Рішення № 82044824, 28.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року справа № 580/1630/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Пруднікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Христинівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

встановив:

24 квітня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Христинівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Христинівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Сидорчука С.М. від 09.04.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі неузгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5827-52 від 17.11.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що оскаржуване рішення винесене на підставі незаконної на думку позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5827-52 від 17.11.2018.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмовий відзив на позов та зазначив, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2019 №58845363 винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Учасники справи у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, то відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 09.04.2019 у автоматизованій системі виконавчих проваджень зареєстровано вимогу Головного управління ДФС в Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2018 №Ф-5827-52 У.

09.04.2019 на підставі вимоги Головного управління ДФС в Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2018 №Ф-5827-52 У, начальником Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Сидорчуком С.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58845363.

Не погоджуючись з даною постановою позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд враховує, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Державний виконавець при надходженні виконавчого документа перевіряє її на відповідність вимогам статей 3 та 4 Закону України "Про виконавче провадження" та у випадку відповідності вимогам зазначених статей відкриває виконавче провадження.

Судом встановлено, що 09.04.2019 Уманське управління Головного управління ДФС у Черкаській області звернулось до начальника Христинівського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про примусове виконання, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по єдиному внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2018 №5827-52 в сумі 7371,54 грн.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

09.04.2019 на підставі вимоги Головного управління ДФС в Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2018 №Ф-5827-52 У, начальником Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Сидорчуком С.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58845363.

Таким чином суд зазначає, що при винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведене вказує на те, що при прийнятті спірної постанови відповідачем не було порушено критеріїв правомірності, передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України, судові витрати сплачені позивачем, стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя В.П. Тимошенко