VIII), на відміну від попередньої, коли покладення на засуджених обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, було правом суду, чинна з 08.10.2016 норма регламентує обов`язок суду у разі звільнення винної особи від відбування покарання з випробуванням покласти на таку особу обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, та за необхідності додатково, передбачені ч. 2 вказаної статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України суд зобов`язаний покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_1 , вказані вимоги закону належним чином не виконав.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1 , місцевий суд визнавши його винним та засудивши до позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України та поклавши обов`язок, передбачений вимогами ст. 76 КК України у виді повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не поклав на ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ст. 76 КК України в редакції Закону від 07.09.2016 № 1492-VIII), яка чинна з 08.10.2016, дана норма регламентує обов`язок суду у разі звільнення винної особи від відбування покарання з випробуванням покласти на таку особу обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України суд зобов`язаний покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Виходячи з викладеного та повністю погоджуючись з доводами, наведеними в апеляційній скарзі заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О., колегія суддів вважає необхідним скасувати вирок в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України та ухвалити новий вирок в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.420 КПК України, у зв`язку з неправильним звільненням обвинуваченого від відбування покарання.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. підлягає повному задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_1 , з ухваленням в цій частині нового вироку суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419, п.4 ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. – задовольнити повністю.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2018 року, стосовно ОСОБА_1 – скасувати в частині вирішення питання про визначення обсягу обов`язків, передбачених ст. 76 КК України з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Постановити новий обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1 .

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2018 року, стосовно ОСОБА_1 залишити – без змін.

Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок суду вступає в законну силу з моменту його проголошення апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 – в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий :

Судді :