Рішення № 82077538, 15.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2019 року № 826/8842/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Бойка О.І., представника відповідача Александрука Р.А., у відсутність представників третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації "Центр протидії корупції" до Першого заступника Голови Служби безпеки України Демчини Павла Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Громадська організація "Центр протидії корупції" до Першого заступника Голови Служби безпеки України Демчини Павла Володимировича про:

- визнання бездіяльності щодо неподання декларації уповноваженої особи на виконання функцій держави або місцевого самоврядування протягом 2016-2018 років протиправною;

- зобов`язання подати декларації уповноваженої особи на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2018 роки.

Підставою для звернення з позовною заявою стало безпідставне, на думку позивача, віднесення інформації про майновий стан відповідача до державної таємниці, у зв`язку з чим порушено права позивача на публічний доступ до інформації, а саме порушено право на здійснення громадського контролю через відсутність в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідної декларації Першого заступника Голови Служби безпеки України Демчини Павла Володимировича.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року позовну заяву Громадської організації "Центр протидії корупції" прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національне агентство з питань запобігання корупції.

Третя особа подала до суду пояснення, в яких проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що комплексна система захисту інформації Інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" забезпечує технічний захист лише конфіденційної інформації, що містить персональні дані. Система має зв`язок з мережею інтернет, а тому не атестована як така, що може забезпечити розміщення в ній таємної інформації.

Відповідно до положень статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, стосовно осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких становить державну таємницю, зокрема, у військових формуваннях та державних органах, що здійснюють оперативно-розшукову, контрозвідувальну, розвідувальну діяльність, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів (формувань), у порядку, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із зазначеними органами (формуваннями).

На даний час Національним агентством з питань запобігання корупції за участю таких органів розробляється відповідний порядок, на підставі якого будуть здійснюватися заходи фінансового контролю, у тому числі подання декларацій, стосовно осіб, зазначених у статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції". А тому неподання посадовими особами Служби безпеки України декларацій за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та нерозміщення їх у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції зумовлене відповідними об`єктивними причинами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві, пояснив, що відповідач згідно примітки статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" має статус особи, що займає відповідальне становище, а тому зобов`язаний щорічно до 1 квітня, а також протягом 60 днів після початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій (початок роботи системи 01 вересня 2016 року), подати декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства. Проте, відповідачем жодного разу не подано щорічної декларації та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до вимог частини другої статті 52 Закону України "Про запобігання корупції", що суперечить вимогам закону.

На думку позивача, неправомірним є посилання відповідача на віднесення інформації, що міститься у деклараціях особового складу Служби безпеки України в цілому, зокрема відповідача, до державної таємниці, на підставі рішення державного експерта з питань державних таємниць №9/10456 від 20 жовтня 2016 року, оскільки рішення експерта є незаконним. У контексті статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" вбачається відсутність доцільності віднесення до державної таємниці інформації про особовий склад Служби безпеки України в цілому включно з керівним складом Служби безпеки України, а не щодо осіб, які здійснюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність.

Позивач відмічає, що затверджений Службою безпеки України Тимчасовий порядок отримання та зберігання декларацій співробітників Служби безпеки України суперечить пункту 9 частини першої статті 11, частині першій статті 45, частині першій статті 47 Закону України "Про запобігання корупції", а тому не може використовуватися посадовими особами Служби безпеки України при необхідності подання декларацій, оскільки забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відноситься виключно до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, а передбачені Законом України "Про запобігання корупції" заходи стосуються виключно осіб, які здійснюють оперативно-розшукову, контрозвідувальну, розвідувальну діяльність, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, але без виключення обов`язку подання декларацій шляхом оприлюднення на сайті Національним агентством з питань запобігання корупції та не стосується керівного складу Служби безпеки України, зокрема відповідача.

Представник відповідача надав суду пояснення з яких вбачається, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. В судовому засіданні пояснив, що на думку відповідача відсутній адміністративний спір; позивач, а саме Голова правління Громадської організації "Центр протидії корупції" Шабунін В.В. неуповноважений звертатися від імені громадської організації із вказаним позовом до суду; позивачем не доведено, що його права порушені, а статутом Громадської організації "Центр протидії корупції" не визначено право здійснювати моніторинг; відповідач подає декларації, які обробляються та зберігаються на спеціальних інформаційних системах Служби безпеки України.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Листом №9/4641 від 14 травня 2018 року Управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України опрацювавши запит Громадської організації "Центр протидії корупції" дало відповідь з приводу надання копій декларацій про майновий стан, доходи, зобов`язання першого заступника Голови Служби безпеки України Демчини Павла Володимировича за 2016, 2017 роки.

Як вбачається з вказаного листа, автоматизовані системи, на яких зберігаються електронні декларації особового складу Служби безпеки України, розташовані в режимних приміщеннях Служби безпеки України, опечатаних Головою Національного агентства з питань запобігання корупції. А тому службові особи Служби безпеки України не мають права самостійно здійснювати доступ до зазначених приміщень та забезпечувати доступ до них іншим особам.

Також в листі зазначено, що Службою безпеки України на виконання вимог розділу VII "Фінансовий контроль" Закону України "Про запобігання корупції" декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані суб`єктами декларування, визначеними у примітці до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", розміщуються у вигляді електронних документів на спеціальних інформаційних системах Служби безпеки України з додержанням режимних вимог та забезпечення умов для захисту відповідної секретної інформації з метою запобігання її витоку технічними каналами.

Вказане обумовлене тим, що інформація про особовий склад Служби безпеки України, яка повинна включатися до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в обсязі, передбаченому статтею 46 Закону України "Про запобігання корупції", становить державну таємницю, виходячи з положень статті 8 Закону України "Про державну таємницю", статті 9 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", статті 28 Закону України "Про службу безпеки України", Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року №440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за №902/11182.

Зазначене підтверджено рішенням державного експерта з питань таємниць - заступника Голови Служби безпеки України від 20 жовтня 2016 року №9/10456 про віднесення до державної таємниці інформації, яка відповідає статті 4.1.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, і яка міститься в деклараціях особового складу Служби безпеки України, повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані, що має накопичуватись в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також в листі зазначено, що механізм реалізації вимог фінансового контролю шляхом розміщення декларацій на захищених інформаційних системах Служби безпеки України на виконання вимог статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" погоджено з Національним агентством з питань запобігання корупції (лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 жовтня 2016 року №51-03/3713).

Не погодившись із вказаною відповіддю, позивач оскаржив протиправну, на його думку, бездіяльність відповідача щодо неподання декларацій, до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Закон України "Про запобігання корупції" визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Підпунктом "е" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові та службові особи Служби безпеки України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належать забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (пункт 9 частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання корупції").

Так, відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Частиною першою статті 47 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (частина друга статті 52 Закону України "Про запобігання корупції").

Разом з тим, частиною першою статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що стосовно осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких становить державну таємницю, зокрема, у військових формуваннях та державних органах, що здійснюють оперативно-розшукову, контрозвідувальну, розвідувальну діяльність, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів (формувань), у порядку, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із зазначеними органами (формуваннями).

Пунктом 7 розділу І Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №959/29089, встановлено, що захист інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування забезпечується із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в установленому законом порядку.

Як вбачається із письмових пояснень Національного агентства з питань запобігання корупції поданих до суду 18 грудня 2018 року, комплексна система захисту інформації Інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" Національного агентства з питань запобігання корупції атестована Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України 31 серпня 2016 року.

Відповідно до експертного висновку, що є невід`ємною частиною цього атестата (має гриф обмеження доступу до інформації - "Для службового користування"), ІТС Реєстр забезпечує технічний запис лише конфіденційної інформації, що містить персональні дані. Тому система, яка має зв`язок з мережею інтернет, не атестована як така, що може забезпечити розміщення на ній таємної інформації.

Пунктом 1 Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №3, визначено, що суб`єкти декларування визначені статтею 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" розпочнуть подавати декларації згідно із Законом України "Про запобігання корупції" після затвердження Національним агентством з питань запобігання корупції відповідного порядку та набрання ним чинності.

У письмовому поясненні Національного агентства з питань запобігання корупції зазначено, що з метою забезпечення існування умов для захисту інформації про вказану категорію співробітників органів державної влади, що становить державну таємницю, запобіганню випадкам завдання шкоди інтересам національної безпеки на сьогодні Національним агентством з питань запобігання корупції за участю таких органів розробляється відповідний порядок, на підставі якого будуть здійснюватися заходи фінансового контролю, у тому числі подання декларацій, стосовно осіб, зазначених у статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції".

Із матеріалів справи встановлено, що державним експертом з питань таємниць заступником Голови Служби безпеки України генерал-майором Поярковим В.О. 28 жовтня 2016 року за реєстраційним №9/10456 складено рішення державного експерта з питань таємниць про віднесення інформації до державної таємниці.

Згідно вказаного рішення, державним експертом з питань таємниць розглянуто пропозиції УВБ, УРДЗК, ДОДТЛ, УРОС та УПЗ Служби безпеки України щодо віднесення до державної таємниці інформації про особовий склад Служби безпеки України, яка відповідно до приписів антикорупційного законодавства України має накопичуватися у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі подання співробітниками Служби безпеки України, які є суб`єктами декларування, інформації, яка міститься в деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та в повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані.

Експерт встановив, що зазначена інформація належить до сфери державної безпеки та охорони правопорядку і відповідає категоріям і вимогам, передбаченим статтею 8 Закону України "Про державну таємницю" та статті 4.1.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю - відомості про персональні переліки, посади, належність до підрозділів, домашні адреси особового складу (персоналу) за сукупністю всіх показників у цілому щодо Служби безпеки України, за окремими показниками в цілому щодо Служби безпеки України, за сукупністю всіх показників у цілому щодо: органу, навчального закладу, підрозділу Центрального управління Служби безпеки України.

Витік (оприлюднення) зазначених відомостей надасть змогу зацікавленій стороні володіти даними щодо кількісного складу, а також окремих особистих даних осіб, які належать до кадрів Служби безпеки України, та може створити загрозу життю чи здоров`ю співробітників Служби безпеки України, їх близьких родичів у зв`язку з виконанням цими працівниками завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, може перешкоджати ефективному виконанню завдань із забезпечення державної безпеки, у зв`язку з володінням такою інформацією особами, причетними до діяльності спецслужб іноземних держав, терористичних та інших злочинних організацій тощо. Крім того, враховуючи залучення особового складу Служби безпеки України до антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, володіння зазначеними відомостями може надати можливість підрозділам, військовим спеціалістам та іншим особам більш ефективно планувати розвідувально-підривну та іншу дестабілізуючу діяльність на території України, здійснення заходів з компрометації співробітників Служби безпеки України та створення загрози для членів їх сімей.

Враховуючи вказані обставини державний експерт прийняв рішення про віднесення до державної таємниці інформації, яка відповідає статті 4.1.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю і міститься у деклараціях особового складу Служби безпеки України, повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані, яка має накопичуватись в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за сукупністю всіх показників у цілому щодо Служби безпеки України зі ступенем секретності - "цілком таємно", а за окремими показниками в цілому щодо Служби безпеки України або за сукупністю всіх показників у цілому щодо органу, навчального закладу, підрозділу центрального управління Служби безпеки України - "таємно".

06 квітня 2016 року заступником Голови Служби безпеки України генерал-майором О.Фроловим затверджено Тимчасовий порядок отримання та зберігання електронних декларацій співробітників Служби безпеки України згідно з яким суб`єкти декларування органів, підрозділів і закладів Служби безпеки України, через режимно-секретні підрозділи або з використанням системи захищеної електронної пошти Служби безпеки України, надсилають (за супровідним листом) файли електронних декларацій або повідомлень про суттєві зміни в майновому стані до ГІКЦ ДІАЗ у строки визначені законодавством України.

Адміністратор безпеки, у супроводі співробітника відділу безпеки ЦБД ГІКЦ ДІАЗ, здійснює перенесення файлів декларацій на атестовані автоматизовані робочі місця, розташовані у службовому приміщенні на вул. Паторжинського, 5/7, кабінет 211, яке обладнано відповідно до вимог нормативно-правових актів Служби безпеки України з питань режиму секретності та технічного захисту інформації.

Таким чином, об`єктивно розглянувши та оцінивши вказані обставини та докази, системно проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд відхиляє доводи позивача, що відповідач всупереч положенням статей 45, 52 Закону України "Про запобігання корупції" вчиняє протиправні дії, що супроводжуються не поданням декларації про майновий стан шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції відповідних граф та не подає (заповнює) повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, оскільки згідно приписів частини першої статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції" подання декларацій посадовими особами, перебування на яких становить державну таємницю, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів (формувань), у порядку, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із зазначеними органами (формуваннями).

Як встановлено судом, на час розгляду справи, Національним агентством з питань запобігання корупції розробляється відповідний порядок, на підставі якого будуть здійснюватися заходи фінансового контролю, у тому числі подання декларацій, стосовно осіб, зазначених у статті 52-1 Закону України "Про запобігання корупції".

Крім того, у відсутність такого порядку, з метою виконання положень Закону України "Про запобігання корупції", Службою безпеки України розроблено та затверджено Тимчасовий порядок отримання та зберігання електронних декларацій співробітників Служби безпеки України, згідно якого суб`єкти декларування органів, підрозділів і закладів Служби безпеки України надсилають файли електронних декларацій або повідомлень про суттєві зміни в майновому стані до спеціальної інформаційної системи Служби безпеки України.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про незаконність віднесення інформації, що міститься у деклараціях особового складу Служби безпеки України в цілому, зокрема відповідача, до державної таємниці, на підставі рішення державного експерта з питань державних таємниць №9/10456 від 20 жовтня 2016 року, оскільки рішення експерта не скасовано чи визнано судом незаконним.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача, що позивачем не доведено, що його права порушені, а статутом позивача не визначено право здійснювати моніторинг декларацій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Громадської організації "Центр протидії корупції", основною метою діяльності Організації є здійснення та захист прав і свобод та задоволення і захист інтересів членів організації у сфері запобігання та протидії корупції у спосіб не заборонений чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1-2.2.3, 2.2.19 Статуту визначено, що основними напрямками діяльності Організації, зокрема, є: захист прав та свобод членів Організації, сприяння членам у вирішенні питань захисту їх прав та інтересів, в тому числі шляхом надання правової допомоги членам організації, працівникам, членам їх сімей та іншим особам права та інтереси, яких порушуються внаслідок антикорупційної та правозахисної діяльності; сприяння поширення в Україні кращих світових практик у сфері запобігання та протидії корупції; участь у розробці та удосконаленні загальнодержавних, регіональних, місцевих і міжнародних програм, що спрямовані на досягнення основної мети Організації; громадський контроль за дотриманням законодавства у сфері запобігання корупції шляхом аналізу та моніторингу декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, виконання органами влади та посадовими особами вимог антикорупційного законодавства.

Для здійснення своїх статутних напрямків діяльності Організація, зокрема: виступає учасником цивільно-правових відносин, набуває майнові та немайнові права, може бути позивачем та відповідачем у суді; звертається до органів державної влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування за одержанням допомоги та інформації, необхідної для реалізації статутної мети та основних напрямків діяльності; представляє та захищає свої права та інтереси, а також інтереси членів Організації та за необхідності інших осіб в органах державної влади і місцевого самоврядування, правоохоронних органах та судах всіх юрисдикцій (пункти 2.3.1, 2.3.6, 2.3.7 Статуту).

Статтею 34 Конституції України закріплено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Пунктами 2, 8 частини першої статті 21 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що громадські об`єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право: запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", інформацію про діяльність щодо запобігання корупції; здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.

Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача, що Голова правління Громадської організації "Центр протидії корупції" Шабунін В.В. не уповноважений звертатися з даним позовом до суду, оскільки згідно відомостей наявних в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Шабунін В.В. вказаний як особа, яка уповноважена представляти Громадську організацію "Центр протидії корупції" у правовідносинах з третіми особами та має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. Крім того, як встановлено судом, згідно статутних цілей та законів України позивач наділений правом здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Громадської організації "Центр протидії корупції" до Першого заступника Голови Служби безпеки України Демчини Павла Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Громадська організація "Центр протидії корупції" (місцезнаходження юридичної особи: 01010, місто Київ, вулиця Суворова, будинок 4/6, офіс 905; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38238280).

Відповідач - Перший заступник Голови Служби безпеки України Демчина Павло Володимирович (місцезнаходження юридичної особи: 01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034074).

Третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції (місцезнаходження юридичної особи: 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40381452).

Повний текст рішення складено 28.05.2019.

Суддя О.М. Чудак