Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 жовтня 2009 року 17:00 № 7/209
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства "Терра-Трейд"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
від позивачаІгнатьєва І.В. –представник за довіреністю
від відповідачаЦиганкова В.О. –представник за довіреністю
Дочірнє підприємство "Терра-Трейд" звернулося в суд з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 18.02.2008 р. № 0000142310/1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем було винесено незаконне повідомлення-рішення про сплату податкового зобов’язання в розмірі 623850,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –207950,00 грн.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає своє рішення обґрунтованим і прийнятим без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчить про порушення позивачем положень Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість за грудень 2006 р., лютий 2007 р. та червень 2007 р., на загальну суму 2245330,00 грн.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку Дочірнього підприємства "Терра-Трейд" з питань правильності нарахування своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2006 р. по 30.09.2007 р.
За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 21.11.2007 року № 182/23-704/32161773, яким встановлено, що позивачем порушено норми податкового законодавства з податку а додану вартість, а саме: п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2006 р., лютий 2007 р. та червень 2007 р. в сумі 2245330,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. № 0000752310/0 про сплату податкового зобов’язання в розмірі 3367995,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові санкції) – 1122665,00 грн.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва зі скаргою від 17.12.2007 р. № 134 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. № 0000752310/0, в результаті чого зазначене рішення було скасоване в частині нарахування податкового зобов’язання в розмірі 1829430,00 грн. –за основним платежем та 914715,00 грн. –штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині рішення було залишено без змін, виходячи з наступного.
На думку відповідача, позивачем було порушено п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв’язку з віднесення у лютому 2007 року до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з витрат на придбання дубленого хромованого напівфабрикату "ВЕТ-БЛЮ" згідно Договору № 01/07-09/2 від 09.01.2007 р., що відрізняється від звичайної ціни більш ніж на 20 %., а саме на 415900,00грн., що призвело до завищення податкового кредиту на 415900,00 грн.
Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва 18.02.2008 р. було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000142310/1, яким визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 623850,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –207950,00 грн.) в рахунок погашення податку на додану вартість, що є предметом оскарження по даній справі.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін.
Звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Виходячи з викладеного, податковий орган для нарахування податкового зобов’язання за порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", повинен довести невідповідність договірної ціни звичайній ціні товарів за непрямим методом, що затверджений законом України, але, на даний час такий закон відсутній, тобто висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту позивачем у зв’язку з тим, що договірна вартість товару відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, ґрунтуються на припущеннях та законодавчо необґрунтовані.
Враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняте відповідачем рішення є помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Дочірнього підприємства "Терра Трейд" задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 18.02.2008 р. № 0000142310/1 повністю.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства "Терра Трейд" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р.О.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.10.2009 р.
Судове рішення № 8208091, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 06.10.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/209. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: