Постанова № 8204819, 29.10.2009, Сумський окружний адміністративний суд

<Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2009 р. Справа № 2а-3237/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,

представника позивача Прядко В.М.,

представників відповідача Горох Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Галант” до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечиннимим,-

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2009 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Галант” (далі ТОВ «Галант») звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (далі ДПІ), який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 27 травня 2009 року ДПІ прийняла два податкових повідомлення - рішення під одним номером 0000352347/0, відповідно до яких підприємству було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 054,00 гривень (основний платіж 11 369,00 гривень, штрафні санкції 5 685,00 гривень) та з податку на прибуток підприємств приватної власності в сумі 19 244,00 гривень (основний платіж 14 213,00 гривень, штрафні санкції 5 031,00 гривень). Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення - рішення були прийняті з порушенням чинного законодавства України, просить визнати їх нечинними та скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ці рішення прийнятті на підставі акту № 553/2300/22592900 від 22 травня 2009 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Галант» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2008 р.

В даному акті зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2008 р. встановлено їх завищення всього у сумі 56 849,00 гривень, в тому числі за 2008 р. у сумі 56 849,00 гривень, за 2 квартал 2008 р. на суму 30 682 гривень, за З квартал 2008 р. на суму 26 167,00 гривень. Відповідач вказує, що підприємство на порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ч. 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України віднесено до складу валових витрат, витрати здійсненні на адресу ТОВ «Укрнафтогазінвест» в сумі 30 682,00 гривень та ТОВ «Дніпро РСТ» в сумі 26 167,00 гривень, за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину. Також в акті вказується, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2008 р. встановлено його завищення на суму 11 369,00 гривень, в т.ч. за квітень 2008 р. на суму 6 136,00 гривень, за серпень 2008 року на суму 5233,00 гривень. Відповідач зазначає, що підприємство на порушення п.п. 7.4.1., 7.4.4., п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ч. 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України завищено податковий кредит в результаті віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по отриманим від ТОВ «Укрнафтогазінвест» та ТОВ «Дніпро РСТ» фракції легкої.

Однак, позивач вважає, що висновки відповідача про нікчемність договорів між підприємством та ТОВ «Укрнафтогазінвест», ТОВ «Дніпро РСТ» є необгрунтованим, оскільки, 15 січня 2007 року між ТОВ «Галант» (покупець) та ТОВ «Укрнафтогазінвест» (продавець) було укладено договір поставки фракції легкої (суміш вуглеводів СЗ і вище). Відповідно до розділу 1 вказаного договору продавець продає, а покупець купує партію фракції легкої у кількості та якості згідно рахунків та видаткових накладних. Розділом З договору встановлено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок, вказаний продавцем, згідно виставлених рахунків - фактур, або в іншій формі, за домовленістю сторін, що не суперечить чинному законодавству. Покупець здійснює 100 % передоплату вартості замовленої партії товару або за домовленістю сторін проводить оплату на протязі двох банківських днів після відвантаження товару. На виконання цього договору 15 квітня 2008 року підприємство перерахувало продавцю 38 675,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 332. 16 квітня 2008 року позивач отримав фракцію легку у кількості 6,188 т. на загальну суму 36 818,58 гривень, в т.ч. 6 136,43 гривень ПДВ, що підтверджується накладною № 352 та податковою накладною № 330. 23 квітня 2008 року ТОВ «Укрнафтогазінвест» повернув підприємству 1 856,42 гривень переплачених грошових коштів.

20 серпня 2008 року на виконання усного договору між ТОВ «Галант» та ТОВ «Дніпро РСТ» підприємство перерахувало ТОВ «Дніпро РСТ» грошові кошти в сумі 33 000,00 гривень на оплату фракції легкої. Того ж дня фракція легка у кількості 5,322 т. загальною вартістю 31399,82 гривень, в т.ч. 5 233,30 гривень ПДВ, була поставлена позивачу, що підтверджується накладною 166 та податковою накладною № 173. Переплачені підприємством кошти в розмірі 1 600,18 гривень були повернуті 22 серпня 2008 року.

Отже, всі умови вищевказаних договорів поставки фракції легкої між ТОВ «Галант» ТОВ «Укрнафтогазінвест», ТОВ «Дніпро РСТ» відповідають вимогам законодавства, договори укладалися правомочними особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, на даний момент договори повністю виконано сторонами. Придбаний підприємством товар був використаний у виробничій діяльності підприємства.

Відсутні жодні правові підстави вважати, що договір від 15 січня 2007 року між ТОВ «Галант» (покупець) та ТОВ «Укрнафтогазінвест» чи усний договір від 20 серпня 2008 року між ТОВ «Галант» та ТОВ «Дніпро РСТ» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними або порушували публічний порядок. Всі витрати по оплаті товару та по сплаті податку на додану вартість підтверджені даними податкових накладних, платіжних доручень та включені в податкові декларації. Отримані позивачем від контрагентів податкові накладні та видаткові накладні містять всі необхідні відомості, передбачені чинним законодавством. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних, виданих ТОВ «Укрнафтогазінвест» і ТОВ «Дніпро РСТ» відповідачем в ході перевірки не встановлено. За своїм змістом та формою ці документи відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами і недійсними не визнавались. Право ТОВ «Укрнафтогазінвест» та ТОВ «Дніпро РСТ» видати податкові накладні відповідачем в акті перевірки № 553/2300/22592900 від 22 травня 2009 року під сумнів не ставилось, оскільки названі контрагенти позивача належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що Шосткинською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ 'Талант" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.12.2008р., про що складено акт перевірки № 553/2300/22592900 від 22.05.2009р. За результатами перевірки Шосткинською МДПІ було прийнято оскаржуване позивачем повідомлення рішення. В процесі оформлення документів було прийняті два податкових повідомлення - рішення від 27.05.2009 року під одним номером, що являлось механічною помилкою при оформленні документів. Оспорювані податкові повідомлення - рішення були прийняті правомірно та з дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки, позивачем в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97 із змінами і доповненнями, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р., ч. І, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України безпідставно завищено валові витрати в періоді, що перевірявся, на загальну суму 56849,0 грн. (в тому числі за 1 півріччя 2008р. на суму 30862,0 грн., за 9 місяців 2008р. на суму 56849,0 грн.) в результаті чого Шосткинською МДШ було донараховано податок на прибуток в сумі 14213,0 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію по податку на прибуток в сумі 5031,0 грн. Окрім того, в зв'язку з тим, що позивачем в порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168 "Про податок на додану вартість", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р., ч. 1, 5 ст.203 Цивільного Кодексу України, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року зі змінами та доповненнями, безпідставно завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11369,0 грн. (в тому числі за квітень 2008р. на суму 6136,0 грн., за серпень 2008р. на суму 5233,0 грн.), в результаті чого Шосткинською МДШ було донараховано податок на додану вартість в сумі 11369,0 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію по податку на додану вартість в сумі 5685,0 грн.

До висновку щодо безпідставного завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в період, що перевірявся, відповідач дійшов перевіривши ланцюг поставки товару. Зокрема, в ході перевірки діяльності ТОВ 'Талант" було встановлено придбання на протязі перевіреного періоду даним підприємством фракції легкої (суміш вуглеводів Сз і вище) у наступних постачальників:

- у ТОВ "Укрнафтогазінвест" на суму 36818,58 грн. (в тому числі ПДВ - 6136,43 грн.);

- у ТОВ "Дніпро РСТ" на суму 31399,82 грн. (в тому числі ПДВ - 5233,30 грн.).

В свою чергу, підприємства-постачальники в даному випадку виступали як посередники в реалізації легкої фракції, причому обидва контрагента придбавали її у одного постачальника - а саме у ТОВ "Метрідат". При опрацюванні наведеного ланцюга поставки легкої фракції було встановлено, що в даному випадку ТОВ "Метрідат" виступило у якості посередника і реалізувало легку фракцію, придбану у ПП "Демол-Сервіс".

Саме відносини між ТОВ «Метрідат» та ПП «Демол-Сервіс» ставляться відповідачем під сумнів, оскільки було з»ясовано, що основним постачальником нафтопродукції ТОВ "Метрідат " є ПП "Демол-Сервіс " (м.Хмельницький).Станом на 30.06.08р. кредиторська заборгованість ТОВ "Метридат" за отриманий від ПП "Демол-Сервіс" у 2008 році товар становить 867565 908,61 гри. Суми податку на додану вартість ТОВ "Метрідат ", згідно накладних отриманих від ПП "Демол-Сервіс " включені до складу податкового кредиту наступним чином:

- виписані у квітні 2008 р. на суму 14 945 153,13 грн. включені до податкового кредиту податкової декларації за квітень 2008р.у розмірі 10 249 032 грн. та податкової декларації за травень 2008р. у розмірі 4 696120 грн. - виписані у травні 2008р. на суму 33 203 121,73 грн. включені до податкового кредиту податкової декларації за травень 2008р. у розмірі 25 600 232,55 грн. та податкової декларації за червень 2008р. у розмірі 7 602 890 грн. - виписані у червні 2008р. на суму 96 446 043,3 грн. включені до податкового кредиту податкової декларації за червень 2008р розмірі 95 791183,28 грн. та відображені у додатку 5 у розділі „Податковий кредит" по зазначеному контрагенту у відповідних періодах та відповідних сумах.Сертифікати якості та відповідності на отримані ТМЦ ТОВ "Метридат" від ПП"Демол - Сервіс" відсутні. В ході перевірки ТОВ "Метрідат" не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування нафтопродуктів.

ПП "Демол - Сервіс", зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської Ради 10.07.2007 року за № 16731020000004929. Проте, в ході проведення перевірки з»ясовано, що гр. ОСОБА_1, є власником ПП „Демол - Сервіс" лише формально, фактично фінансово - господарську діяльність не здійснював.

За адресою реєстрації - м. Хмельницький, проспект Миру, 94/1 посадова особа -директор ОСОБА_1 відсутній. Фактично згідно податкової звітності у ПП "Демол - Сервіс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, в тому числі розшифровки руху коштів по рахунках відкритих ПП "Демол-Сервіс" в установах банків, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

ПП "Демол-сервіс" перевізні документи, якими підтверджуються факти відправлення товарів на залізничних станціях для проведення перевірки не надано. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження товарів ПП "Демол-Сервіс". Враховуючи те, що на території Хмельницької області у ПП "Демол-сервіс" відсутні приміщення та згідно даних податкової звітності та інформації з інших джерел свідчить про відсутність у ПП "Демол-Сервіс" власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, а тому, можна стверджувати, що на територію області ТМЦ не надходили. Згідно даних зустрічних перевірок ТМЦ, які є предметом господарських операцій знаходяться за межами області і згідно даних договорів та умов поставки ІНКОТЕРМС ЕХW здійснювалося за єдиною адресою м. Дніпропетровськ. Це свідчить про відсутність фактичного відвантаження товарів покупцям. Таким чином, договори поставки, укладені між ПП "Демол-сервіс" та ТОВ "Метрідат" № м-25/03/08-01 від 25.03.08р. не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного. Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 15 січня 2007 року між ТОВ «Галант» (покупець) та ТОВ «Укрнафтогазінвест» (продавець) було укладено договір поставки фракції легкої (суміш вуглеводів СЗ і вище) (а.с.91). Відповідно до розділу 1 вказаного договору продавець продає, а покупець купує партію фракції легкої у кількості та якості згідно рахунків та видаткових накладних. Розділом З договору встановлено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок, вказаний продавцем, згідно виставлених рахунків - фактур, або в іншій формі, за домовленістю сторін, що не суперечить чинному законодавству. Покупець здійснює 100 % передоплату вартості замовленої партії товару або за домовленістю сторін проводить оплату на протязі двох банківських днів після відвантаження товару. На виконання цього договору 15 квітня 2008 року підприємство перерахувало продавцю 38 675,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 332 (а.с.94). 16 квітня 2008 року позивач отримав фракцію легку у кількості 6,188 т. на загальну суму 36 818,58 гривень, в т.ч. 6 136,43 гривень ПДВ, що підтверджується накладною № 352 та податковою накладною № 330 (а.с.92, 93). 23 квітня 2008 року ТОВ «Укрнафтогазінвест» повернув підприємству 1 856,42 гривень переплачених грошових коштів.

20 серпня 2008 року на виконання усного договору між ТОВ «Галант» та ТОВ «Дніпро РСТ» підприємство перерахувало ТОВ «Дніпро РСТ» грошові кошти в сумі 33 000,00 гривень на оплату фракції легкої (а.с. 98). Того ж дня фракція легка у кількості 5,322 т. загальною вартістю 31399,82 гривень, в т.ч. 5 233,30 гривень ПДВ, була поставлена позивачу, що підтверджується накладною 166 та податковою накладною № 173 (а.с. 96, 97). Переплачені підприємством кошти в розмірі 1 600,18 гривень були повернуті 22 серпня 2008 року.

Чинність та реальність цих угод у суду сумнівів не викликає, оскільки, доведена в судовому засіданні як вищевказаними письмовими доказами, так і іншими. Так, із копій свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 134135 ) вбачається, що підприємства ТОВ «Укрнафтогазінвест» та ТОВ «Дніпро РСТ» зареєстровані в податкових органах. Із копії товарно-транспортних накладних та актів здачі-прийняття робіт (а.с. 136-139) вбачається, що послуги по транспортуванню фракції легкої здійснювали ТОВ «Нафта» та СПД ОСОБА_2 Із довідки Прилуцької ОДПІ вбачається, що ТОВ «Галант» є покупцем фракції легкої у ТОВ «Укрнафтогазінвест» та ТОВ «Дніпро РСТ» (а.с.141).

27 травня 2009 року ДПІ прийняла два податкових повідомлення - рішення під одним номером 0000352347/0, відповідно до яких підприємству було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 054,00 гривень (основний платіж 11 369,00 гривень, штрафні санкції 5 685,00 гривень) та з податку на прибуток підприємств приватної власності в сумі 19 244,00 гривень (основний платіж 14 213,00 гривень, штрафні санкції 5 031,00 гривень). (а.с. 7, 8). Як на порушення вимог податкового законодавства позивачем відповідач зазначає порушення ним вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" , ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України та порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" , ч. 1, 5 ст.203 Цивільного Кодексу України, ч. 2 ст.215 Цивільного Кодексу України.

Однак, суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на таке. Відповідно до ст.5 п.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до ст. 5 п. 5.2.1 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Пунктом 5 підпунктом 5.3.9 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими , платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку. З наданих і досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що операції ТОВ «Галант» з ТОВ «Укрнафтогазінвест» та ТОВ «Дніпро РСТ» підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в порядку визначеному ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 цього Закону передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями». Однак, як зазначено вище, придбання позивачем фракції легкої та сплата податку на додану вартість підтверджена копіями податкових накладних, платіжних доручень та включено в податкові декларації, що не заперечується і відповідачем.

Таким чином в ході судового розгляду справи встановлено, що фактично висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту зроблені лише тому, що позивач отримав фракцію легку за операціями, проведеними на підставі нікчемних правочинів між ТОВ «Метрідат» та ПП «Демол-Сервіс», що свідчить на його думку про фіктивність і безтоварність всього ланцюга. Однак, суд звертає увагу на те, що як Законом України «Про податок на додану вартість», так і Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», не передбачено обов`язку особи при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин обидва повідомлення-рішення є нечинними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 17, 69-71,76-86, 99-100, 158-160,163 КАС України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.19 Конституції України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Галант” до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області № 0000352347/0 від 27 травня 2009 року щодо визначення податкового зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю “Галант” по податку на додану вартість в сумі 17054,00 гривень (із них за основним платежем 11369 гривень, за штрафними санкціями 5685 гривень) та податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області № 0000352347/0 від 27 травня 2009 року щодо визначення податкового зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю “Галант” по податку прибуток підприємств приватної власності в сумі 19244 гривні (із них за основним платежем 14213 гривень, за штрафними санкціями 5031 гривня).

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Галант” судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів з моменту складання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом наступних 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги .

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови без подання заяви на апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у випадку не подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги у встановлені строки.

Суддя <Текст >Л.М. Опімах

<з оригіналом згідно >

<Суддя ><Довідник >