Вирок № 82060516, 29.05.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5975/18

Провадження № 1-кп/206/90/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря Бубісь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018040700000613 від 06 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 першого дня, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, інваліда І групи, який має середню освіту, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживачого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор Демченко Д.В.

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката Томського О.Ф.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.05.2018, приблизно о 17 годині 00 хвилин знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з потерпілою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якої у нього раптово виник злочинний умисел направлений на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.

Далі, цього ж дня, близько о 17 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , зірвав з хвіртки тросовий замок з металевим наконечником, під`їхавши на своєму інвалідному візку до потерпілої ОСОБА_2 яка стояла спиною до нього та знаходячись на відстані близько 1-1,5 м від неї, підвівся з інвалідного візка, опершись при цьому лівою рукою об підлокітник візку та діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння, із застосуванням сили правою рукою в якій знаходився вищевказаний тросовий замок наніс ОСОБА_2 один удар згори до низу у ліву скронево - тім`яну область голови.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді: закритої черепної-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в тьмяно-потиличній області ліворуч, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2337е відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не визнав в повному обсязі та суду показав, що у нього з потерпілою ОСОБА_2 та її чоловіком склалися неприязні стосунки.

Чоловік потерпілої розмістив паркан з хвірткою на території його городу, де повісив замок. Вказаний замок був схожий на велосипедний, розміром близько 30-40 см, позбавивши його можливості користуватися городом та земельною ділянкою. Правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у потерпілої відсутні.

27 травня 2018 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, він знаходився поруч з будинком АДРЕСА_1, а саме біля вказаної хвіртки. Під`їхавши ближче до хвіртки на своєму інвалідному візку він зірвав замок, закинув його на кришу гаражу, розташованого поруч. В цей час до нього вибігла потерпіла ОСОБА_2 , яка почала голосно кричала та провокувати бійку. Коли остання йшла в його напрямку до хвіртки, то сама вдарилася головою об дерево абрикоси, яке росло поруч. Момент удару він не бачив, оскільки в той час був на пів розвернутий до потерпілої. Після цього, остання підбігла до нього, потім повернулася до хвіртки. Весь цей час кричала, що її вбивають. Приблизно через декілька хвилин до потерпілої прибігла її донька і також почала голосно кричати. Потерпіла кричала доньці викликати поліцію. В цей час ОСОБА_3 зателефонувала по мобільному телефону до поліції та повідомила, що п`яний сусід вбиває її матір, а також подзвонила до швидкої допомоги. Через деякий час приїхала карета «швидкої» допомоги, лікар зазначив, що тілесних ушкоджень у потерпілої не виявлено. Потім приїхали співробітники поліції, яким він надав пояснення щодо вказаної події, повідомивши при цьому, що не чіпав ОСОБА_2 , остання сама вдарилася головою об дерево. Також зазначив, що фізично не міг би нанести їй вказані тілесні ушкодження, оскільки для того щоб підвестись з візка йому потрібно поставити візок на гальма, двома руками обпертись об візок і підвестись, а інакше візок поїде та перевернеться.

Враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не визнав в повному осбязі, суд за клопотанням прокурора, підтриманого всіма учасниками судового розгляду, встановив повний порядок розгляду даного кримінального провадження: вважав за необхідне допитати обвинуваченого, потерпілу, неповнолітнього свідка в присутності законного представника та педагога, свідків заявлених у судовому засіданні та дослідити матеріали кримінального провадження.

Не дивлячись на повне не визнання своєї вини обвинуваченим його винність у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме.

Показами потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні суду показала, що з обвинуваченим ОСОБА_1 перебуває у неприязнених відносинах, оскільки останній постійно з нею сварився за земельну ділянку. На вказаній земельний ділянці, яка належить Житлово - експлуатаційній конторі, знаходиться її город, який межує з городом ОСОБА_1 . Її чоловік огородив город парканом та поставив хвіртку. 27 травня 2018 року у святковий день «Святої Трійці» після обіду знаходилась з донькою вдома, за адресою АДРЕСА_1 . Вінка в домі були відкриті, вона почула шум, виглянувши у вікно побачила ОСОБА_1 , який котив у одній руці інвалідний візок, а в іншій руці тримав металеву трубу. Допомагала, йому везти візок дівчинка на ім`я ОСОБА_4 . ОСОБА_1 кричав: «Виходьте буду вас вбивати». Донька з її мобільного телефону подзвонила в поліцію, та віддала їй слухавку. Вона розмовляла з співробітниками поліції на протязі всього часу вказаної події та просила направити до неї наряд поліції. Вийшовши з дому у двір, вона побачила обвинуваченого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Останній кричав, що буде її вбивати. Спитавши обвинуваченого навіщо він це робить, вона одночасно розмовляла з оператором поліції. У ОСОБА_1 в руках труби вже не було, а був замок з їхньої хвіртки. Після того, як останній сказав їй що буде її вбивати, вона повернулось до нього боком та збиралась йти. В цей час ОСОБА_1 вдарив її по голові, чимось важким і в неї потекла кров. Про те що удар було нанесено ОСОБА_1 чув і оператор поліції, з яким вона в той час розмовляла по телефону. Донька ( ОСОБА_3 ) побачивши це почала кричати. Через деякий час приїхав її брат, співробітники поліції та карета «швидкої» медичною допомоги. Лікар посадив її до карети «швидкої» допомоги та вони поїхали до шостої лікарні в м. Дніпро. В лікарні її доправили до операційного відділення, де зробили пункцію, наклали шви та надали ліки. Після цього, в неї взяли аналіз крові на стан алкогольного сп`яніння та направили до стаціонарного відділення, однак вона відмовилась та поїхала до додому. Через деякий час вдома її стан погіршився, і її знову відвезли до лікарні, де встановили діагноз струс головного мозку.

У судовому засіданні неповнолітня свідок ОСОБА_3 у присутності педагога ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_2 , суду показала, що вказана подія сталася 27.05.2019 року, після обіду. Вона разом з мамою ( ОСОБА_2 ) вона знаходились вдома, за адресою АДРЕСА_1 . Вони були у кімнаті кухні, вікна на двір були відчинені і вони почули крик, а потім побачили ОСОБА_1 , який проїжджав на інвалідному візку вздовж вікон з трубою в руках у напрямку їх городу та висловлювався нецензурною лайкою в їх бік. Мама попросила її набрати номер поліції. Взявши телефон ОСОБА_2 пішла на вулицю, викликати поліцію та подивитись, що буде робити ОСОБА_1 В цей час вона пішла до ванної кімнати, оскільки вікно, яке там розташоване виходить до їх городу і з нього все добре чутно та видно. Мама попрямувала понад будинком в бік огороду потім повернула вліво по стежці, ОСОБА_1 в цей час знаходився поблизу хвіртки та лаявся на матір. Коли мати повернулась до нього спиною та почала повертатись у бік будинку по стежці, ОСОБА_1 під`їхав до неї ззаду та обпершись на підлокітник інвалідного візку лівою рукою, правою рукою наніс їй один удар по голові велосипедним замком, який тримав у руці. Вона бачила, як саме ОСОБА_1 наніс матері удар по голові, з вікна, оскільки весь час за ними спостерігала. Вона дуже злякалася, вибігла до мами у двір та побачила кров у неї на голові та на руці. Мама в цей час попросила подзвонити дядьку ОСОБА_6 , так як батька не було вдома. Потім вийшла дружина ОСОБА_1 на вулицю та намагалася вгамувати останнього. Через деякий час приїхала карета «швидкої» допомоги, поліція,та вони з матір`ю поїхали до лікарні № 6 у м. Дніпро.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , суду показала, що очевидцем події, яка мала місце 27.05.2018 року, вона не була. Сварок між обвинуваченим та потерпілою особисто вона не бачила. ОСОБА_1 інколи вживає алкогольні напої. З останнім в неї був колись конфлікт, оскільки він вдарив каменем її собаку по хребту. Вона намагалася захистити собаку і останній схопив її за волосся та почав трясти. Крім того, зазначила, що працювала разом з дружиною ОСОБА_1 в магазині і ОСОБА_8 , казала що чоловік б`є її.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , суду показала, що очевидцем події, яка мала місце 27.05.2018 року, вона не була. ОСОБА_1 знає на протязі 58 років. Характеризує обвинуваченого позитивно. З потерпілою ОСОБА_2 у ОСОБА_1 неприязнені відносини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , суду показала, що потерпіла ОСОБА_2 є дуже конфліктною людиною. З ОСОБА_1 знайома близько 37 років, вони сусіди і в них добрі відносини. Щодо обставин, які мали місце 27.05.2018 року, показала що свідком вказаної події вона не була.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , суду показав, що очевидцем події, яка місце 27.05.2018 року він не був. Разом з тим суду показав, що ОСОБА_1 добра людина, привітний, з сусідами ніколи не конфліктував. Конфлікт у ОСОБА_1 був тільки з ОСОБА_2 з приводу земельної ділянки.

Таким чином, покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які безпосередньо не були присутні під час даної події, в частині нанесення обвинуваченим ударів не можуть підтвердити або спростувати факт побиття.

Проте, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 одностайно підтвердили, що між потерпілою та обвинуваченим склалися неприязні відносини. Вказану обставину не заперечує і сам обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2

Наявність сварки підтверджують як обвинувачений ОСОБА_1 так і потерпіла ОСОБА_2 Крім того, вказану подію підтверджує неповнолітній свідок ОСОБА_3 , яка була присутня під час сварки.

Отже, суд вважає доведеним та встановленим факт сварки, яка відбулась 27.05.2018, приблизно о 17 годині 00 хвилин поблизу будинку АДРЕСА_1, між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , що повністю узгоджується з показами свідка ОСОБА_3 , експерта ОСОБА_12 , наданими в судовому засіданні, протоколами слідчого експерименту, записом на диску помаранчевого кольору з маркуванням Verbatim DVD-R 4/7 GB та висновками судово-медичних експертиз.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 суду показала, що вона повністю підтримує свої висновки судово-медичну експертизу. Разом з тим суду зазначила, що для проведення вказаних судово-медичних експертиз слідчим Самарського відділу поліції їй було надані протоколи проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_2 та неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , вказаних відомостей їй було достатньо для проведення експертиз. Механізм нанесення тілесних ушкоджень на які посилаються потерпіла ОСОБА_2 та неповнолітній свідок ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту, не суперечать тілесним ушкодженням які отримані потерпілою ОСОБА_2

Крім вищезазначеного, вина обвинуваченого ОСОБА_1 , підтверджується дослідженими безпосередньо в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, відповідно до ст.23 КПК України, а саме:

- протоколом огляду місця події від 27.05.2018 року у м. Дніпро (з фото таблицею до нього), складеному в присутності понятих, відповідно до якого місцем огляду є ділянка місцевості, розташована біля АДРЕСА_1. Оглядом виявлено, що дана земельна ділянка місцевості має ґрунтове покриття та трав`яне насадження. Дана ділянка знаходиться між двоповерховим АДРЕСА_1 по вищезазначеній вулиці та приміщенням цеглового гаражу та дерев`яною калиткою яка веде на земельну ділянку.

Під час огляду вказаної ділянки місцевості, було виявлено запираючий пристрій у вигляді металевого тросу вкритий захисною оболонкою з резиновим покриттям на кінці якого мається самозапираючий пристрій чорного кольору (т.1, а.п. 9-11). - протоколом проведення слідчого експерименту від 03.07.2018 року (з фото таблицею до нього) відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 у формі вільної розповіді виклала обставини події, які відбувалися 27.05.2018 року, приблизно о 17:00 за адресою АДРЕСА_1 та повідомила, що знаходячись у АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою разом з донькою ОСОБА_3 . Через відчинене вікно своєї квартири на відстані приблизно 3 м. вона побачила свого сусіда ОСОБА_1 , який пересувався на своєму інвалідному візку та перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 зателефонувала до поліції та вийшла до хвіртки. ОСОБА_1 , тримав у руці зламаний замок від хвіртки. Намагаючись припинити дії останнього, вона звернулася до нього, проте обвинувачений почав висловлюватися нецензурною лайкою на її адресу. Відійшовши, на відстань 1 м, вона зателефонувала до відділку поліції, з метою продовжити розмову. Після чого, потерпіла відчула удар в ліву скронево-тім`яну область голови, схопилася за голову та побачила, що з голови біжить кров. Надалі, вона показала механізм нанесення ОСОБА_1 їй тілесних ушкоджень (т.1, а.п. 25-26).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.07.2018 року (з фото таблицею до нього) відповідно до якого свідок ОСОБА_3 , за участю законного представника ОСОБА_13 у формі вільної розповіді виклала обставини події, які відбувалися 27.05.2018 року, приблизно о 17:00 за адресою АДРЕСА_1 знаходячись у АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою повідомила, що через відкрите вікно, на відстані близько 2м від будинку її мати ОСОБА_2 розмовляючи з оператором служби 102 поступово пересувалася по стежці, що веде у двір будинку та городи. За її матір`ю на відстані близько 1 м, на інвалідному візку пересувався ОСОБА_1 , тримаючи у правій руці зламаний замок від хвіртки, що веде до городів. Після цього, ОСОБА_1 , знаходячись на відстані 1-1,5 м., від її матері, підвівся з інвалідного візка, опершись при цьому лівою рукою об перила візку, замахнувся правою рукою, у якій був замок від хвіртки та вдарив її матір, яка в цей час розмовляла по телефону з оператором служби у ліву скронево-тім`яну область голови. Надалі, вона показала механізм нанесення ОСОБА_1 їй тілесних ушкоджень (т.1, а.п. 42-46).

- висновком експерта №1857 від 22.06.2018 року відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_2 , за даними медичної документації та при огляді у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в термін, на який вказує обстежена. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). (т.1, а.п. 28-29). - висновком експерта № 2337е від 18.07.2018 р., відповідно до якого потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в тім`яно-потиличній області ліворуч. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у лікувальні заклади, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у клопотанні. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що їй було спричинено не менш як 1 -ї механічної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

Виявлені у неї тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках, доступних для нанесення їх власною рукою.

Виявлені у неї тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливі для життя явища.

Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у лікувальні заклади, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у клопотанні (т.1, а.п 55-58). - висновком експерта № 2339е від 02.08.2018 року відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в тім`яно-потиличній області ліворуч. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у лікувальні заклади, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у клопотанні. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що їй було спричинено не менш як 1 -ї механічної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Виявлені у неї тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках, доступних для нанесення їх власною рукою.

Виявлені у неї тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливі для життя явища.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, а також відсутність останніх на інших виступаючих частинах тіла, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення їх при падінні з висоти власного зросту.

Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у лікувальні заклади, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у клопотанні.

Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_2 в області голови не суперечить механізму їх утворення на який вказує остання та свідок ОСОБА_3 в ході слідчих експериментів за їх участю (т.1, а.п. 60-63);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2019 року (з СD -R диск до нього), проведений за участю потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до якого останні розповіли про обставини події, які відбувалися 27.05.2018 року (т.2, а.п. 115-119).

- висновком експерта № 1417-е від 17.04.2019 року відповідно до якого за оцінити механізм нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 на який вказує гр. ОСОБА_1 не представляється можливим оскільки під час проведення слідчого експерименту останній вказує на те, що самого удару він не бачив.

Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_2 в області голови не суперечить механізму їх утворення на який вказує остання в ході слідчого експерименту від 26.03.2019 року.

Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, невиключно, що і при ударі об такий (такі), якими могла бути і гілка дерева; - диском помаранчевого кольору з маркуванням Verbatim DVD-R 4/7 GB відповідно до якого зафіксована розмова ОСОБА_2 з оператором 102, далі чути удар та скарги потерпілої на те, що обвинувачений наніс їй удар від якого вона отримала тілесні ушкодження (т.1, а.п. 24). До посилання сторони захисту що протокол огляду місця події від 27.05.2018 року та протоколу слідчого експерименту від 03.07.2018 року за участю ОСОБА_2 є недопустимим доказом, оскільки складений з численними порушеннями норм КПК суд відноситься критично, оскільки поняті ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підписали вказаний протокол без доповнень і зауважень, відповідно до змісту протоколу останнім роз`яснено їх права та обов`язки. Що стосується спеціаліста ОСОБА_16 згідно вимог чинного законодавства участь останнього не є обов`язковою при складанні даного протоколу. Щодо не зазначення технічних параметрів приладу фотографування, суд вважає вказану обставину не суттєвою, оскільки сторони кримінального провадження не оскаржували зображення на даних фотографіях, як таких, що не відповідали дійсності, чим фактично погодилися з тією обставиною, що зображення відображене на фотознімках відповідає дійсності. Окрім того, бланк першої сторінки протоколу не містить графи підпису учасників, про що зазначає сторона захисту. Що стосується виявленого та вилученого замикаючого пристрою (як недопустимого речового доказу), згідно з постановою про визнання речовими доказами вилучений замикаючий пристрій у вигляді тросу з металевим наконечником, упакований в спеціальний пакет Національної поліції України № 0023403, відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України (т.1, а.п. 12).

Що стосується протоколу проведення слідчого експерименту від 03.07.2018 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , суд вважає вказаний доказ допустимим в розумінні ст. 86 КПК України, оскільки свідок ОСОБА_3 була допитана згідно вимог чинного законодавства в судовому засіданні та підтвердила всі обставини викладені в обвинувальному акті в тому числі і протоколі про проведення вищевказаного слідчого експерименту. А відсутність підпису у вказаному протоколі суд вважає суто технічною помилкою.

А відтак судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Окрім того, згідно показів сторін кримінального провадження та свідків між потерпілою та обвинуваченим останнім часом склались, неприязні стосунки, які могли сприяти побиттю.

В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, досліджені в сукупності всі здобуті у провадженні докази дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Суд розцінює поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду та його повне невизнання вини за ч.2 ст.125 КК України, як захисно-установчу в суб`єктивно складній, несприятливій для нього судово-слідчій ситуації. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.п. 72), є інвалідом І групи з 01.05.2014 року відповідно до довідки серії 10 ААГ № 003299 виданої 04.08.2014 року (т. 1 а.п. 73), на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога, не перебуває (т.1 а.п.68-69), а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Згідно ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_1 , в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не обирався.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50,70,100, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 (одну тисячу триста шістдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази:

- замикаючий пристрій у вигляді тросу з металевим наконечником упакований до спеціального пакету № 0023403, визнаний речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 27.05.2018 року (т. 1 а.п. 12), який переданий на відповідальне зберігання відповідно до квитанції № 000958 до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1 а.п.13) - знищити;

- диск помаранчевого кольору з маркуванням Verbatim DVD+R 4/7GB, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 02.07.2018 року (т. 1 а.п. 23) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12018040700000613.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.В. Поштаренко