Рішення № 82084822, 29.05.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/430/19

Провадження № 2-а/628/20/19

РІ Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Куп`янський міськрайоний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Клімової С.В.,

при секретарі - Бавики Л.М.

за участю: представника позивача – Маслій Т.В.,

представника відповідача - Лиска К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Куп`янську адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюнової Ірини Вікторівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюнової Ірини Вікторівни про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за № 796-П від 05.02.201 9року, ухвалену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою Іриною Вікторівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 5,9 ст. 96 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення виді штрафу у розмірі 10 200,00 гривень та скасування припису № 796-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.12.2018, виданій позивачу головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою Іриною Вікторівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт у період з 17.12.2018 року по 21.12.2018 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою Іриною Вікторівною складено акт № 796-П, а потім протокол про адміністративне порушення від 21.12.2018 за ч.ч.5,9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою № 796-П від 05.02.2019 року позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.5,9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 10 200,00 гривень. Із вказаною постановою позивач не погодилась, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню та скасування припису № 796-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.12.2018, виданій позивачу головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою Іриною Вікторівною.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року адміністративний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, які просить суд задовольнити.

Відповідач, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що на підставі звернення Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради Харківської області від 09.11.2018, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою І.В. із залученням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Мурзи О.В. на підставі направлення, буз здійсненний виїзд на об`єкт «Реконструкція та зміна функціонального призначення приміщень під ательє для пошиву та ремонту одягу за адресою: вул. Петра Іванова,1 міста Куп`янська АДРЕСА_1 .

В ході перевірки з 17.12.2018 по 21.12.2018 встановлено, що на об`єкті перевірки виконана реконструкція та змінено функціональне призначення нежитлових приміщень під ательє та ремонту одягу, у зв`язку з чим розташування нежитлових приміщень не відповідає паспорту БТІ, який був наданий власниками, позивачем по справі. Під час перевірки здійснювалася фото фіксація.

За результатами перевірки, посадовими особами був складений акт про проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 796-А, також протокол про адміністративне правопорушення від 21.12.2018 та виданий відповідний припис - № 796-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою привести об`єкт у відповідність до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом введення його в експлуатацію або приведення в попередній стан в строк до 21.02.2019.

Відповідач відмовився від підписання акту перевірки, припису та їх отримання, у зв`язку з чим вони були надіслані йому рекомендованим листом з повідомленням.

Двічі дата розгляду адміністративної справи була перенесена, у зв`язку з не отриманням відповідачем матеріалів перевірки та інформації про дату розгляду адміністративної справи. В подальшому, посадовими особами департаменту 05.02.2019 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 796-П, якою визнано позивача винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч.ч.5,9 ст.96 КУпАП.

Інспектор при проведенні перевірки та притягнення до адміністративної відповідальності діяв в межах своєї компетенції, керувався Конституцією та законами України, ухвалив постанову, яка оскаржується позивачем, відповідно до діючого законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Представник відповідача, в судовому засіданні підтримав вимоги відзиву, зазначивши, що позов є необґрунтований та такий що не підлягає задоволенню.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Так з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2008, набула право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 .

15.02.2010, Ѕ частину зазначеного вище нежитлового приміщення, позивач подарувала ОСОБА_2 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 15.02.2010, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Підставою для проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області позапланової перевірки об`єкту за адресою: Харківська область місто Куп`янськ, вул. Петра Іванова,1, стала письмова інформація з Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради Харківської області, щодо реконструкції та зміни функціонального призначення приміщень за зазначеною адресою без проектної документації на реконструкцію та зміну функціонального призначення приміщень, без декларації на початок будівельних робіт та без декларації про готовність до експлуатації об`єкта ФОП ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки за період з 17.12.2018 по 21.12.2018, яка проводилася на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 17.12.2019 за № 796-н, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою І.В. складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 796-П, відповідно до якого працівниками Департаменту встановлено, що позивачем виконана реконструкція та змінено функціональне призначення нежитлових приміщень під ательє для пошиву та ремонту одягу за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом перебудови введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників.

Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 796-П, позивача зобов`язали привести об`єкт у відповідність до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом введення його в експлуатацію або приведення в попередній стан в строк до 21.02.2019.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідно позивача складено протокол про адміністративне порушення від 21.12.2018 за ч.ч.5,9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою № 796-П від 05.02.2019 року позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.5,9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 10 200,00 гривень (а.с.71-80, 89-106).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 9 КупАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» далі Закон № № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону № 3038-VI.

Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038-VI).

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому, згідно п. 9 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку №533).

За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).

Права та обов`язки суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені пунктах 13, 14 Порядку № 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт та відносно тих об`єктів які знаходяться в процесі будівництва.

Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформлюється направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), що має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Як вбачається з матеріалів справи головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою І.В. проведено позапланову перевірку «Реконструкція та зміна функціонального призначення приміщень під ательє для пошиву та ремонту одягу за адресою: вул..Петра Іванова, м.Куп`янськ, Харківської області» з 17.12.2018 лише на підставі направлення № 796-н від 17.12.2018, без видання наказу щодо призначення такої перевірки.

Пункт 9 Порядку № 553 регламентує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п.13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Так в судовому засіданні представник позивача зазначив, що перевірка проводилася у відсутність позивача. Представник відповідача стверджував зворотнє, однак не довів, що особу позивача під час перевірки було встановлено належним чином та у спосіб, передбачений законом. Крім того матеріали справи також не містять зазначеної інформації (а.с.72-77).

Зазначене, дає суду підстави вважати, що позивач при проведенні перевірки дійсно був відсутній.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 (далі Порядок - №244).

Згідно пункту 9 Порядку №244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку №244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Як було встановлено судом, акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2018 року, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил були складені за відсутністю позивача.

Представник відповідач в судовому засіданні підтвердив, що вказані документи не були надані суб`єкту містобудування після завершення перевірки, а були направлені засобами поштового зв`язку, з інформаційним листом про розгляд адміністративної справи - 18.01.2019 та05.02.2019, на підтвердження чого надано опис вкладень та чек.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244, справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п. 20 Порядку №244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № 796-П від 05.02.2019 позивач була визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.5,9 ст.96 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 10200,00грн.

Однак згідно наданої відповідачем роздруківки з офіційного сайту Укрпошти вбачається, що інформаційний лист про розгляд адміністративної справи 05.02.2019, вручено позивачу 09.02.2019 року( а.с.91).

Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача були відсутні відомості про повідомлення позивача, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вище наведеного вбачається, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач порушив норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі викладеного відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови щодо про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, що передбачено ст. 90 КАС України.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст.ст. 278,279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Також слід зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року за № 7460/03.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. ч.5,9ст.96 КУпАП є недоведеним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасувати постанову за № 796-П від 05.02.2019 року, ухвалену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою Іриною Вікторівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 5,9 ст. 96 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення виді штрафу у розмірі 10 200,00 гривень, підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було доведено правомірності прийнятого ним рішення, під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вимоги адміністративного позову про скасування припису – 796-Пр від 21.12.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, слід залишити без задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, зазначений спір не підсудний місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Керуючись ст.ст. 20, 72, 77, 90, 243 ч.3, 250, 295 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 251 КУпАП, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюнової Ірини Вікторівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування припису – задовольнити частково.

Скасувати постанову за № 796-П від 05.02.2019 року, ухвалену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Арутюновою Іриною Вікторівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 5,9 ст. 96 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення виді штрафу у розмірі 10 200,00 гривень.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/

Повний текст рішення суду складено 30.05.2019 року.

Суддя Куп`янського міськрайонного суду С.В. Клімова