Ухвала суду № 82069459, 30.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4711/17

Провадження № 2-з/522/395/19

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

30 травня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши без повідомлення сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 19.06.2017 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі повторного розподілу судової справи ухвалою суду від 21.03.2018 року справа була прийнята до провадження судді Домусчі Л.В. та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 14.05.2018 року.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року було замінено відповідача ОСОБА_4 на належних відповідачів – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розгляд справи відкладено на 05.07.2018 року.

Також у провадження с. Тарасова А.В. перебувала цивільна справа №522/11131/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У порядку повторного авторозподілу справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та ухвалою суду від 21.03.2018 року була прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 09 липня 2018 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування (справа №522/4711/17) та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності (справа №522/11131/17). Присвоєно справі номер - 522/4711/17, номер провадження - 2/522/3428/18.

Розгляд справи відкладено на 15.10.2018 року. У зв`язку з тим, що 15.10.2018 був святковим вихідним днем, розгляд справи відкладено на 22.10.2018 року.

У зв`язку з неявкою відповідачів за первісним позовом 22.10.2018 року розгляд справи був відкладений на 26.11.2018 року.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 21.02.2019 року.

21.02.2019 року у зв`язку з першою неявкою відповідачів за первісним позовом розгляд справи був відкладений на 22.05.2019 року. 22.05.2019 року розгляд справи був відкладений на 23.07.2019 року у зв`язку з сторін та свідків.

До суду 27 травня 2019 року надійшло клопотання представника – ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову, згідно якого просила в якості забезпечення позову:

- накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомого майна – квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилалась на те, що на теперішній час спір стосовно нерухомого майна – квартири за адресою: АДРЕСА_1 не вирішено, проте заявниці 23.05.2019 року стало відомо, що спірна квартира виставлена на продаж ріелторами, на підтвердження чого надала до суду фотокартки, з яких вбачається, що на балконі вивішений банер із пропозицією продажу. Також, посилалась на те, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.05.2019 року вбачається, що власником квартири вже є ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 08.04.20019 року серії та номер: 613. Вважає, що за час розгляду даної справи судом існує реальна загроза подальшого відчуження спірної квартири, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 істотно ускладнять ефективний захист прав позивача за зустрічним позовом.

Матеріали заяви суддя отримала 28.05.2019 року.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подане клопотання, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України, передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, арештом майна; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд вбачає, що об`єктом спору є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої сторонами заявлено вимоги про визнання права власності за законом у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.05.2019 року, власником спірної квартири на теперішній час вказана є ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 08.04.20019 року серії та номер: 613.

Таким чином, беручи до уваги предмет спору та підстав, з яких заявлені обидва позови суд вважає за можливе задовольнити вимоги представника позивача за зустрічним позовом щодо забезпечення позову в обраний нею спосіб, оскільки з матеріалів справи вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами та з метою усунення загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Із наданих до суду документів, вбачається, що позивач за зустрічним позовом зареєстрована на території України, в матеріалах справа відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан заявника або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача за зустрічним позовом, у зв`язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10-13, 89, 149-153, 157, 258-260, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про забезпечення позову – задовольнити.

Забезпечити позов до розгляду справи по суті, а саме:

- накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомого майна – квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради та сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 30 травня 2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.