Рішення № 82059485, 29.05.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1515/19

Провадження № 2/0182/1616/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

29.05.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тихомирова І.В.

за участю секретаря – Рахуба О.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі – АТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 47 290,30 грн. та судових витрат у сумі 1921,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Кредит Дніпро» (далі – ЗАТ КБ «Кредит Дніпро»), правонаступником якого є АТ «Банк Кредит Дніпро», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 30052008-ІП. За умовами даного Договору Банк надав відповідачеві кредит на споживчі цілі у сумі 66 000,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти, а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 22,00 % річних.

Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Натомість, відповідач не здійснювала щомісячного погашення основного боргу та відсотків, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість перед позивачем на загальну суму 47 290,30 грн., яка складається з:

-16 500,00 грн. – заборгованість за кредитом;

-17564,47грн. – заборгованість за відсотками;

-2409,00 грн. – пеня за несплаченим кредитом;

-2575,65 грн. – пеня за несплаченими відсотками;

-5907,00 грн. – інфляції за користування кредитом;

-2334,18 грн. – інфляції за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від погашення заборгованості у добровільному порядку, АТ «Банк Кредит Дніпро» вимушене звертатися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді відкрито провадження по даній справі та у відповідності до ч. 1 ст. 274 ЦПК України вирішено проводити розгляд вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає положенням ч. 5 ст. 279 ЦПК України (т. 2 а.с.95).

Ухвала про відкриття провадження разом з матеріалами позову відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України була направлена відповідачу за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (т. 2 а.с.94). Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про вручення (т. 2 а.с.97) Однак, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала та жодних заяв, клопотань від неї суду не надходило.

З урахуванням того, що судом були використані передбачені Законом способи для повідомлення відповідача про розгляд справи, а також розумність строків розгляду справи та відсутність відзиву відповідача на позов, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, 30.05.2008 року між ЗАТ КБ «Кредит Дніпро», правонаступником якого є АТ «Банк Кредит Дніпро», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 30052008-ІП, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит на споживчі цілі у сумі 66 000,00 грн. У той же час, відповідач зобов`язалася прийняти, належним чином використовувати, та повернути кредит, а також сплатити відсотки за його користування у розмірі 22 % річних відповідно до Графіку(а.с.5-9).

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту, встановлених графіком погашення кредиту, плата за користування одержаним кредитом у період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту (його частини) згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється у розмірі 48 % річних. (п. 1.4, 4.3 Договору)

За несвоєчасне погашення частки одержаного кредиту у відповідності до графіку погашення кредиту, а також відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,04 %, але не більше подвійної ставки НБУ від суми простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам. Позичальник відшкодовує інші збитки, завдані банку невиконанням зобов`язань. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати відсотків за фактичний час користування кредитом згідно умов цього договору (п. 8.1. Договору).

Банк свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами.

Отже, на підставі наданих письмових доказів судом встановлено, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого ними були прийняті на себе взаємні права та обов`язки.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів порушила, у зв`язку з чим на її адресу позивачем направлялися письмові вимоги про погашення заборгованості (т. 1 а.с.12,13).

19.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою, у якій вона підтвердила наявність заборгованості за кредитним договором № 30052008-ІП від 30.05.2008 року та зобов`язалася щомісячно до листопада 2017 року вносити платежі у розмірі 1500,00 грн., а з листопада 2017 року – 5000,00 грн. (т. 1 а.с.14). Проте, останній платіж за кредитним договором відповідач здійснила 19.09.2017 року на суму 1500,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 09/298 (а.с.15), та більше жодних дій щодо виконання своїх кредитних зобов`язань не вчиняла.

Станом на 25.02.2019 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 47290,30 грн., де:

-16 500,00 грн. – заборгованість за кредитом;

-17564,47 грн. – заборгованість за відсотками;

-2409,00 грн. – пеня за несплаченим кредитом;

-2575,65 грн. – пеня за несплаченими відсотками;

-5907,00 грн. – інфляції за користування кредитом;

-2334,18 грн. – інфляції за нарахованими відсотками за користування кредитом, що підтверджується наданим позивачем розрахунком(т. 2 а.с.83-89).

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 30052008-ІП у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи в суді не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 30052008-ІП від 30.05.2008 року не виконала, заборгованість не сплатила, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1921,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 11, 16, 514, 516, 526, 553, 559, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ 14352406, заборгованість за кредитом у розмірі 16 500,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 17564,47 грн., пеню за несплаченим кредитом у розмірі 2409,00 грн., пеню за несплаченими відсотками у розмірі 2575,65 грн., інфляцію за користування кредитому розмірі 5907,00 грн., інфляцію за нарахованими відсотками за користування кредитому розмірі 2334,18 грн., а всього 47 290 (сорок сім тисяч двісті дев`яносто) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення виготовлено 29.05.2019 року.

Суддя: І. В. Тихомиров