Ухвала суду № 82086640, 29.05.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 233/3853/18

Номер провадження: 1-кп/225/88/2019

УХВАЛА

29 травня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

Скиби М.М.,

за участю: секретаря Петрової С.О.,

прокурора Загребельного Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

і їх захисника Ружицького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

і його захисників Бєляєва В.О., Коника Г.В.

потерпілої ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали Дзержинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000408 від 23.04.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.3 ст.27 ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники Бєляєв В.О. та Коник Г.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ружицький В.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник Ружицький В.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд вислухав позиції та доводи сторін, дослідив матеріали провадження і відмічає, що тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого попереднього проживання у Львівській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимостей, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 не працює, має дітей, проживає АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд погоджується з прокурором, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, є реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням ним насильства до потерпілої, і у випадку, якщо запобіжний захід не забезпечуватиме ізоляцію від суспільства, обвинувачений зможе силою вплинути на потерпілу з метою зміни її позиції.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого. В категорію цього ризику також входить імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_3 не навчається, не працює, має двох малолітніх дітей, одружений, зареєстрований Закарпатська область АДРЕСА_4 , проживає АДРЕСА_5 , в силу ст.89 КК не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого проживання у Закарпатській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено ним із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_7 не працює, має дітей, зареєстрований Закарпатська область АДРЕСА_6 , проживає АДРЕСА_7 , раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 197, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 27.07.2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 27.07.2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 27.07.2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору - до відома; направити начальнику Бахмутської установи виконання покарань (№6) - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Суддя: Суддя: