Ухвала суду № 82050776, 20.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25035/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачуна О.О., за участю прокурора Власюка В.А., захисника Оленченка О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Щербунчака М.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2019 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Щербунчака М.С., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Жупіною О.С., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12018020020001285 від 02.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, слідчий вказує у клопотанні, що на підставі рішення № 29/01.02 від 15.04.2008 Вінницького обласного відділення постійно діючого третейського суду ОСОБА_1, без набуття права власності на відповідну земельну ділянку, набув права власності на окреме складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 98,1 кв.м., що складає 21/100 частки загального майна за вказаною адресою, яке складається з вищевказаного складського приміщення, а також приміщення кафе, літ «А», площею 293,31 кв.м. та складського приміщення, літ. «Б», площею 76,44 кв.м.

Поряд з цим, на підставі договору купівлі продажу від 20.05.2011 Споживче товариство «Елегія» (код ЄДРПОУ 25497316, юридична та фактична адреса: смт. Томашпіль, Вінницька області, вул. Черняховського 3, далі - СТ «Елегія») набула право власності на іншу частину майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на 79/100 частки загального майна за цією адресою, яке складалося з приміщення кафе, літ «А», площею 293,31 кв.м. та складського приміщення, літ «Б», площею 76,44 кв.м.

Так, 01.03.2018 ОСОБА_1 діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_3 , з метою подальшого протиправного придбання права на майно, шляхом обману оформлення за ним права власності на майно СТ «Елегія», знаходячись у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Стеблюк Н.В. за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 93 , шляхом особистого підпису, засвідчив довіреність серії ННА № 399447, згідно з якої він уповноважив ОСОБА_4 «бути його представником з питань набуття у власність (приватизації, викупу тощо) всієї частки нежитлової будівлі та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , отримання документів що посвідчуватимуть право власності на вказане майно та реєстрації права власності на вказане майно у відповідних органах, а після набуття у власність - продати вищевказане майно за ціну та на умовах, які будуть визначатися ним самостійно, виходячи із розумної доцільності або подарувати ОСОБА_5 », тобто близькій ОСОБА_3 особі.

Не зупиняючись на досягнутому, розуміючи можливість викриття представниками СТ «Елегія» вищевказаного факту заміни окремих сторінок договору від 27.02.2017 між ТОВ «Система бізнес плюс» і СТ «Елегія», не пізніше 31 березня 2018 року ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , забезпечив виготовлення: договору тимчасового безоплатного користування об`єктом нерухомості між ОСОБА_1 та ТОВ «Система бізнес плюс», в особі засновника ОСОБА_5 , датований 27.02.2017, до якого були внесені завідомо неправдиві відомості, зокрема відповідно до п.п. 1.1. вказаного договору власник ( ОСОБА_1 ) передає, а користувач (ТОВ «Система бізнес плюс») приймає у тимчасове безоплатне користування терміном 2 роки 11 місяців частину нежитлової будівлі, загальною площею 1 000 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька АДРЕСА_1 ; акту приймання-передачі об`єкта користування - частини нежитлової будівлі СТ «Елегія» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м. та земельної ділянки площею 50 м.кв.

Крім цього, ОСОБА_3 , з метою отримання незаконної можливості безперешкодно користуватися та розпоряджатися чужим майном впродовж невизначеного терміну, забезпечив внесення до вищевказаного підробленого договору п. 4.4., відповідно до якого він вважається продовженим на аналогічний термін у випадку не надходження пропозицій від сторін за 30 днів до закінчення; п. 3.4.5., відповідно до якого власник ( ОСОБА_1 ) надає згоду на здійснення користувачем (ТОВ «Система Бізнес Плюс») поліпшення речі, переданої у користування, а користувач має право здійснювати без додаткового усного чи письмового погодження поліпшення речі та п. 3.4.6., відповідно до якого, у разі створення нової речі, користувач стає її співвласником, чим забезпечив собі наявність правових підстав для подальшого звернення до суду та протиправного визнання права власності за ТОВ «Сістема Бізнес Плюс» на нежитлові приміщення, які належать СТ «Елегія».

В подальшому, у невстановлені час та місці, не пізніше 31.03.2018, ОСОБА_1 особистим підписом підписав, датовані 27.02.2017, вищевказаний підроблений договір тимчасового безоплатного користування об`єктом нерухомості та акт приймання-передачі земельної ділянки площею 50 м.кв. та об`єкта користування - частини нежитлової будівлі СТ «Елегія» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м., власником яких він не був.

У подальшому, на підставі вказаного підробленого договору, укладеного ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2018 ОСОБА_3 , за його вказівкою працівники ТОВ «Система Бізнес Плюс» та інші невстановлені особи, які виконували функцію протиправного перешкоджання вільному доступу представників СТ «Елегія» до майна товариства, позбавивши останніх законного права користування належним товариству майном, а саме нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого становить 4 188 634 грн., що у шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, фактично заволоділи ним.

16.04.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий зазначає, що ризики визначені ст. 177 КПК України, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Окрім того, слідчий посилається на такі обставини як наявність суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків.

У судовому засіданні прокурор Власюк В.А. підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.. 177 КПК України.

Захисник Оленчик О.В. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на необґрунтованості пред`явленої підозри наголосивши на відсутності будь-яких ризиків порушення підозрюваним належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, безпідставність внесення даного клопотання.

Підозрюваний у кримінальному проваджені ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначивши про непричетність його до інкримінованого кримінального правопорушення.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисників, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12018020020001285 від 02.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

16.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а обставини, які вказують на ризики є те, що останній буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, також може впливати на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , оскільки перебуваючи на волі буде мати можливість спілкування із ним, також наявний ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, в тому числі перешкоджати кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Між тим, долучені до матеріалів клопотання заяв та протоколів допитів потерпілої ОСОБА_6 , в яких остання зазначає про обставини вчинення щодо неї шахрайських дій, протоколу допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також довіреності серії ННА № 399447, договору тимчасового безоплатного користування об`єктом нерухомості та актом приймання-передачі земельної ділянки площею 50 м.кв. та об`єкта користування - частини нежитлової будівлі СТ «Елегія» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м., укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ «Система Бізнес Плюс», вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, про те вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків задекларованих в клопотанні про продовження строку покладених обов`язків.

При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, чи впливати на іншого підозрюваного, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь-яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування та до таких доводів прокурора слідчий суддя ставиться критично.

Окрім того, у клопотанні має місце посилання прокурора на те, що наявні ознаки суспільного інтересу до даного кримінального провадження, що як наслідок переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Нікіфоренко проти України» від 18.02.2010, заява № 14613/03, а також рішення «Nordblad v. Sweden», заява № 19076/91, «Roldan Texeira and Other v. Italy», заява № 40655/98, «Amuur v. France», n.42, вказувалось, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції говорить про фізичну свободу людини, вона ставить за мету забезпечити, щоб нікого не було позбавлено свободи свавільно.

Свавілля може виникнути:

- коли має місце елемент несумлінності або обману з боку органів влади,

- коли санкція на арешт та виконання затримання не відповідають у дійсності меті обмежень, дозволених відповідним пунктом 1 ст. 5 Конвенції,

- якщо немає ніякого зв`язку між підставами для дозволеного позбавлення волі, на які робиться посилання, та місцем і умовами утримання під вартою,

- якщо немає пропорційності між підставою для затримання, на яку робиться посилання, та утриманням під вартою. Рішення Європейського суду з прав людини «James, Wells and Lee v. the UK», n.n. 192-195651, «Saadi v. the UK» [GC], n.69652.

Поняття «свободи особистості» має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання. Рішення ЄСПЛ «Guzzardi v.Italy», n. 95671.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також те, що кримінально процесуальним законом не визначено ризику як то необхідність суспільного інтересу, що може переважати над основоположними гарантіями прав людини, слідчий суддя відхиляє такі доводи слідчого.

Враховуючи те, що сторона кримінального провадження не довела суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про наявність ризиків регламентованих ст. 177 КПК України, що слугували б підставами у обрані найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання, окрім того, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування і менш суворого запобіжного заходу, у зв`язку із недоказаністю існування ризиків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Щербунчака М.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали було проголошено 24.05.2019 о 09-25 год.

Слідчий суддя С.В. Вовк