Ухвала суду № 82044876, 27.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 травня 2019 року справа № 580/1670/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовною заявою до Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 2521254), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради №2-4173 від 21.03.2019 «Про утворення деяких юридичних осіб Черкаської міської ради, затвердження їх структури та внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 №3-1682».

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 поновлена на посаді директора департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, однак відповідач прийняв рішення про припинення юридичної особи - департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради шляхом поділу на управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради та управління інформаційної політики Черкаської міської ради. Зазначає, що вказане рішення прийняте з порушенням Регламенту Черкаської міської ради, оскільки його проект офіційно не був оприлюднений та не розглядався на засіданнях постійних комісій, тому є протиправним.

Обгрунтовуючи порушення своїх прав зазначає, що припинення юридичної особи є підставою для звільнення, тому відповідач, маючи на меті усунути позивача у будь-який спосіб від займаної посади, створив формальні та штучні передумови позбавлення позивача права на працю. Також вважає, що створення на базі однієї юридичної особи двох юридичних осіб ускладнить процес виконання завдань, які були покладені на департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради, що спричинить порушення прав жителів міста на отримання належних адміністративних послуг, надання яких забезпечував вказаний департамент. Отже, вказане рішення стосується особи позивача і як громадянки України, мешканки Черкас , права якої на працю порушені.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про те, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд виходить з наступного.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного випливає, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Отже, як зазначив Конституційний Суд України у вказаному рішенні, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про протиправність припинення юридичної особи - департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради шляхом поділу на управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради та управління інформаційної політики Черкаської міської ради. Тобто позивач ставить питання щодо правомірності припинення юридичної особи шляхом поділу на управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради та управління інформаційної політики Черкаської міської ради.

Суд зазначає, що згідно ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

При цьому згідно п. 5 ч. 1 ст. 26 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Отже, прийняття оскаржуваного рішення Черкаської міської ради №2-4173 від 21.03.2019 «Про утворення деяких юридичних осіб Черкаської міської ради, затвердження їх структури та внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 №3-1682» відноситься не до владних управлінських, а до організаційних функцій Черкаської міської ради, тому така характерна ознака публічно-правового спору, як здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій відсутня.

Щодо твердження позивача про порушення її трудових прав суд зазначає, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обгрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оскаржуване рішення стосується виконавчого органу позивача - Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, який є окремою юридичною особою, отже позивач не є учасником правовідносин, які виникли внаслідок прийняття оскаржуваного рішення Черкаської міської ради.

Суд зазначає, що рішення Черкаської міської ради №2-4173 від 21.03.2019 «Про утворення деяких юридичних осіб Черкаської міської ради, затвердження їх структури та внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 №3-1682» є підставою для реорганізації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради шляхом поділу на управління з питань державної реєстрації та управління інформаційної політики, а отже впливає на трудові відносини між позивачем та Черкаською міською радою, однак не свідчить про їх порушення. Тобто, порушення трудових прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення на момент звернення до суду відсутнє.

Отже, відсутність управлінських функцій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, відсутність правовідносин між позивачем та відповідачем внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та відсутність порушених трудових прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення свідчать про відсутність спору що у свою чергу виключає можливість звернення до суду.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вищезазначені правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №9901/663/18, від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а; від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18, від 05.02.2019 у справі №9901/638/18 та від 27.02.2019 у справі №9901/798/18.

З огляду на викладене заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 2521254) про визнання протиправним та скасування рішення №2-4173 від 21.03.2019 «Про утворення деяких юридичних осіб Черкаської міської ради, затвердження їх структури та внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 №3-1682».

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя А.В. Руденко