Ухвала суду № 82058726, 27.05.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3295/18

провадження № 1-кп/208/227/19

УХВАЛА

27 травня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Пустовіт В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Мельник І.О.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, освіта середня, не працюючий, зареєстрований: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 15.09.2017 року Заводським райсудом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки,

по обвинуваченню у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 309 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з відсутністю захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Піцик Р.В., дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, здійснювати захист обвинуваченого уповноважено адвоката Мельник І.О.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор, з врахуванням тяжкості злочинів в скоєні яких обвинувачується ОСОБА_3 та з врахуванням ризиків передбачених ст. 177 КПК України, характеризуючих даних особи, який обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, раніше неодноразово судимого, який знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідка, вважав доцільним продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Адвокат просив змінити запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою так як прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити, з наступних підстав.

Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке чинним законодавством передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику.

Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисника про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та не можуть бути прийняті судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, відносно обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення під час відбуття покарання з випробовуванням, які згідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, з огляду на термін покарання, який загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, тобто ризику ухилення від суду, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити його належну процесуальну поведінку та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 2 КПК України

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою, продовжити строком до 24 липня 2019 року.

У клопотання адвоката Мельник І.О про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Суддя Т.А. Савранський