Ухвала суду № 82068696, 30.05.2019, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

Іменем України

підготовчого судового засідання

Справа № 521/5542/18

Провадження № 1-кп/505/231/2019

30.05.2019 р. Котовський міськрайсуд, Одеської області в складі :

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Черній К.В.

за участю прокурора Битка Є.О.

захисника Стецюка І.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

у відсутності представника потерпілої Смокова С.М., потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання, щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018160470000720 від 27.02.2018 р., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України, до арешту працюючого по найму, не одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого АДРЕСА_1 зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого 31.07.2017 року Приморським райсудом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 3 роки,

- обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 року з Одеського апеляційного суду в провадження Котовського міськрайсуду, Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, внесеному до ЄДРДР за №12018160470000720 від 27.02.2018 р.

16.05.2019 року ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Битка Є.О. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб, враховуючи ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі, а тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, не прибути до суду за судовим викликом, у зв`язку з тим, що останній офіційно не працевлаштований, тому міцні соціальні зв`язки у нього відсутні. Також, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період невідбутого іспитового строку за попереднім вироком. Крім того, прокурор Битка Є.О. виразив думку про необхідність призначення справи до судового розгляду, виклику в судове засідання захисника, представника потерпілої, потерпілу, обвинуваченого.

Захисник Стецюк І.П. заперечував проти продовження строку тримання під вартою на 60 діб і просив обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або заставу та не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Від потерпілої ОСОБА_2 надійшли заяви, які зареєстровані в канцелярії Котовського міськрайсуду, Одеської області за №7382, №7418 від 28.05.2019 року, в яких вона просить провести підготовче судове засідання і судове засідання без її участі та участі її представника ОСОБА_4 за станом здоров`я.

Суд, заслухавши думку прокурора Битка Є.О., захисника Стецюка І.П., обвинуваченого ОСОБА_1 приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 02.05.2019 року.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні. Відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у судове засідання.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод. Зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування, суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру обвинуваченого, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене суд відмічає, що обвинувачений раніше судимий, офіційно непрацевлаштований та не має постійного джерела прибутку, а також відсутність шлюбу та дітей, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити обвинуваченого від вчинення дій з метою переховування. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вищевказаному злочині в період іспитового строку невідбутого покарання за попереднім вироком Приморського райсуду м. Одеси від 31.07.2017 року.

Крім того, характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, що вчинений з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 інкримінується кримінальне правопорушення вчинене з корисливих мотивів, не має тісних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, суд вважає, що ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Будь-яких даних про відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, з урахуванням строку перебування обвинуваченого під вартою суд вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, а тому вважаю, що необхідно визначити заставу в межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57 630 грн. (30х1921 грн.= 57 630 грн.).

Наявні матеріали кримінального провадження свідчать про те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_1 .

Викладаючи мотиви прийнятого рішення суд, в томі числі приймає до уваги рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року по справі «Серявін та інші проти України», відповідно до якого суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, проте обсяг мотивування може бути різним залежно від характеру рішення. та Висновок Консультаційної ради європейських судів № 11 (2008) відповідно до якої виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення. Згідно з пунктом 41 зазначеного Висновку обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторін на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до практики ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може надавати кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в даному провадженні під час досудового слідства обирався у вигляді тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.03.2018 року.

Ухвалою Малиновського райсуду м. Одеси від 10.04.2019 року продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб, а саме до 14.06.2019 року включно.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора Битка Є.О. про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб із застосуванням застави.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, захисник, представник потерпілої, потерпіла, обвинувачений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182 , 183, 199, 314-316, 369, 371-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 09 годину 30 хвилин 05.07.2019 року.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника, представника потерпілого, потерпілу, обвинуваченого.

Клопотання прокурора Битка Євгенія Олександровича про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України до арешту працюючого по найму, не одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - продовжити на 60 діб, тобто до 10 години 28.07.2019 року включно.

На підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України - визначити в межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57 630 грн. (30х1921 грн.= 57 630 грн.), яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, рахунок №37317035005435 - застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №521/5542/18 пр. №1-кп/505/231/19, кримінальне провадження №12018160470000720 від 27.02.2018 року).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України до арешту працюючого по найму, не одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, обов`язки строком на 60 діб, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за першою вимогою суду;

2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити прокурору, представнику потерпілої, потерпілій, захиснику, обвинуваченому, начальнику ОУВП № 21 в Одеській області, начальнику Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.В. Павловська