Постанова № 82074145, 05.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1199/19

Провадження № 3/592/301/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Чернобай О.І., за участю секретаря судового засідання Павлович Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції ГУНП в Одеській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В :

06.01.2019 року, о 23:50 год., в Одеській області, Лиманському районі, с.Фонтанка, вул.Дніпровська, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “Suzuki Swiet” державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Як зазначено у протоколі судовий розгляд справи було призначено на 06.02.2019 року на 10:00 годину у приміщені Ковпаківського районного суду м.Суми. /а.с.1/

З протоколом водій ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчать його особисті пояснення написані власноруч у протоколі про те, що він “керував автомобілем випив дві пляшки алкогольного пива, з порушенням згоден”, з чого можна зробити висновок, що про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Однак, у судове засідання – 06.02.2019 року ОСОБА_1 не з`явився. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав. Заяви про розгляд справи без його участі також не подавав, а у протоколі про це нічого не зазначив.

Статтею 268 КпАП України передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст.277-2 КпАП України передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Оскільки перша дата судового засідання була визначена не судом, а співробітниками поліції, тому дотримуючись вимог чинного КпАП судом було відкладено перший судовий розгляд, незважаючи, що водій ОСОБА_1 при складанні протоколу фактично визнав себе винним у вчиненому правопорушенні з метою дотримання його права на захист у судовому засіданні і з метою надати йому змогу бути присутнім при судовому розгляді і можливістю надання доказів.

Таким чином судовий розгляд справи було перенесено на 20.02.2019 року про що водію ОСОБА_1 було направлено судовий виклик рекомендованим листом з повідомленням.

Однак, на пошті вказаний лист він не отримав і лист був повернутий до суду з поміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». /а.с.13; 16/

У судове засідання – 20.02.2019 року він не з`явився у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 11.03.2019 року про що ОСОБА_1 булв направлений судовий виклик. Однак, на пошті вказаний лист він знову не отримав і лист був повернутий до суду з поміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». /а.с.14; 18/

У судове засідання - 11.03.2019 року ОСОБА_1 не з`явився, тому розгляд справи було перенесено на 01.04.2019 року про що йому був направлений судовий виклик. /а.с.15/

У судове засідання – 01.04.2019 року ОСОБА_1 знову не з`явився, тому розгляд справи було перенесено на 05.04.2019 року про що йому був направлений судовий виклик. /а.с.17/

Відомості з пошти щодо вручення вказаних двох останніх викликів до суду не надійшли.

На підставі вищенаведених фактів чітко вбачається, що суд, до останнього дотримуючись прав на захист щодо змагальності судового процесу та забезпечення права особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності на допит свідків, судовий розгляд неодноразово відкладав із-за неявки водія ОСОБА_1 але він не отримував на пошті судові виклики, знаючи, що справа відносно нього розглядається судом, з чого можна зробити висновок, що він не виявляє бажання з`являтись до суду з метою захисту своїх прав.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 п`ять разів поспіль /06.02.2019; 20.02.2019; 11.03.2019; 01.04.2019; 05.04.2019 року/ протягом майже трьох місяців не з`являвся у судові засідання та жодного разу самостійно не поцікавився в суді результатами розгляду його справи, тому судом розгляд справи на цей раз відбувся, оскільки з вищенаведеного вбачається, що судом було забезпечене право ОСОБА_1 на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, т.я. йому неодноразово надавалось право на залучення захисника, на виклик свідків і на особисту участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Однак, з вищенаведених фактів, викладених судом вбачається, що ОСОБА_1 не отримуючи судові виклики та не з`являючись в суд з власної ініціативи з метою дізнатись про результати розгляду його справи, тим самим він не використовує всі засоби передбачені кодексом про адміністративні правопорушення для прискорення процедури слухання справи і допиту свідків, проявляє до цього байдужість.

За наведених обставин доходжу висновку про можливість подальшого розгляду справи без участі водія ОСОБА_1 , оскільки судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини “особа повинна бути почутою”.

У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.

У даному випадку суд забезпечив водію ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і вийняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за його байдужості щодо результатів розгляду справи повністю захищає його від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Каракуця проти України» констатував відсутність порушення прав заявників, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції.

ЄСПЛ зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

У даному випадку сам ОСОБА_1 не виявляє належної зацікавленості у розгляді його справи.

Таким чином, перед прийняттям рішення по даній справі судом були досліджені докази надані патрульною поліцією.

Відповідно до ч.1 ст.251 КпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, …

Виходячи із вказаної норми закону вбачається, що одним із доказів є протокол про адміністративне правопорушення.

Так, з протоколу вбачається, що водій ОСОБА_1 у протоколі власноручно зазначив: «керував автомобілем випив дві пляшки алкогольного пива, з порушенням згоден”, з чого можна зробити висновок, що він повністю визнав свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки жодних зауважень у протоколі він не вказав.

З самого протоколу вбачається, що він складався у присутності двох свідків.

Згідно ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У даному випадку обов`язок збирання доказів покладений на інспектора поліції, який склав адміністративний протокол.

У якості доказів інспектором поліції до матеріалів справи були долучені письмові пояснення двох свідків, які відповідно до правил сч.1 ст.251 КпАп являються письмовими доказами у даній справі і які повинні бути враховані судом.

Так, із долучених письмових пояснень свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» так і в медичному закладі, оскільки винним себе визнав повністю. /а.с. 8-9/

Таким чином, на підставі вищенаведених доказів у суду не виникає жодних сумнівів, що автомобілем “Suzuki Swiet” державний номерний знак НОМЕР_2 керував саме ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння які перелічені у протоколі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості, і жодна з сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом. (Наприклад Справа «Ноймайстер проти Австрії» 1968 р.)

У даному випадку судом було дотримано вказаних правил рівності сторін при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 про що свідчить той факт, що суд п`ять разів відкладав судові засідання, надаючи йому можливість з`явитись в судове засідання, однак сам ОСОБА_1 не проявив ніякої зацікавленості в розгляді його.

Суд зобов`язаний при розгляді справ усіх категорій неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Крім того, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (“O’Halloran and Francis v. the United Kingdom”) також зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі ? зокрема, як для даного випадку обов`язку відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

У судовому засіданні, зібраними патрульною поліцією доказами було доведено поза будь-яким розумним сумнівом винуватість водія ОСОБА_1 у тому, що він відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши у судовому засіданні усі вищенаведені докази та надавши аналіз цим доказам у даному рішенні, доходжу висновку про повну відповідність дій співробітників поліції вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” і повну доведеність вини водія ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу співробітників поліції у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність при розгляді справи не встановлено.

Враховуються характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність вважаю, що ОСОБА_1 повинен бути підданий адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами і з нього підлягає стягненню судовий збір у відповідності з вимогами ст.401 КпАП України у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, …а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч.1 і 2 ст.308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст.401 , ч.1 ст.130 КпАП України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в порядку ст.401 КпАП України на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. за наступними реквізитами: Одержувач – ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 ЄДРПОУ – 37993783 Банк одержувача – Казначейство України (ЕАП) МФО – 899998 Рахунок – 31211256026001 Код платежу – 22030106.84,20 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляціного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.І. Чернобай