Рішення № 82042953, 28.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року справа № 320/932/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області за №Ф-126-25 від 06 лютого 2019 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач зазначає, що є платником єдиного податку та пенсіонером за віком, у зв`язку з чим звільнений від сплати єдиного внеску за себе на підставі положень частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначає, що у розумінні чинного законодавства пенсіонерами за віком є, зокрема, чоловіки, які досягли 60-ти річного віку.

Оскільки пенсію позивачеві призначено на пільгових умовах до досягнення зазначеного віку, він не є особою, на яку поширюються визначені у частині 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» пільги щодо сплати ЄСВ.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/932/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Кагарлицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком, призначену йому із зниженням пенсійного віку як особі, постраждалій від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.16, 17).

Довідкою Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 09.04.2019 №5712/11 підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 09.03.2013. Пенсія позивачеві призначена із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.48).

24 лютого 2004 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

З 27.02.2004 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується довідкою Богуславського відділення Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 20.11.2017 №12407/Г/10-03 (а.с. 13).

06 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Київській області виставлено позивачеві вимогу №Ф-126-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 3639,09 грн. (а.с.14).

Як вбачається з письмових пояснень відповідача, заборгованість з ЄСВ виникла унаслідок його не сплати за III та IV квартал 2013 року та за перші два квартали 2014 року.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV).

Як встановлено статтею 1 вказаного Закону пенсіонером є особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

За визначенням цієї ж статті пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно положень частини першої статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» також визначені види пенсій, серед яких є і державна пенсія за віком.

Право чоловіків на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XI від 05.11.1991 та частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 пов`язується, зокрема, з досягненням 60 років.

Згідно статті 15 України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

За правилами частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (Закон №796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Частиною першою статті 55 Закону №796-XII передбачено, що зазначеним особам, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон №2464-VI).

Стаття 1 цього Закону визначає єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

VI. Оцінка суду

Статтею 26 Закону № 1058-IV та статтею 12 Закону № 1788-XII для громадян України встановлений загальний пенсійний вік, з настанням якого вони можуть претендувати на виплату пенсії за віком (зокрема для чоловіків він становив 60 років). Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

У зв`язку з викладеним особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, є пенсіонерами за віком. Таким чином, фізичні особи - підприємці, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Системний аналіз вказаних норм та наявних у матеріалах справи доказів свідчить, що оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, є пенсіонером за віком та не виявив бажання бути платником єдиного внеску шляхом укладення відповідного договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, то він звільнений від сплати єдиного внеску.

Отже, правові підстави для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-126-25 у відповідача відсутні.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15.04.2014, 27.05.2014 та від 03.06.2014 (справи №№ 21-25а14, 21-106а14, 21-153а14 відповідно), який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, а також висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 05.11.2018 у справі №806/2169/18 та від 22.10.2018 у справі №805/3092/16-а.

VII. Висновок суду

Звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У розумінні чинного законодавства як про пенсійне забезпечення, так і про загальнообов`язкове державне соціальне страхування і соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи, позивач є таким, що отримує саме пенсію за віком.

Знижений граничний вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не є підставою для висновку про виплату пенсії позивачу з інших підстав і він є пенсіонером в розумінні визначення поняття "пенсіонер", яке наведено у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Звільняючи фізичних осіб-підприємців, яким призначена пенсія за віком, від сплати єдиного внеску, законодавець не ставить умовою набуття такою особою саме пенсійного віку згідно з вимогами частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, спірна вимога від 06.02.2019 №Ф-126-25 є протиправною та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с.4) Сплачений ним судовий збір підлягає відшкодуванню у повному обсязі рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-126-25.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 28.02.2019.

Суддя Леонтович А.М.