Ухвала суду № 82075545, 29.05.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3527/18

провадження № 2/0274/589/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2019 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа: Органу опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області про визначення частки у спадковому майні, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.08.2014 року на квартиру АДРЕСА_1 та згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності співвласниками квартири являються ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначена квартира належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

07.03.2017 року батько позивачки - ОСОБА_3 помер. Позивач являється спадкоємцем спадщини покійного.

24.04.2018 року позивач звернулась до Бердичівської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , проте державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з того приводу, оскільки не визначено розмір частки спадкодавця у майні, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Позивач позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в зв`язку з наведеними у постанові нотаріуса підставами, то таке право підлягає відновленню в судовому порядку. Тому позивач просить визначити, що частка померлого ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/3 частини.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області Бєлова А.Г. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій погодилася з обставинами, наведеними позивачем, просила розглянути справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа: представник Органу опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області Орел Л.І. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.08.2014 року на квартиру АДРЕСА_1 та згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності співвласниками зазначеної квартири являються ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначена квартира належить співвласникам на праві спільної сумісної власності (а.с. 10,11).

07.03.2017 року співвласник квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Позивач є донькою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про одруження (а.с. 13).

24.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Бердичівської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , проте державним нотаріусом постановою від 24.04.2018 року №903/02-31 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не визначено розмір частки спадкодавця у майні, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності ( а.с.9).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями ст.370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Як зазначено в пункті 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», розглядаючи спори, пов`язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, що за життя спадкодавець не укладав з іншими співвласниками квартири договір щодо поділу часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, або виділу частки такого майна. За таких обставин частки співвласників у праві власності на квартиру є рівними.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст. 15, 368, 370, 372, 1226 ЦК України, керуючись ст. ст. 77-83, 89, 95, 211, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа: Органу опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області про визначення частки у спадковому майні задовольнити.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/3 частину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: Т.М. Вдовиченко