Рішення № 82052744, 21.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/1340/19

Справа №760/4490/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря - Мелешко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту №1024298 від 29 липня 2016 року в сумі 43 981, 52 грн.

Посилається в позові на те, що 29 липня 2016 року між сторонами був укладений договір №1024298 про надання кредиту, на підставі якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в кредит в сумі 30 000, 00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, зазначений у додатку №2, який є невід`ємною частиною договору кредиту.

Позивач вказав, що згідно п. 1.1 договору кредиту позичальник зобов`язаний своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28 % річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання. Пунктом 2.5 договору передбачено, що позичальник за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4 % від суми кредиту, зазначену у п. 1.1 договору кредиту. Загальна сума щомісячного платежу за розрахунковий період визначена у додатку №1 до договору кредиту та становить 2 441, 00 грн.

Зазначено, що відповідно до п. 2.6 договору сплата процентів, суми кредиту та інших платежів здійснюється позичальником щомісячно ануїтентними платежами у розмірі та в період, встановлені у додатку №1 до цього договору, з 01 по 15 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з 01 серпня 2016 року, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повному розмірі.

Позивач посилався на те, що в порушення умов договору відповідач кредит та відсотки за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим станом на 12 грудня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 43 981, 52 грн., з яких: 22 941, 28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 051, 38 гр. - заборгованість по відсотках; 11 192, 97 грн. - заборгованість по комісії; 3 700, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 839, 88 грн. - заборгованість по рахунку інфляції; 255, 46 грн. - заборгованість за 3 % річних.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 29.05.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 05.09.2018 призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 29 липня 2016 року між сторонами був укладений договір №1024298 про надання кредиту, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в кредит у сумі 30 000, 00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника або іншого отримувача, зазначений у додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору, а позичальник зобов`язується своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28 % річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання згідно цього договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що платежі з повернення кредиту здійснюються згідно додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору позичальник використовує кредит для власних потреб, вплачує проценти за користування кредитом в строк, встановлений цим договором.

Відповідно до п. 2.5 договору за обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4% від суми кредиту, зазначену у п. 1.1 цього договору.

Пунктом 2.6 договору визначено, що сплата процентів, суми кредиту та інших платежів здійснюється позичальником щомісячно ануїтентими платежами у розмірі та в період встановленими у додатку №1 до цього договору з 01 по 15 число місяця наступного за звітним, починаючи з 01 серпня 2016 року, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному розмірі.

Згідно з додатком №1 до договору кредиту щомісячна сума платежу за розрахунковий період становить 2 441, 00 грн., в яку включаються погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, перерахував на зазначений позивачем у заяві від 29 липня 2016 року розрахунковий рахунок грошові кошти в розмірі 29 100, 00 грн.

У свою чергу відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим, станом на 12 грудня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 43 981, 52 грн., з яких: 22 941, 28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 051, 38 гр. - заборгованість по відсотках; 11 192, 97 грн. - заборгованість по комісії; 3 700, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 839, 88 грн. - заборгованість по рахунку інфляції; 255, 46 грн. - заборгованість за 3 % річних.

09 січня 2018 року за вих. №53 відповідачу була направлена вимога про необхідність погашення заборгованості у 30 денний термін.

Зазначена вимога не була виконана відповідачем та заборгованість не погашена.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши дані договори на умовах, викладених у них, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.7 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.9 Договору передбачено, що якщо кредитодавцем застосована до позичальника неустойка, остання нараховується кредитодавцем з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування неустойки до дати припинення цих обставин включно.

Звертаючись до суду, позивачем надано розрахунок застосованих до відповідача санкцій, визначених законом та умовами договору.

За змістом ч. ч.1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач, належно повідомлений про час розгляду справи, своїм правом не скористався, проти вимог позивача заперечень не подав і наявність боргових зобов`язань перед позивачем та розрахунку заборгованості не спростував.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, укладених з позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.3,6,15,16,525-526, 549, 550, 551, 625, 626-629 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансово-кредитний супермаркет», 01015 м. Київ вул. Лейпцизька,16, ЄДРПОУ 38604217, заборгованість в сумі 43 981, 52 грн. та 1 762, 00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І .А. Усатова