Рішення № 82057343, 29.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7047/19

Провадження № 2/520/3595/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Одеська Універсальна товарна біржа «GIP" про визнання угоди дійсною.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вимогами постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , укладений 26 жовтня 1994 року між ОСОБА_1 з однієї сторони і ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені і від імені ОСОБА_3 , за дорученням №1075, посвідченого Шепетівською районною державною нотаріальною конторою Хмельницької області 26.04.1994 р. та від імені неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Київського райвиконкому №845 від 11 жовтня 1994 року з другої, та зареєстрований Одеською Універсальною товарною біржею «GIP" за №94/0547, стверджуючи, що відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Позивач до судового засідання не з`явилася, надала заяву, в якій позов підтримує в повному обсязі, справу просить розглянути у її відсутність та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явилась, про час і місце слухання справи сповіщалась судом відповідно до вимог закону, відзив та заперечення у визначений термін не надала, про причини неявки не сповістила.

Суд за згодою позивачевої сторони ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені і від імені ОСОБА_3 , за дорученням №1075, посвідченого Шепетівською районною державною нотаріальною конторою Хмельницької області 26.04.1994 р. та від імені неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Київського райвиконкому №845 від 11 жовтня 1994., уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 «продала», а ОСОБА_1 «купила» квартиру квартири АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира належала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 , виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому 12.10.1994 р., зареєстрованого МБТІ м. Одеси під №467, стр.163, кн..25 пр. 14.10.1994 р.

Сторони виконали свої зобов`язання за договором: «покупець» отримала квартиру, документи на неї, оформила реєстрацію прав власності на нерухомість (в «ОМБТІ» під №104 пр., стр.180, реєстр. №467 від 28.10.1994 р. ); «продавець» отримала грошові кошти за продану квартиру, що зазначено у п.5 договору.

Відповідач звільнила квартиру, вивезла належні їй речі, та оформила зняття з реєстраційного обліку по даній нерухомості.

Договір сторони уклали у письмовій формі, зареєстрували на Одеській Універсальній товарнаій біржі «GIP"за №94/0547 від 26.10.1994 року.

Оскільки договір нотаріально не посвідчено, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право власності на належну їй квартиру і розпорядитися нею. Оскільки відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору, позивач звернулася до суду з цим позовом і просить визнати договір купівлі-продажу дійсним.

На обґрунтування своїх вимог позивачева сторона посилалась на договір купівлі-продажу з відповідною відміткою «ОМБТІ» про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на квартиру, копію громадянського паспорту на ім`я ОСОБА_1 , копію ідентифікаційного коду.

При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з таких підстав:

у 1994 році сторони по даній справі домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири, виконали умови договору у повному обсязі, договір оформили в письмовій формі і зареєстрували на товарній біржі, що відповідало вимогам діючого на той час цивільного законодавства. За вимогами сторони, яка виконала умови угоди, така угода може бути визнана судом дійсною, що передбачено ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року.

При розгляді справи суд користувався нормами Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, тому як договір купівлі-продажу було укладено та виконано в період дії цього закону.

Керуючись ст.ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст.259,263-265,281-282,284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири - квартири АДРЕСА_1 , укладений 26 жовтня 1994 року між ОСОБА_1 з однієї сторони і ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені і від імені ОСОБА_3 , за дорученням №1075, посвідченого Шепетівською районною державною нотаріальною конторою Хмельницької області 26.04.1994 р. та від імені неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Київського райвиконкому №845 від 11 жовтня 1994 року з другої, та зареєстрований Одеською Універсальною товарною біржею «GIP" за №94/0547, за яким ОСОБА_1 набула у власність зазначену квартиру.

Рішення може бути оскаржене в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Калашнікова О. І.