Рішення № 82050168, 20.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15022/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

перекладача - Аханг Л.М.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом громадянина Афганістану ОСОБА_3 до заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві Пономаренка Віктора Васильовича, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПН МКМ № 005284 від 24.09.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування послався на те, що він, маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, а також в ситуації загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в Афганістані, залишив країну походження та прибув у 2018 році до України, де звернувся до Управління державної міграційної служби України у Київській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Однак, 24.09.2018 року він не зміг звернутись до Управління із заявою про визнання біженцем перш, ніж отримав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП. 24.09.2018 року було винесено постанову серії ПН МКМ № 005284 про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 1 700,00 грн. Він прибув до України саме з наміром отримати притулок чи бути визнаним біженцем. Звернутись до Управління невідкладно він не зміг, так як через навантаження міграційна служба приймає відвідувачів обмежено. При цьому, співробітники Управління відмовляються будь-яким чином фіксувати факт звернення, та лише повідомляють про необхідність відвідати їх пізніше. Дані обставини не були враховані при винесенні протоколу про адміністративне правопорушення. Не враховано і те, що він (позивач) є громадянином Афганістану, прибув до України з наміром отримати притулок чи бути визнаним біженцем, а тому відноситься до вкрай вразливої групи населення - шукачів притулку. В оскаржуваній постанові не вказано норму якого нормативно-правового акту ним порушено, а лише викладено відомості про нібито факт незаконного проживання на території України, що є порушенням вимог ст. 280 КУпАп та п. 3.8 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Відповідачем взагалі не було забезпечено належне доказування та оцінка доказів по справі. Відповідачем не було враховано п. 4 ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту» - особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особа, яка потребує додаткового захисту під час в`їзду в Україну незаконно перетнула державний кордон не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулась із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Проігноровано і вимоги ч. 3 ст. 203 КУпАП.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали викладені в позові обставини, позовні вимоги, просили їх задовольнити. Позивач додатково зазначив, що 02.09.2018 року він приїхав в Україну, так як скрутно жити в Афганістані. Приїхав разом із сім`єю. Їх відправили на Троєщину, там познайомився з афганістанцями, поїхали на Щековицьку за отриманням допомоги. В Афганістані його брат полюбив жінку, але її рідня не дала згоду на їх шлюб, і вони втекли. Родичі жінки їх шукають, і існує реальна загроза для всіх. В Афганістані майже кожен день вибухи, хтось підривається. В перший раз коли він звернувся до міграційної служби, перекладача не було. Коли видавали протокол, показали де потрібно підписати. Прав не роз`яснювали. Злочинів на батьківщині не вчиняв. Представник позивача додав, що протокол про адміністративне правопорушення, постанову складено без присутності перекладача, що є порушенням. Позивач сам звернувся до відповідача 24.09.2018 року із заявою про притулок. Заяву склала благодійна фірма.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства. Відзив на позов не подавав.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства. В матеріалах справи міститься відзив на позов, поданий представником третьої особи, в якому він просив відмовити у задоволені позову.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного.

Даний позов зареєстровано в суді 04.10.2018 року, 17.10.2018 року відкрито провадження.

Ухвалою від 04.02.2019 року залучено в якості правонаступника третьої особи - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2018 року головним спеціалістом ГУ ДМС України в м. Києві Сухарєвою А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ 005284, де зазначено, що 24.09.2018 року о 15.00 годині за адресою: м. Київ, вулиця Березняківська, 4-А , було виявлено громадянина Афганістану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживав без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП.

24.09.2018 року заступником начальника ГУ ДМС України в м. Києві Пономаренко В.В . винесено постанову серії ПН МКМ 005284, згідно якої ОСОБА_3 порушив ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наданих позивачем документів встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_6 звернулись до Державної міграційної служби України із заявою про те, що 24.09.2018 року вони звернулись до Відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції УДМС України в Київській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Однак, працівники повідомили, що не можуть прийняти їх заяви за відсутності протоколу про адміністративні правопорушення, оскільки знаходяться на території України нелегально. Даний протокол можливо отримати лише за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А. За вказаною адресою вони просили якнайшвидше скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 203 КУпАП задля можливості реалізувати своє право на звернення за захистом в Україні.

24.09.2018 року Державною міграційною службою України надано відповідь про розгляд їх заяви та звернення до ГУДМС в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А.

02.10.2018 року позивачу Державною міграційною службою України видано Довідку про звернення за захистом в Україні № 009245, яка дійсна до 15.08.2019 року. Дана Довідка є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Згідно ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Правила щодо реєстрації іноземців та осіб без громадянства не поширюються на осіб, які з наміром визнання їх біженцями в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні чи отримання притулку або тимчасового захисту, незаконно перетнули державний кордон України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції здійснює реєстрацію іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні, лише за наявності одного з документів, що видаються таким особам відповідно до зазначеного закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється примусово повертати, видворяти або видавити чи передавати іноземця та особи без громадянства, де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя.

Статтею 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Дія цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в`їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Як встановлено в суді, громадянин Афганістану ОСОБА_3 прибув на територію України з метою отримати притулок чи бути визнаним біженцем через те, що має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, та через ситуацію загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в Афганістані; та звернувся до Управління державної міграційної служби України у Київській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Однак, на ОСОБА_1 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні.

Враховуючи вимоги діючого законодавства України суд дійшов висновку, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов громадянина Афганістану ОСОБА_3 до заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві Пономаренка Віктора Васильовича, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві Пономаренка Віктора Васильовича від 24.09.2018 року серії ПН МКМ № 005284 про притягнення та накладення адміністративного стягнення на громадянина Афганістану ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, та закрити справу.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 28.05.2019 року.

Суддя: