Постанова № 8204278, 16.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46662/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Клочка К.І.,

при секретарі –Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Ікаєва Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

№ 0000712200/0/4067 від 29.12.2008 року та № 0000712200/1/821 від 17.03.2009 року, якими позивачу нараховано пеню за порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту в сумі 78143 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 08.12.2008 року по 15.12.2008 року проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань дотримання валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року. В результаті даної перевірки 18.12.2008 року складений акт № 4084/22-218/05756783, згідно якого встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній". Оскаржувані рішення позивач вважає протиправними, оскільки виконання робіт по виготовленню технічної докуметації за умовами контракту було здійснено та прийнято в межах встановленого законом строку. Надходження товару було здійснено також в межах встановленого граничного строку.

28.01.2010 року позивач надіслав заяву про зміну позовних вимог у зв`язку із розглядом податковим органом повторної скарги, в якій просив визнати протиправними та скасувати також рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000712200/2/1772 від 03.06.2009 року та № 0000712200/3/2573 від 19.08.2009 року, якими попередні рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь –який час до закінчення судового розгляду.

          В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів з урахуванням письмових заперечень відповідача.

В наданих суду письмових запереченнях Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області зазначає, що в ході позапланової виїзної перевірки ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" виявлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" строком на 73 дні за період з 01.07.2008 року по 11.09.2008 року та строком на 3 дні за період з 09.09.2008 року по 11.09.2008 року. На підставі перевірки складено акт № 4084/22-218/05756783 від 18.12.2008 року. На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 78143 грн., свої рішення вважає законними та обґрунтованими.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області в період з 08.12.2008 року по 15.12.2008 року проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань дотримання валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року. За наслідками перевірки 18.12.2008 року складений акт № 4084/22-218/05756783, яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме: порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" строком на 73 дні за період з 01.07.2008 року по 11.09.2008 року та строком на 3 дні за період з 09.09.2008 року по 11.09.2008 року.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000712200/0/4067 від 29.12.2008 року в сумі 78143 грн.

За наслідками адміністративного оскарження Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 0000712200/1/821 від 17.03.2009 року № 0000712200/2/1772 від 03.06.2009 року та № 0000712200/3/2573 від 19.08.2009 року, якими попередню суму штрафних санкцій залишено без змін.

          Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (замовник) та РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" Білоруської залізниці (постачальник), було укладено контракт № 35-14/07 від 09.11.2007 року на проектування, виготовлення та здачу на площах замовника станка моделі СБ898 в кількості 1 шт.

          Додатком № 2 до контракту № 35-14 від 09.11.2007 року визначено наступні етапи робіт: 1 етап - розробка технічного проекту по виготовленню спеціального станка моделі СБ898 та затвердження технічного проекту станка моделі СБ898 (вартість - 1670 400 руб. РФ); 2 етап - виготовлення, здача спеціального станка моделі СБ898 на площах постачальника, поставка станка (вартість - 3897600 руб. РФ); 3 етап - здача спеціального станка моделі СБ898 на площах замовника.

          Згідно п.п. 5.1.1. Контракту замовник сплачує 30 % вартості контракта (1670 400 руб. РФ) шляхом прямого банківського перерахунку протягом 10 банківських днів після підписання контракту.

Дотримуючись умов договору, 26.11.2007 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" перерахувало постачальнику 1670 400 руб. РФ платіжним дорученням № 168. Граничним строком для отримання товару визначено 24.05.2008 року.

Фіксуючи порушення позивачем терміну повернення товару строком на 73 дні за період з 01.07.2008 року по 11.09.2008 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області взяла до уваги той факт, що технічна документація по виготовленню станка надійшла до України разом зі станком, 11.09.2009 року.

Суд вважає помилковим такий висновок податкового органу з наступних підстав.

Згідно умов Контракту 1м етапом робіт було саме виготовлення технічного проекту на станок протягом 80 днів з моменту сплати замовником 1670 400 руб. РФ.

26.02.2008 року позивачем було прийнято у РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" виконання цих робіт, про що було складено відповідний акт виконаних робіт по контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року, відповідно до якого розроблена технічна документація на станок моделі СБ898. Документація відповідає умовам договору і належним чином оформлена. Вартість технічної документації відповідно до контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року складає 16704000 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч чотириста) російських рублів без ПДВ. Ставка ПДВ - 0%. Сума, перерахована за виконані роботи склала 1670400 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч чотириста) російських рублів без ПДВ. Ставка ПДВ - 0%.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 в редакції від 13.12.2006 року імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.

Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 Реімпорт". ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави". ІМ-76 (Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Згідно ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991р. № 959-ХІІ зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (із змінами та доповненнями) визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Аналізуючи правову природу договірних правовідносин між РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" суд приходить до висновку, що фактично мав місце договір підряду, передбачений главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовґязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що виконання контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та "Барановичцький завод автоматичних ліній" було здійснено відповідно до умов FCA Франко-перевізник (м. Барановичи) (Правила ИНКОТЕРМС-2000), за умовами якого продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Враховуючи належне виконання сторонами договірного зобовґязання та відсутність у ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" претензій щодо виготовленої РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" технічної документації на станок моделі СБ898 згідно умов контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року суд приходить до висновку, що акт виконаних робіт 26.02.2008 року є належним та достатнім доказом для підтвердження факту отримання позивачем виконаних робіт.

Викладені обставини підтверджують дотримання позивачем встановленого граничного строку отримання робіт, передбаченого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Досліджуючи правомірність нарахування позивачу пені за порушення терміну повернення товару строком на 3 дні за період з 08.09.2008 року по 11.09.2008 року суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до 5.1.2. контракту 25.03.2009 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" перерахувало РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" 1670400 руб РФ платіжним дорученням № 25. Граничний строк отримання товару –08.09.2009 року.

Підставою для нарахування Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією пені за період з 08.09.2008 року по 11.09.2008 року став факт оформлення ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вантажної митної декларації на станок 11.09.2009 року, тоді як термін повернення товару визначено 08.09.2009 року.

Згідно акту перевірки факт надходження товару підтверджується упаковочним листом до ВМД від 04.09.2008 року за № 1 та міжнародною товарно –транспортною накладною СМR № 0044843. Згідно ВМД станок мод СБ858 та технічна документація надійшли з порушенням граничного строку надходження товару.

Між тим, на міжнародній товарно –транспортній накладній СМR № 0044843 стоїть штемпель Чернігівської митниці, який свідчить про перетин товаром митного кордону України 07.09.2009 року, тобто в межах граничного строку повернення товару.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначається, що моментом здійснення експорту (імпорту) –є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України, а також вивезення товарів за межі митної території України –це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною другою ст.43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Аналіз вищевикладених положень Законів свідчить, що моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем», оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон, тому висновок Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим.

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції не було підстав для нарахування ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" пені за порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" строком на 73 днів за період з 01.07.2008 року по 11.09.2008 року та строком на 3 дні за період з 09.09.2008 року по 11.09.2008 року, тому оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000712200/0/4067 від 29.12.2008 року, № 0000712200/1/821 від 17.03.2009 року, № 0000712200/2/1772 від 03.06.2009 року та № 0000712200/3/2573 від 19.08.2009 року є протиправними і підлягають скасуванню. Позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субґєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000712200/0/4067 від 29.12.2008 року, № 0000712200/1/821 від 17.03.2009 року, № 0000712200/2/1772 від 03.06.2009 року та № 0000712200/3/2573 від 19.08.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2010.

          Суддя                                                                                К.І. Клочко