Постанова № 8207398, 25.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 лютого 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-314/10/2470

          10:19

                    Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..

за участю представників сторін:

позивача - Василик І.С., за довіреністю;

третьої особи на стороні позивача - Пастух В.В., за довіреністю;

від відповідача - не з’явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у м. ЧернівцідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ларіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Чернівецька обласна митницяпро примусове стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці заявлено адміністративний позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіс» про стягнення податкового боргу в розмірі 62734,52 грн. за рахунок активів боржника.

Позов мотивовано наступним.

Станом на 01.02.2010 р. за ТОВ «Ларіс» рахується податковий борг на загальну суму 62734,52 грн., в т.ч. з податку на додану вартість - 43130,00 грн. та ввізного мито - 19604,52 грн. Дана заборгованість підтверджується актом перевірки від 05.02.2007 р., податковими повідомленнями - рішеннями № 13/24/1-513 та № 13/24/1-514 від 09.02.2007 р., а також корінцями податкових повідомлень форми «Ш» від 25.09.2009 р. № № 07 та 08. Вважає, що заборгованість є узгодженою, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.12.2009 р. до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вадул-Сіретську митницю. 24.12.2009 р. за клопотанням Вадул-Сіретської митниці ухвалою суду здійснено заміну третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на Чернівецьку обласну митницю, у зв’язку з її ліквідацією та передачею податкових боргів до останньої .

Відповідач в судове засідання вчетверте не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відмітками про зворотне повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлення. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру. Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Нез’явлення у судове засідання відповідача та ненадання заперечення проти позову, згідно ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Чернівецька обласна митниця надала до суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити. В судовому засіданні представник третьої особи вказував на наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларіс» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 222, ідентифікаційний код 31561502) зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 06.07.2001 р. як юридична особа та узяте на облік ДПІ у м. Чернівці 17.07.2001 р. за № 40981/1. (а.с. 4, 7,8).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.10.2009 р. місце знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіс» - 58000, Чернівецька область, м. Чернівці, Шевченківський р-н, вул. Головна, будинок 222, ( запису 4 від 15.02.2007 р. а.с. 117-118).

05.02.2007 р. Вадул-Сіретською митницею проведено перевірку щодо встановлення фактів можливого ухилення від сплати податків у повному обсязі ТОВ «Ларіс» та виявлення можливих порушень законодавства під час проведення митного оформлення товару «виноград свіжий (столовий)», що ввозяться ТОВ «Ларіс». Вищевказаною перевіркою встановлено, розбіжності у вартості за одиницю товару «виноград свіжий (столовий)» по восьми інвойсам, представленим болгарською стороною – 0,38 євро за 1 кг та інвойсам, поданим до митного оформлення ТОВ “Ларіс” – 0,25 євро за 1 кг (а.с. 13- 19).

На підставі висновків акту перевірки, Вадул-Сіретською митницею 09.02.207 р. винесено податкове повідомлення форми “Р” № 01, яким ТОВ «Ларіс» визначено суму податкового зобов’язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України» у сумі 13723,16 грн. (13069,68 грн. за основним платежем та 653,48 грн. штрафних санкцій) і податкове повідомлення форми “Р” № 02, згідно з яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість товарів, увезених на територію України» у сумі 30191,00 грн. (28753,33 грн. за основним платежем та 1437,67 грн. штрафних санкцій) (а.с. 11).

ТОВ «Ларіс» у судовому порядку оскаржило вказані податкові повідомлення. Постановою Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2007 р. в адміністративній справі № 12/39 за позовом ТОВ “Ларіс” до Вадул-Сіретської митниці про скасування податкових повідомлень форми “Р ” № 01 та № 02 від 09.02.2007 р. в задоволенні позову відмовлено (а.с. 57-59). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2008 року апеляційну скаргу ТОВ “Ларіс” до Вадул-Сіретської митниці на постанову Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2007 р. залишено без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін (а.с. 61-63). Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ТОВ «Ларіс» відхилено, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2008 року залишено без змін (а.с. 64-66).

29.07.2008 р. Чернівецька обласна митниця, у зв’язку із ліквідацією Вадул-Сіретської митниці та Чернівецької митниці, відповідно до п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» звернулась до ДПІ у м. Чернівці з поданням про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань у встановлені терміни (а.с. 24-25).

Чернівецькою обласною митницею 25.09.2009 р. винесено податкове повідомлення форми “Ш” № 07, яким ТОВ «Ларіс» визначено штрафу у розмірі 6534,84 грн. за затримку на 943 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по ввізному миту в розмірі 13069,68 грн. і податкове повідомлення форми “Ш” № 08, згідно з яким визначено штрафу у розмірі 14376,67 грн. за затримку на 943 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 28753,33 грн. (а.с. 105, 106).

Вказані податкові повідомлення Чернівецькою обласною митницею було направлено ТОВ «Ларіс» за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Комунальників, 7 (а.с. 107).

В зв’язку з поверненням з поштового відділення податкових повідомлень № 07 та 08 від 25.09.2009 р. по причині «за зазначеною адресою не значиться», працівниками Чернівецької обласної митниці 05.10.2009 р. було складено акт б/н та розміщено податкові повідомлення на дошці податкових повідомлень митниці, про що зроблено відмітки на корінцях податкових повідомлень (а.с. 105, 106, 108).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 3 Закону № 2181-ІІІ визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Як зазначено у п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Абзацом 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 –ІІІ встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У випадку оскарження податкового зобов’язання нарахованого контролюючим органом в адміністративному порядку чи до суду сума такого податкового зобов'язання вважається неузгодженою (п.п. 5.2.2, 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону). При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 –ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями судів, що набрали законної сили, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Ларіс» про скасування податкових повідомлень форми «Р» № 01 та 02 від 09.02.2007 р. відмовлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин податкові зобов'язання нараховані контролюючим органом - Вадул-Сіретською митницею являється узгодженими.

На момент розгляду справи, податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 28753,33 грн. та ввізного мита в сумі 13069,68 грн. відповідачем в добровільному порядку несплачене, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним податкового боргу.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 28753,33 грн. і ввізного мита в сумі 13069,68 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій застосованих до ТОВ «Ларіс» за порушення граничних стрів сплати податкових зобов’язань, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 –ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Із наведених норм випливає, що Законом передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.

Водночас Законом установлені спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).

Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкового повідомлення, за наявності яких це повідомлення підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 3.7 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 р. № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2006 р. за № 613/12487.

Відповідно до зазначеної норми Порядку, якщо митний орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкове повідомлення; 3) незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник загального відділу митного органу в день надходження до митного органу такої інформації оформлює акт довільної форми, у якому зазначає причину невручення податкового повідомлення. Зазначений акт передається до відділу митних платежів митного органу.

У день повернення неврученого податкового повідомлення загальний відділ митного органу розміщує його на дошці податкових повідомлень митного органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових повідомлень митного органу, зафіксований в акті про причини невручення платнику податків податкового повідомлення, уважається днем його вручення. Дата розміщення податкового повідомлення на дошці податкових повідомлень проставляється працівником відділу митних платежів митного органу на корінці податкового повідомлення. Акт про причини невручення податкового повідомлення прикріплюється до корінця податкового повідомлення (п. 3.8 Порядку).

Відповідно до п. 3.9 Порядку податкові повідомлення, розміщені на дошці податкових повідомлень, мають знаходитись на ній до закінчення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. У перший робочий день після закінчення строку перебування податкового повідомлення на дошці податкових повідомлень це повідомлення знімається з дошки податкових повідомлень працівником загального відділу митного органу. Податкове повідомлення із зазначенням на зворотному боці дати зняття з дошки податкових повідомлень передається до відділу митних платежів митного органу та підшивається до справи платника податків.

Як встановлено судом, Чернівецькою обласною митницею було виставлено та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «Ларіс» (58000, м. Чернівці, вул. Комунальників, 7) податкове повідомлення форми “Ш” № 07 від 25.09.2009 р. на суму 6534,84 грн. (вих. № 13/1-2939) та податкове повідомлення форми “Ш” № 08 від 25.09.2009 р. на суму 4376,67 грн. (вих. № 13/1-2941). У зв’язку з поверненням з поштового відділення вказаних повідомлень по причині «за зазначеною адресою не значиться», працівниками Чернівецької обласної митниці 05.10.2009 р. було складено акт б/н та розміщено податкові повідомлення на дошці податкових повідомлень митниці, про що зроблено відмітки на корінцях податкових повідомлень (а.с. 105, 106, 108).

Податкове повідомлення форми “Ш” № 07 від 25.09.2009 р. на суму 6534,84 грн. (вих. № 13/1-2939) та податкове повідомлення форми “Ш” № 08 від 25.09.2009 р. на суму 4376,67 грн. (вих. № 13/1-2941) ТОВ «Ларіс» ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржені не були. Вказані обставини, на думку представників позивача та третьої особи, беззаперечно свідчить про те, що податкові повідомлення вручено відповідачу, які останній не оскаржив, а тому податкові зобов’язання визначені митним органом є узгодженими.

Разом з тим, розміщення згаданих вище податкових повідомлень на дошці податкових повідомлень митного органу, на думку суду, не є беззаперечним підтвердженням факту вручення податкових повідомлень платникові податків (відповідачу), оскільки встановлені в судовому засіданні обставини справи вказують на невжиття митним органом усіх заходів, які він повинен був здійснити для вручення податкового повідомлення, зокрема, встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, про яке митний орган знав або міг дізнатися тощо.

Так, як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.10.2009 р., відповідно до запису 1 державного реєстратора про проведення реєстраційних дій від 12.11.2004 р. місцезнаходження ТОВ «Ларіс» - 58000, вул. Комунальників, 7, м. Чернівці, Шевченківський р-н, Чернівецька область, Україна.

15.02.2007 р. державним реєстратором, у зв’язку з проведенням державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зроблено запис 4, відповідно до якого місцезнаходження ТОВ «Ларіс» - 58000, вул. Головна, будинок 222, м. Чернівці, Шевченківський р-н, Чернівецька область, Україна.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, на момент винесення митним органом та направлення податкових повідомлень № 07 та 08 від 25.09.2009 р. ТОВ «Ларіс» не знаходилось за адресою вул. Комунальників, 7, м. Чернівці, тобто вказані повідомлення направлено не за фактичним місцем розташування (знаходження) платника податків. При цьому, митний орган не вжив всіх заходів щодо встановлення фактичного місця знаходження відповідача, хоча міг дізнатися шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 – ІІІ визначено, що податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що митним органом податкові повідомлення № 07 та 08 від 29.09.2009 р. розміщено на дошці податкових оголошень з порушенням вимог Закону № 2181 – ІІІ, тому податкові повідомлення не вважаються такими, що були надіслані відповідачу, а податкове зобов’язання визначене контролюючим органом не є узгодженим.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій застосованих до ТОВ «Ларіс» в розмірі 6534,84 грн. та 14376,67 за порушення граничних стрів сплати податкових зобов’язань по ввізному миту та податку на додану вартість задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 51, 69, 71, 86, 94, 158, 160 –163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіс» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 222, ідентифікаційний код 31561502) на користь Державної податкової інспекції у м. Чернівці податковий борг у розмірі 41823,01 грн., в т.ч.:

- ввізне мито в сумі 13069,68 грн.;

- податок на додану вартість в сумі 28753,33 грн.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій відмовити.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 02.03.2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький