Постанова № 8207367, 25.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 лютого 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-719/10/2470

          14:11

                    Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..

за участю представників сторін:

позивача - Середа Ю.В., за довіреністю;

відповідача - Ковальчук Д.М., за довіреністю;

третя особа на стороні відповідача - Чернушка Й.І., за довіреністю,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомФілії «Сторожинецький автодор»доУправління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг Чернівецької області та Управління державного казначейства у Чернівецькій областіпро визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» звернулося з позовом до Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства у Чернівецькій областіпро визнання недійсним та скасування рішення № 621 від 31.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що філія «Сторожинецький автодор» не мала умислу на неперерахування страхових внесків до Пенсійного фонду, оскільки Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області, як замовником робіт та платником коштів 04.12.2009 р. були подані платіжні доручення до ГУДКУ в Чернівецькій області на загальну суму 5600000,00 грн. за роботи, які були виконанні філіями ДП «Чернівецький облавтодор», в тому числі і філією «Сторожинецький автодор». Вказані кошти ДП «Чернівецький облавтодор» мало на меті одразу ж перерахувати філіям ДП «Чернівецький облавтодор», в тому числі і філії «Сторожинецький автодор» для оплати страхових внесків до УПФУ в Сторожинецькому районні Чернівецької області.

Однак кошти з Головного управління Державного казначейства України в Чернівецькій області вчасно перераховані не були, в наслідок чого відповідачем були застосовані фінансові санкції та нараховано пеню.

11.02.2010 р. за клопотанням позивача, судом залучено до розгляду в справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу автомобільних доріг в Чернівецькій області.

Крім того, 11.02.2010 р. в судовому засіданні, за ініціативою суду, та за згодою позивача, проведено заміну неналежного позивача Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» на належного позивача - філію «Сторожинецький автодор» (далі – Філія).

В судовому засіданні 25.02.2010 р. представник Філії позовні вимоги підтримав повністю, та посилаючись на обставини викладені в позовній вимозі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав. В свої поясненнях стверджував, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю за безпідставністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління державного казначейства України у Чернівецькій області в судове засідання не з’явилась, явку представника в судове засідання не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судового засідання третю особу повідомлено належним чином, про що свідчать відмітки про вручення рекомендованих поштових відправлень. Не з’явлення у судове засідання третьої особи на стороні відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба Службу автомобільних доріг в Чернівецькій області, в судовому засіданні 25.02.2010 р. позов підтримав та просив суд задовольнити його повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Філія «Сторожинецький автодор» (59000, Чернівецька область, м. Сторожинець, вул. Н. Яремчука, 23, ідентифікаційний код 26034976) є відокремленим підрозділом Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» та діє на підставі положення погодженого Тимчасово виконуючим обов’язки голови правління ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом ДП «Чернівецький облавтодор» «Державної акціонерної компанії» «Автомобільні дороги» від 17.08.2005 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” філія «Сторожинецький автодор» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області та є платником страхових внесків (збору) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Для проведення розрахунків з ДП «Чернівецький облавтодор» за виконані роботи, Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області подано до Головного управління Державного казначейства України в Чернівецькій області платіжні доручення № 974 від 23.12.2009 р., № 975 від 23.12.2009 р., № 976 від 23.12.2009 р., № 978 від 23.12.2009 р., № 980 від 23.12.2009 р., № 993 від 23.12.2009 р., № 995 від 23.12.2009 р., № 997 від 23.12.2009 р. Вказані платіжні доручення було прийнято казначейством до виконання 24.12.2009 р., що підтверджується відмітками «оплочено» на платіжних дорученнях (а.с. 63-66).

25.12.2009 р. ДП «Чернівецький облавтодор» перерахував на особовий рахунок Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області суму в розмірі 89736,21 грн., призначенням платежу: страхові внески на обов’язкове пенсійне страхування в розмірі 33,2 % - 89164,35 грн., 4 % - 571,86 грн. від зарплати за листопад 2009 р. сплачено повністю (а.с. 51).

Судом також встановлено, що 31.12.2009 р. відповідачем прийнято рішення № 621 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Відповідно до вказаного рішення до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) застосовано штраф у розмірі 8973,62 грн. та нараховано пеню в розмірі 515,23 грн., всього на загальну суму 9488,85 грн. Примірник рішення отримано головним бухгалтером Філії Вікован В.П. (а.с. 52).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 р. № 1058 – ІV (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1). Виключно цим Законом визначаються, у т. ч. коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками (ч. 2).

Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, визначено ст. 11 Закону № 1058-IV, а саме: загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (ч. 1).

Статтями 14, 15 вказаного Закону, зокрема, визначено, що страхувальниками та платниками страхових внесків відповідно до цього Закону є у т. ч. роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Таким чином, суд вважає, що філія є страхувальником в силу Закону № 1058-IV. Вказана обставина не заперечується позивачем.

Згідно п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками є їх роботодавці, в т.ч. філії, які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п. 6 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески до Пенсійного фонду України є загальнообов'язковим платежем. Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 1 Закону). Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663(далі – Інструкція) на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст. 106 Закону 1058-IV).

У відповідності до п. п. 9.3.2. п. 9.3 Інструкції територіальні органи Пенсійного фонду мають право виносити рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом, за невчасно сплачені позивачем страхові внески, Управлінням пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області прийнято рішення № 621 від 31.12.2009 р. про застосування до Філії «Сторожинецький автодор» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8973,62 грн., що становить 10 % від суми своєчасно несплачених страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та нарахування пені в розмірі 501,23 грн., що становить 0,1 % від суми недоїмки і фінансових санкцій, з урахуванням терміну прострочення платежу (а.с. 53).

В судовому засіданні судом досліджено розрахунок фінансової санкції та пені по особовому рахунку 1 – 5 %, 4%, 32%, 42% позивача, з якого вбачається, що позивачем допущено затримку сплати страхових внесків.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував той факт, що ним несвоєчасно сплачено страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а відповідачем правомірно застосовано штраф та нараховано пеню, проте, вказував, що вказане порушення сталося не з його вини, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

З такими доводами суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону 1058-IV суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскарженні рішень про нарахування пені та накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 р. за № 81/8680 (далі - Порядок).

У разі коли страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду таке рішення ( п. 3.1 Порядку).

Відповідно до п. 3.3 Порядку скарга повинна бути подана до регіонального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником, банком, організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, рішення, що оскаржується.

Як встановлено судом, позивача не скористався наданим правом та не оскаржував рішення до вищестоящого пенсійного органу.

Доводи позивача про відсутність вини у несвоєчасній сплаті страхових внесків, на думку суду є необґрунтованими.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначав, що Службою автомобільних доріг в Чернівецькій області було подано до Управлінням державного казначейства у Чернівецькій області платіжні доручення від 04.12.2009 р. для погашення заборгованості за виконані роботи ДП «Чернівецький облавтобор» в сумі 5600000,00 грн., проте вказані платіжні доручення не було оплачено.

Однак, в судовому засіданні представник позивача наведені обставини не довів належними та допустимими доказами, зокрема не надав для огляду та дослідження копії платіжних доручень № 974 від 04.12.2009 р., № 975 від 04.12.2009 р., № 976 від 04.12.2009 р., № 978 від 04.12.2009 р., № 980 від 04.12.2009 р., № 993 від 04.12.2009 р., № 995 від 04.12.2009 р., № 997 від 04.12.2009 р. з відмітками про їх отримання Управлінням державного казначейства у Чернівецькій області, чи будь-який інший доказ на підтвердження цього.

Суд також не бере до уваги листи ДП «Чернівецький облавтодор» адресовані Управлінню державного казначейства у Чернівецькій області та Управлінню пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оскільки вказані листи не підтверджують своєчасності сплати позивачем страхових внесків та не звільняють останнього від обов’язку своєчасно сплачувати такі внески (а.с. 7-9).

Поряд з цим, суд зазначає, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.6 ст. 18 Закону 1058-IV).

Крім того, суд вважає, що порушення стороною виконання умов договору, в даному випадку несвоєчасне погашення Службою автомобільних доріг в Чернівецькій області заборгованості за виконані роботи ДП «Чернівецький облавтодор», не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки законодавством такі випадки не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що позові вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, а тому вказане рішення не підлягає скасуванню.

          Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатніх аргументів, доводів та доказів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень пенсійного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 69, 71, 94, 158, 160 – 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 02.03.2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

СТАНОМ НА «__»__2010 р. ПОСТАНОВА ЗАКОННОЇ СИЛИ НЕ НАБРАЛА.

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький