Рішення № 82045652, 29.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2019 року № 640/22059/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Задніпряного В.В . , у відсутність представників відповідача й третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Управління поліції в місті Києві, про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №57801360, постановленої головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук Вікторією Олександрівною 28.11.2018.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що згідно оскаржуваної постанови від 28.11.2018 відкрито виконавче провадження №57801360 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві Серії АР №479641 від 26.10.2017. Однак, частина друга статті 12 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» визначає тримісячний строк для пред`явлення до виконання такого виконавчого документу. Тому, позивач вважає, що Департамент патрульної поліції Управління поліції в місті Києві звернувся із заявою про примусове виконання вказаної постанови з порушенням строку, передбаченого частиною другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», адже такий строк закінчився ще 26.01.2018. Відповідно, державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження №57801360.

Тому, позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову від 28.11.2018 у виконавчому провадженні №57801360.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позову. Зазначив, що постанова Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві Серії АР №479641 від 26.10.2017 надійшла до Відділу 10.01.2018, однак при її реєстрації допущено технічну помилку, зазначено дату прийняття постанови 26.10.2018, замість вірної 26.10.2017. У зв`язку із цим, постанова Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві Серії АР №479641 від 26.10.2017 зареєстрована в автоматизованій системі виконавчих проваджень та передана державному виконавцеві лише 28.11.2018.

Також відповідач зазначив, що здійснити виправлення вказаної помилки не є можливим, адже виконавче провадження №57801360 вже закінчене. Для належної сплати штрафу, позивачу необхідно пред`явити квитанцію про сплату штрафу або внести кошти на депозитний рахунок Відділу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції Управління поліції в місті Києві.

Відповідно, третьою особою 14.05.2019 до суду подано пояснення, у яких зазначено, що після отримання розглядуваної у даній справі постанови від 26.10.2017 позивач 30.10.2017 оскаржив її та дії інспектора роти №2 батальйону №3 полку №2 УПП у м. Києві ДПП Кротевич С.О. до Святошинського районного суду міста Києва. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 19.02.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Дії інспектора визнано протиправними, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, в межах тримісячного строку після прийняття рішення судом апеляційної інстанції Департаментом патрульної поліції Управління поліції в місті Києві постанову подано до виконання. Так, реєстр звернутих до примусового виконання постанов зареєстровано відповідачем 12.07.2018.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказів.

Представники відповідача й третьої особи в засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Отже суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані представником позивача, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

Постановою Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві Серії АР №479641 від 26.10.2017 на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 425 грн, суму якого збільшено до 850 грн у зв`язку із самостійною несплатою позивачем вказаного штрафу протягом 15 днів.

12.07.2018 Департамент патрульної поліції Управління поліції в місті Києві звернувся до Відділу із заявою про примусове стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн, до якої додано постанову Серії АР №479641 від 26.10.2017.

28.11.2018 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук Вікторією Олександрівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №57801360 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві №ар479641 від 26.10.2018 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн на користь Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві.

19.12.2018 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук Вікторією Олександрівною у рамках виконавчого провадження №57801360 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», постанову №ар479641 від 26.10.2018 повернуто стягувачу - Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві.

19.12.2018 з матеріалами виконавчого провадження №57801360 ознайомився адвокат позивача та дізнався про існування вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2018 №57801360, яку позивач вважає протиправною, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідач зазначає, що 10.01.2018 до Відділу надійшла постанова Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві Серії АР №479641 від 26.10.2017, яка є виконавчим документом.

Провідним документознавцем Відділу Назаревською Л.П. в порядку визначеному пунктами 2.1, 2.2 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5 отримано вказану постанову та допущено технічну помилку при реєстрації такої постанови: зазначено невірну дату винесення постанови - 26.10.2018, замість вірної 26.10.2017.

В порушення пункту 2.8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, постанова Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві Серії АР №479641 від 26.10.2017 не була зареєстрована та не передана державному виконавцеві.

В Автоматизованій системі вказана постанова Серії АР №479641 від 26.10.2017 зареєстрована лише 28.11.2018.

При цьому, відповідач зазначає про неможливість виправлення описки у постановах, винесених у виконавчому провадженні №57801360, оскільки вказане виконавче провадження є закінченим.

Наведені обставини на думку відповідача свідчать про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Суд зазначає, що у зв`язку із тим, що постанова Серії АР №479641 від 26.10.2017 позивачем уже 30.10.2017 оскаржена до суду і 31.05.2018 рішення суду набрало законної сили, а Департамент патрульної поліції Управління поліції в місті Києві подав до Відділу заяву про примусове виконання цієї постанови як зазначає відповідач 10.01.2018, доводи позивача про пропуск строку пред`явлення її до виконання є необґрунтованим.

Згідно пунктів 2.1, 2.2 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, документи, що надходять на адресу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби (Відділ) приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом Відділу. Кореспонденція, що надсилається електронною поштою, приймається адресатами - користувачами поштових скриньок. Кореспонденція, що надсилається факсимільним і телексним зв`язком, приймається працівниками, відповідальними за виконання службових документів. У разі необхідності така кореспонденція передається для реєстрації чи обліку.

Попереднє опрацювання документів включає перевірку правильності їх адресування, оформлення і цілісності упаковки, її розкриття, перевірку наявності документів та додатків до них, а також розподіл їх за виконавцями. Визначення виконавців здійснюється відповідно до змісту документів і розподілу обов`язків між працівниками Відділу.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, реєстрація вхідних документів здійснюється шляхом присвоєння їм єдиного реєстраційного індексу з подальшим записом необхідних відомостей про документ у відповідному журналі реєстрації.

Дата реєстрації і реєстраційний індекс документа проставляються у реєстраційному штампі (додаток 1), як правило, у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа.

Зазначений штамп використовується виключно для реєстрації вхідних документів. На документах, що підлягають обліку, та на вихідних документах реєстраційний штамп не проставляється.

Додатки до документів окремо не реєструються. У випадку, коли додаток може бути використаний як самостійний документ, реєстраційний штамп з номером основного документа дублюється і на додатку.

Основним принципом реєстрації документів є одноразовість.

Судом встановлено, що матеріали справи містять заяву Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві від 10.01.2018 про примусове виконання постанови Серії АР №479641 від 26.10.2017 на якій проставлено штамп на якому наявний лише реєстраційний індекс документа, дата реєстрації відсутня.

Згідно пункту 2.8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, зареєстровані в установленому порядку документи розглядаються керівником Відділу не пізніше наступного робочого дня з дня надходження кореспонденції до Відділу, а документи за рішеннями, що підлягають негайному виконанню, - в день їх надходження.

Результати розгляду документів керівником фіксуються в резолюції.

Після накладення резолюції керівником Відділу документи повертаються діловоду для внесення необхідної інформації до реєстраційних та (або) облікових журналів, у необхідних випадках - для оформлення документів в обкладинку, та не пізніше наступного робочого дня з дня накладення резолюції передаються виконавцям до виконання або на ознайомлення.

Документи, отримані безпосередньо керівником Відділу на особистому прийомі, передаються на реєстрацію діловоду в день їх надходження.

На вказаній заяві Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві від 10.01.2018 відсутня резолюція керівника Відділу, що підтверджує доводи відповідача про те, що така заява не була належним чином зареєстрована.

Разом з цим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що заява зареєстрована саме 28.11.2018 як зазначає відповідач.

В той же час, подані Департаментом патрульної поліції Управління поліції в місті Києві до суду реєстри за 10.01.2018 й 09.07.2019 містять штамп реєстрації із зазначенням дати й відповідного номера, що не підтверджує посилання відповідача про прийняття заяви у січні 2018 року.

Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою (приватним виконавцем або його помічником) і реєструється у Системі в день її надходження. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування Системи.

Під час реєстрації виконавчого документа відповідальна особа (приватний виконавець або його помічник) зобов`язана(ий) внести до Системи такі відомості, зокрема: дата надходження виконавчого документа; кореспондент, дата та номер заяви (супровідного листа) про відкриття виконавчого провадження (у разі якщо виконавчий документ надійшов без заяви (супровідного листа), робиться відповідна відмітка); назва виконавчого документа, дата й номер видачі.

Пункт 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок.

Зміни та виявлення реєстраційних даних фіксуються та зберігаються Системою автоматично.

Виконавчий документ, що реєструється в Системі, підлягає обов`язковому скануванню.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд, зазначає, що допущення Відділом помилки, яка призвела до невчасного отримання державним виконавцем постанови Серії АР №479641 від 26.10.2017, призвело до відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вказаної постанови лише 28.11.2018, що не може слугувати достатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2018 №57801360.

Разом з цим, суд зауважує, що виконавче провадження згідно вказаної постанови відкрито з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві №ар479641 від 26.10.2018, тобто щодо неіснуючого виконавчого документа.

Наведене свідчить про протиправність спірної постанови від 28.11.2018 №57801360, адже у вказаній постанові вирішено питання про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 85 грн з огляду на примусове виконання постанови №ар479641 від 26.10.2018, тобто неіснуючого виконавчого документа згідно якого позивач не може вважатись боржником та, відповідно, мати обов`язок щодо сплати виконавчого збору.

Крім того, постанова від 28.11.2018 №57801360 порушує й права Департаменту патрульної поліції Управління поліції в місті Києві, адже внаслідок її прийняття залишилась без виконання постанова Серії АР №479641 від 26.10.2017.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови від 28.11.2018 у виконавчому провадженні №57801360.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, а згідно наявної у справі квитанції №N1DBP50205 від 17.01.2019 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук Вікторії Олександрівни від 28.11.2018 про відкриття виконавчого провадження №57801360.

Стягнути з Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34999049).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції Управління поліції в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 03680, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40108646).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 29.05.2019.

Суддя О.М. Чудак