Постанова № 82041748, 24.05.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4394/19

Провадження № 3/359/1662/2019

Протокол № 0203/12500/19

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В. розглянув, за участю представника митниці Ясінської О.Я., за участю представника за договором особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Гуревського С.С., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Донецька обл., постійно проживає в Україна, Донецька АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 17.11.2009, орган, що видав: 6311, ідентифікаційний номер: 3327900706,-

в с т а н о в и в :

23.04.2019 о 22 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), що прилетіла до України з ОСОБА_4 , м. Доха літаком авіакомпанії «Катарські Авіалінії», рейсом QR 297, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України №671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянка самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці, яка самостійно обрала спосіб проходження митного контролю «зелений коридор», було задано запитання, після перетину нею «зеленої лінії», щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має приблизно 8000 євро. Після цього пасажирці було запропоновано пред`явити всю готівку. Пасажиркою було видано готівку в розмірі 7500 доларів СЩА, та 6990 євро що знаходилася в одному з відділень валізи (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ) вказана валюта належить їй особисто.

Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро.

З виявленої суми пасажиру було пропущено 3700 доларів США та 6990 євро (що за курсом НБУ на 23.04.2019 становить 9979 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 3800 доларів США. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності пасажира. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася та для декларування готівкових коштів на «червоний коридор» не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв`язку з цим, інспектором митниці, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА Бориспіль, 23.04.2019 складено протокол про порушення митних правил №0203/12500/19.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0203/12500/19 вилучено: долари США згідно курсу НБУ на 23.04.2019 за 100 доларів США 2677-5371 гривень, кількістю - 3800, вартістю 101746 гривень 41 копійок.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.

У судове засідання громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ) не з`явилася. Повідомлення про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України було розміщено у передбаченому законом порядку на веб-сайті: https://court.gov.ua/sud1005 Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Причини неявки правопорушниці суду не відомі. Разом з цим, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання забезпечила явку свого представника за договором, адвоката Гуревського С.С. У зв`язку з чим, відповідно до вимог Митного кодексу України, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил та за участю її представника за договором.

Представник за договором особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Гуревський С.С., у судовому засіданні повідомив, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, знаходиться справа, за фактом скоєння громадянкою України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), порушення правил порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України. Громадянка України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), вину у вчиненому правопорушенні визнає у повному обсязі, однак зазначив, що дане правопорушення сталося через власну її неуважність та необережність, так як вона перебував у виснаженому стані. Адвокат звертає увагу суду, що ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), 23.04.2019 знаходилась в емоційному стані, через те, що її практично виставили із країни. 22.04.2019 її остаточно звільнили із авіаліній ОСОБА_5 , де вона працювала стюардесою з 05.11.2017. Компанія наполягла на негайному звільнені приміщення та виїзду з країни. Таким чином, ОСОБА_1 (SHKLIARUK POLINA) знаходилася в дуже емоційному та пригніченому стані зібрала усі речі і негайно виїхала додому. 23.04.2019 громадянка України, під час проходження митного контролю у зоні митного контролю «Приліт» терміналу «D» ДП МА Бориспіль, при проходженні митного контролю, своїми діями обрала канал позначений символом зеленого кольору, після перетину якого, була зупинена працівниками митниці, які запитали у неї скільки коштів вона має при собі, у результаті чого останньою було видана суму коштів 7500 доларів США та 6990 євро. Так, ввезена в Україну громадянкою України валюта являються компенсацією при повному розрахунку у зв`язку із її звільненням. Всі грошові кошти, які були наявні у правопорушниці мають легальне походження, а саме: є її офіційною заробітною платою так названою компенсацією. Матеріальний стан ОСОБА_1 через вилучення цих коштів є досить скрутний. Після вилучення коштів вона не зможе досягнути цілі, до якої вона йшла весь час з того моменту як змогла працювати. Її ціль придбати хоча й невеличке але власне житло. Конфіскація у ОСОБА_1 коштів поставить її у дуже важке матеріальне становище, оскільки, на даний час вона є безробітною. На сьогоднішній день вона живе за рахунок заощаджених коштів, разом з матір`ю та бабусею. З урахуванням того, що конфіскація затриманих у ОСОБА_1 коштів призведе до значних негативних для неї наслідків, що проявляться у її скрутному становищі через відсутність житла, такий фінансовий вплив буде непропорційним з тяжкістю скоєного нею адміністративного правопорушення. Із цього приводу, конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню становища ОСОБА_1 це погіршення буде стосуватися як моральної, так і фізичної сторони, що виявиться у позбавленні можливості мати нормальне харчування та достойне проживання, що ніяк не сприятиме вихованню та попередженню вчинення ОСОБА_1 нових порушень. Таким чином, конфіскації даної валюти буде занадто жорстоким покаранням для правопорушниці оскільки сума вилученої у неї валюти у багато разів перевищує розмір її заробітної плати у ті роки коли вона працювала. Просив суд врахувати при розгляді справи сукупність обставин, що пом`якшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та практику Європейського суду з справ людини. Конвенції про захист заробітної плати №95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї» та призначити правопорушниці, адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, що є легальним джерелом доходу, повернути громадянці України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ).

Представник митниці протокол підтримала та зазначила, що громадянка України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв`язку з чим просила застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя заслухавши думку представника митниці, пояснення представника за договором особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0203/12500/19 від 23.04.2019, громадянка України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення, так як вона обрала зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», п. 5 фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Пунктом 6 даної постанови закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «зеленої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), перетнула «зелену лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Вина правопорушниці, окрім особистого її визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до протоколу опитування в справі про порушення митних правил №0203/12500/19 від 23.04.2019, та наданих пояснень у судовому засіданні її представника за договором адвоката Гуревського С.С. підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинила громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 7500 доларів США та 6990 євро, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об`єктивна сторона правопорушення яке вчинила громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми на територію України пасажиру допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK POLINA), полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Так, у п. 28 рішення «Гирлян проти Росії» від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж, § 44).

Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

При цьому суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене санкцією ст. 471 МК України, як обов`язкове.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), потенційно могла завдати державі була незначною: вона не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення представника за договором особи, яка порушила правила митного законодавства, долучені ним до матеріалів справи документи та встановлені в цілому у судовому засіданні обставини.

Разом з цим, при перевірці вказаних обставин та досліджених документів, судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 (SHKLIARUK ОСОБА_3 ), тимчасово не працевлаштована. Оскільки була звільнена з авіакомпанії «Qatar Airways», що підтверджується довідкою начальника відділу кадрів «Qatar Airways» Мохамед Аслам Карімом Мохамедом Ільяс №QA/HR/92684 від 17.04.2019, підтверджує, що пані ОСОБА_7 , працювала в них на посаді стюардеси з 05.11.2017 до 11.04.2019 в департаменті літного складу. Вилучена працівниками митниці валюта, є її офіційною заробітною платою, виплаченої з попередньої роботи, авіалінії Qatar Airways, даний факт підтверджується довідкою «Qatar Airways» про повний та остаточний розрахунок з громадянкою України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та офіційною заявою ОСОБА_8 , про те, що вона отримала компенсацію в сумі 23384.00 катарських ріалів, квитанція №00017130 від 21.04.2019, видана в Доха, Катар в формі повного та остаточного розрахунку всіх її несплачених зарплат, заборгованостей, компенсацій, вимог, виплат у зв`язку з скороченням.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення. Так в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження такої валюти.

Європейський суд з прав людини у справі «Гирлян проти Росії» (№ 35943/15) від 09.10.2018. Посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод С.Гирлян звернувся до Європейського суду з прав людини. У скарзі він обґрунтував, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані ним на законних підставах. Суд, погодився із доводами, вказаними у скарзі, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.

Розуміння «Пропорційність» - є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб`єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо. Підґрунтям для висновку про додержання балансу інтересів, якщо втручання в право особи на мирне володіння майном має місце, повинен бути результат вивчення спірної ситуаці. З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на повагу та захист власності вільного користування та розпорядження її коштами. Конфіскація грошових коштів, отриманих громадянкою України в наслідок заробітної плати є надмірною оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) – «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, суд бере до уваги надані покази представника за договором правопорушниці, який зазначив, що вилучені кошти інспектором митниці, є для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), надзвичайно важливою сумою на які вона розраховувала. Отримані нею кошти є її заробітною платою, які вона отримувала від тяжкого перенавантаження на роботі, з надією придбати власне житло. Правопорушниця проживає разом з матір`ю та бабусею, які перебувають на її утримані. На даний час залишившись безробітною, остання та її сім`я живе на кошти отримані нею від компенсації авіакомпанії у зв`язку із її звільненням, застосування конфіскації буде занадто жорстоким покаранням для правопорушниці оскільки сума вилучена у неї валюти у багато разів перевищує розмір її заробітної плати у той період коли вона була працевлаштована, а тому це порушує її право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї та її сім`ю «індивідуальний надмірний тягар».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці та ніяк не сприятиме вихованню громадянки України та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). Підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином з правопорушниці громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 21 гривень 46 копійок (а.с.23).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.

Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 17.11.2009, орган, що видав: 6311, ідентифікаційний номер: 3327900706, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0203/12500/19, а саме: долари США згідно курсу НБУ на 23.04.2019 за 100 доларів США 2677-5371 гривень, кількістю - 3800, вартістю 101746 гривень 41 копійок - повернути громадянці України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 17.11.2009, орган, що видав: 6311, ідентифікаційний номер: 3327900706.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 17.11.2009, орган, що видав: 6311, ідентифікаційний номер: 3327900706, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 17.11.2009, орган, що видав: 6311, ідентифікаційний номер: 3327900706, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 21 гривень 46 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____.