Рішення № 82052995, 13.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20924/17

Провадження № 2/761/571/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що позивач є вкладником ПАТ «Європейський газовий банк». З 17.06.2014 року Постановою Правління Національного банку України №424 АТ «Єврогазбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. 11.12.2014 року позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про пред`явлення кредиторських вимог за вкладами у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, у розмірі 1609859,91 грн. 26.02.2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Єврогазбанк», оформлене протоколом №050/15. Відповідач листом №59-10.0-20 від 25.03.2015 року повідомив, що кредиторська вимога позивача у розмірі 1609859,91 грн. була акцептована та віднесена до 4 черги задоволення вимог кредиторів. З повідомлення на офіційному сайті ФГВФО від 28.12.2015 року позивач дізнався, що у період дії тимчасової адміністрації в АТ «Єврогазбанк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав банку цільову позику для забезпечення виплат вкладникам банку, сума якої склала 1,2 млрд. грн. Позивач вважає, що укладення договору цільової позики суперечить нормам чинного законодавства України та порушує його права, вимоги якого включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Тому позивач просив суд визнати недійсним договір цільової позики для забезпечення виплат вкладникам банку відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Європейський газовий банк» та стягнути судові витрати.

Ухвалою від 20.06.2017 року відкрито провадження у даній справі.

18.09.2017 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача 2.

Ухвалою від 16.05.2018 року розгляд справи вирішено продовжити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

13.09.2018 року до суду надійшов відзив відповідача 2.

Ухвалою від 19.09.2018 року було відмовлено представнику відповідача Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 20.12.2018 року було закрито підготовче засідання у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.02.2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою від 25.02.2019 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним було залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, підтримав пояснення зазначені у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач є вкладником ПАТ «Європейський газовий банк».

Між тим, позивач зазначив, що з 17.06.2014 року Постановою Правління Національного банку України №424 АТ «Єврогазбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

11.12.2014 року позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про пред`явлення кредиторських вимог за вкладами у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, у розмірі 1609859,91 грн.

26.02.2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Єврогазбанк», оформлене протоколом №050/15.

Відповідач листом №59-10.0-20 від 25.03.2015 року повідомив, що кредиторська вимога позивача у розмірі 1609859,91 грн. була акцептована та віднесена до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

З повідомлення на офіційному сайті ФГВФО від 28.12.2015 року позивач дізнався, що у період дії тимчасової адміністрації в АТ «Єврогазбанк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав банку цільову позику для забезпечення виплат вкладникам банку, сума якої склала 1,2 млрд. грн.

Позивач вважає, що укладення договору цільової позики суперечить нормам чинного законодавства України та порушує його права, вимоги якого включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

При цьому, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до положень ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Стаття 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Разом з тим, як вбачається із загальновідомої інформації, розміщеної на офіційному сайті фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (далі - АТ "ЄВРОГАЗБАНК"), код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024, місцезнаходження: проспект Московський, 16, м. Київ, 04073.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.

Тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ "ЄВРОГАЗБАНК", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 111 від 13.10.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у АТ "ЄВРОГАЗБАНК"" до 17.11.2014 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ЄВРОГАЗБАНК - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича до 17.11.2014 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 "Про початок процедури ліквідації АТ "ЄВРОГАЗБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (далі - АТ "ЄВРОГАЗБАНК") та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 02 листопада 2015 р. № 197 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ЄВРОГАЗБАНК`на 2 роки до 17 листопада 2017 включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ЄВРОГАЗБАНК», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Оберемку Роману Анатолійовичу до 17 листопада 2017 включно.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним у спорах щодо виконання банком, у якому введено тимчасову адміністрацію чи розпочато процедуру ліквідації, своїх зобовязань перед вкладниками.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 ч.5 ст. 36 Закону визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відтак, у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» с спеціальним, а даний закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Частиною першою статті 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої зазначеної статті Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Згідно статті 26 вказаного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення: 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та. у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до банку із заявою про включення до реєстру кредиторів. У свою чергу, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку визнано позивача кредитором банку, його вимоги внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, акцептована сума 1609859,91 грн., черговість задоволення вимог - 4, що також підтверджується довідкою ліквідації ПАТ «Банк Форум» №59-13.0-20 від 25.03.2015 року.

Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній у ч.1 ст. 52 цього Закону, згідно з якою вимоги вкладників - фізичних осіб, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом як гарантовану суму відшкодування задовольняються в четверту чергу.

Встановлений наведеними нормами спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 13 червня 2016 року № 6-1123цс16, від 12 квітня 2017 року № 6-350цс17, та постанові Верховного суду від 08.02.2018 №61-2519св18.

Отже, виплата позивачу коштів, що перевищують суму, виплачену Фондом як гарантовану суму відшкодування, здійснюється з дотриманням порядку та черговості, визначених ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Виходячи з викладеного вище та враховуючи запровадження в ПАТ «Європейський газовий банк» тимчасової адміністрації, ліквідації, а також отримання позивачем 200 000,00 грн. в межах гарантованої суми відшкодування та включення вимог позивача за договорами банківського вкладу, що перевищує гарантовану суму до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Європейський газовий банк» (акцептована сума 1609859,91 грн., черговість задоволення вимог - 4), ПАТ «Європейський газовий банк» виконуючи свої зобов`язання за договорами банківського вкладу діяв в межах чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення останнім договірних зобов`язань з позивачем.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ПАТ «Європейський газовий банк» з вимогою щодо повернення вкладу до 16.07.2014 року (дата запровадження тимчасової адміністрації).

Відтак, оскільки з 16.07.2014 року у банку розпочата процедура ліквідації, позивач має право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою Верховним Судом України у постанові від 21.01.2016 року по справі №6-2001цс15.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання договору цільової позики недійсним, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким був чинним на час виникнення спірних правовідносин, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Абзацами дев`ятим та десятим частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що зобов`язання банку, передбачені пунктами 1 - 4 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. З метою забезпечення виконання зобов`язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов`язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

Таким чином, обмеження на задоволення вимог вкладників не поширюються на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників, виплати за якими здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. При цьому з метою забезпечення виконання зазначених зобов`язань банку Фонд має право надати банку цільову позику, виплати за якою мають розпочатись не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації.

З урахуванням вищенаведеного, на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з метою забезпечення виконання зобов`язань банку з виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників Фонд має право надати неплатоспроможному банку цільову позику.

22.09.2014 року між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Європейський газовий банк» було укладено договір цільової позики №14.

Відповідно п.1.1. Договору, у відповідності до п.6 ч.2 ст. 20 Закону та на умовах, визначених договором, Фонд передає у власність позичальникові грошові кошти у розмірі, визначеному пунктом 1.3 Договору, а позичальник зобов`язується використати позику за цільовим призначенням та повернути її Фонду у строк, визначений у п. 4.1. Договору та сплатити проценти за її користування.

Відповідно п.1.2. Договору, позика є цільовою і у відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону може бути використана позичальником лише для виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичний аналіз матеріалам справи, беручи до уваги, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладені на нього законом зобов`язання перед позивачем виконав у повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому, твердження позивача про те, що договір цільової позики порушує його права є необґрунтованими, оскільки договір цільової позики був укладений на виконання вимог ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, з метою забезпечення виконання зобов`язань банку з виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників, включаючи позивача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 651, 1060 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд,

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 17.05.2019 року.

Суддя