Постанова № 8208469, 25.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № зазначено

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2010 року           15:35           № 10/37

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р. вирішив адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерт 2006 Прем’єр»

доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

проСкасування податкових повідомлень - рішень № 0000023500/0 від 20.03.2008 та № 0000033500/0 від 20.03.2008

          ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000023500/0 від 20.03.2008 та № 0000033500/0 від 20.03.2008 (далі - оскаржувані рішення).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.01.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.02.2010 про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований Подільською районною у місті Києві Державною адміністрацією, відповідно до свідоцтва серії А00 № 238991 від 31.03.2006.

Основними видами діяльності підприємства є театральна діяльність та діяльність у сфері кіномистецтва.

Державною податковою адміністрацією у місті Києві на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»проведена невиїзна документальна перевірка з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при проведенні гастрольних заходів в період з 01.10.2006 по 31.12.2006 року.

Так, за результатами перевірки складений акт № 19/35-40/34049159 від 06.03.2008, яким зафіксовано, що виручка від реалізації квитків на гастрольних заходах за період з 01.10.2006 по 31.12.2006 становить 1269190, 00 грн., в жовтні 2006 –453140, 00 грн., в листопаді 2006 –703670, 00 грн. Перевіркою також встановлено заниження скоригованого валового доходу за 2006 рік у сумі 376301, 00 грн. Відповідно до даних платника податку, прибуток підприємства за перевіряє мий період становить 1276740, 00 грн., а згідно даних перевірки 1653041, 00 грн., відхилення становить 376301, 00 грн.

Висновком акту є порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1. ст.-4, пп..11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України від „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на загальну суму 94075,00 грн., а саме: за звітний період календарний 2006 рік на суму 94075,00 грн., пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 пп. 7.3.1 п. 7.3. , пп..7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством: занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 134 942,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2006 року - 44325,00 грн.; зa листопад 2006 року - 90617,00 грн.

За результатами акту відповідачем винесені оскаржувані рішення.

В ході з’ясування обставин справи судом встановлено, що відповідачем попередньо проведені дві перевірки щодо дотримання позивачем вимог чинного законодавства України, в ході проведення яких не виявлено занижень податку на прибуток, що підтверджується наведеним нище.

Так, на підставі наказу № 555 від 30.05.2007 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового та валютного законодавства України відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача за період з 31.03.2006 по 31.03.2007 року.

За результатами якої складений акт № 84/22-10/34049159 від 25.06.2007, в якому зафіксовані порушення: Закону України «Про податок на додану вартість»та деяких положень Порядку затвердженого Наказом № 166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»при заповненні декларації з ПДВ, що призвело до заниження (ненарахування) податку на додану вартість, на загальну суму 10 508,00 грн., а саме по періодам: червень 2006 –09, 00 грн.; липень 2006 - 654,00 грн.; вересень 2006 –9 845,00 грн., Закону України „Про гастрольні заходи в Україні» № 1115-IV від 10.07.2003, а саме: несвоєчасне подання розрахунку по збору за проведення гастрольних заходів 02.11.2006, розрахунку по збору за проведення гастрольних заходів 02.02.2007, розрахунку по збору за проведення гастрольних заходів 26.03.2007 та в частині несвоєчасної сплати збору за проведення гастрольних заходів за березень 2006, в сумі 3565,56 грн.

Відповідно до п.п. 31.1. акту № 84/22-10/34049159 від 25.06.2007 відповідачем зазначено, що на підставі документів, які надані позивачем в ході перевірки, не встановлено заниження валового доходу, що підтверджується даними таблиці, зокрема перевіряємим підприємством за 2006 рік визначений валовий дохід від продажу товарів та послуг у сумі 1276740, 00 грн.

Крім того, на підставі направлення № 1477 від 19.12.2007 та наказу № 1111 від 19.12.2007 проведено «додаткову»виїзну позапланову перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб позивача за період з 31.03.2006 по 30.09.2007, за результатам якої відповідачем складений акт № 209/17-50 від 25.12.2007, висновком якого підтверджено відсутність порушень при нарахуванні податку на прибуток.

Судом встановлено, що позивачем під час проведення гастрольних турів по території України до відповідних ДПІ подавалися «податкові розрахунки збору за проведення гастрольних заходів», які були витребувані ДПА у місті Києві та відображені у додатках №1,2 до акту № 19/35-40/34049159 від 06.03.2008.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства, яка подана позивачем за звітний 2006 рік, останнім особисто визначено валовий дохід у сумі 1276740, 00 грн. та валові витрати, які становлять 1267768, 00 грн.

На підставі перевірки ДПА у місті Києві виставило позивачу податкові повідомлення рішення № 0000023500/0 від 20.03.2008 та № 0000033500/0 від 20.03.2008.

Дані податкові повідомлення рішення розміщені відповідачем на дошці податкових оголошень, що підтверджується актом № 2/238 від 27.03.2008.

В адміністративному порядку ці податкові повідомлення рішення оскаржені до відповідача, що підтверджується листом позивача № 101221/10 від 22.05.2008 та залишені без розгляду –лист № 10971/10/25-007 від 10.06.2008.

Повторно скарга позивача на вказані вище рішення розглядалась Державною податковою адміністрацією у місті Києві, результатом є залишення без змін рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва за № 10971/10/25-007 від 10.06.2008 про залишення первинної скарги без розгляду, а скарги позивача без задоволення.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України позивачем подано скаргу до ДПА України, рішенням якої –лист № 7778/6/25-0115 від 13.08.2008, залишено без змін податкові повідомлення рішення № 0000023500/0 від 20.03.2008 та № 0000033500/0 від 20.03.2008.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено поняття валовий доход, як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами; доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону; доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у випадках, передбачених Законом.

Згідно п.4.3. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

          Пунктом 1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено поняття валових витрат виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статтєю 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, так п.п. 4.1.1 передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.4.2.1. Якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.1.4.ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що декларація з податку на прибуток підприємства за рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових: періодів, подається така декларація протягом 20-ти календарних днів від дня закінчення відповідною податкового періоду, і враховує валові витрати на здійснення господарської діяльності.

Також, п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Законом України «Про гастрольні заходи в Україні» визначені загальні засади організації гастрольних заходів в Україні, а також порядок справляння та використання збору за проведення гастрольних заходів.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про гастрольні заходи в Україні»гастрольні заходи - видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків.

Статтєю 5 Закону «Про гастрольні заходи в Україні» визначено, що об'єктом оподаткування за проведення гастрольних заходів на території України є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід, а відповідно до ст. 7 цього ж Закону платники збору за проведення гастрольних заходів протягом десяти календарних днів після дати проведення гастрольного заходу подають до органу державної податкової служби за місцем його проведення розрахунок збору за проведення гастрольних заходів за формою, встановленою центральним податковим органом.

Форма розрахунку збору за гастрольний захід затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 620 від 02.12.2003 і містить лише відомості щодо виручки від реалізації квитків (без урахування валових витрат на організацію гастрольного заходу і періоду в якому отримана така виручка).

Згідно п.п. 7.4. Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом враховано, що позивач 16.01.2007 подав до податкових органів декларацію з ПДВ за грудень 2006 року, що підтверджується даними акту, відповідно останнім строком проведення перевірки правильності даних заявлених у декларації є 31.01.2007, всупереч цьому перевірку проведено 06.03.2008.

Судом встановлено, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства України, що регулює оподаткування під час проведення гастрольних турів по території України, надав до відповідних ДПІ «податкові розрахунки збору за проведення гастрольних заходів», які були витребувані ДПА у місті Києві, відомості яких містяться у додатках №1,2 до акту № 19/35-40/34049159 від 06.03.2008 та повною мірою відображають виручку від реалізації квитків за перевіряє мий період

Враховуючи наведене, судом вважає, що при проведенні невиїзної позапланової перевірки, результати якої зафіксовані в акті № 19/35-40/34049159 від 06.03.2008 Державною податковою адміністрацією у місті Києві порушена процедура та строки проведення даної перевірки.

Також, при виявленні порушень податкового законодавства та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень, відповідачем необхідно було урахувати розміри валових доходів, валових витрат, отриманих позивачем під час проведення фінансово-господарської діяльності. Всупереч цьому, відповідач не вчинив дій щодо вказаного підрахунку, більш того, зробив помилку при остаточному підрахунку виручки від реалізації квитків на гастрольний захід, яка становить 1269190, 00 грн. та зазначена в акті № 19/35-40/34049159 від 06.03.2008 і протирічить даним декларації, поданої позивачем до відповідача та фактично складає 1276740, 00 грн.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача, стосовно того, що відповідач невірно застосував штрафні санкції та податкові зобов’язання, нарахувавши їх шляхом співставлення з відомостями, які містяться в звітах по гастрольному збору за четвертій квартал 2006 року.

Організація і ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах регулюється відповідною інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства культури України № 452 від 07.06.1999 (надалі - «Інструкція»).

Позивач організовуючи концертно-видовищні заходи, з метою розповсюдження квитків, співпрацював із нештатними уповноваженими з реалізації квитків, які після реалізації квитків подавали звіти про реалізовані квитки та вносили в касу підприємства кошти, які були відображені у податкових деклараціях позивача за четвертий квартал 2006 року.

В подальшому, по факту проведення перелічених вище концертно-видовищних заходів (у 4-му кварталі 2006 року), до місцевих органів Державної податкової служби за місцем їх проведення було подано відповідні розрахунки гастрольного збору, які враховували і надходження у вигляді вартості квитків реалізованих нештатними уповноваженими з реалізації квитків у третьому кварталі 2006 року. Позивач зазначає, що методологічно неможливо розрахувати податкові зобов'язання будь-якого платника з податку на прибуток підприємств, а також з податку на додану вартість, шляхом співставлення відомостей наведених у його податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року з відомостями, які містяться в звітах по гастрольному збору за 4-й квартал 2006 року, оскільки згідно ст. ст. 5, 7 Закону України «Про гастрольні заходи в Україні»об'єктом оподаткування збором за проведення гастрольних заходів є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід, а розрахунок збору за гастрольний захід, який містить відомості саме щодо валової виручки від реалізації квитків на певний концертний захід без урахування дати отримання такої виручки, подається протягом 10 днів до контролюючого органу за місцем проведення гастрольного заходу.

Форма розрахунку збору за гастрольний захід затверджена наказом ДПА України № 620 від 24.12.2003 і містить лише відомості щодо виручки від реалізації квитків (без урахування валових витрат на організацію гастрольного заходу і періоду в якому отримана така виручка).

Відповідно до п.п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»«Декларація з податку на прибуток підприємства за рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів», подається така декларація протягом 20-ти календарних днів від дня закінчення відповідного податкового періоду, і враховує валові витрати на здійснення господарської діяльності.

Отже, відомості щодо валової виручки від продажу квитків на гастрольні заходи, які містяться у відповідних розрахунках по гастрольному збору, не можуть бути належним доказом заниження валового доходу Позивача, оскільки відомості викладені в них не враховують особливості розрахунку податку на прибуток підприємств, зокрема дату збільшення валового доходу згідно п. 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду переконливих доказів щодо правильності прийнятого їм рішення.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що в разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт 2006 Прем'єр" задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському райрні міста Києва №0000023500/0 від 20.03.2008 та №0000033500/0 від 20.03.2008.

3.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт 2006 Прем'єр" за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 П.О. Ковзель