Постанова № 8204018, 11.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47189/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Олійник Ю.В.,

за участю:

представника прокуратури - Савченка В.А.,

представника Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області - Гончаренка Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської областідо суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2009 року Миргородський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 16927,41 грн, посилаючись на порушення відповідачем вимог частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та несплати страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий період.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Встановлено, що відповідач взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400 і розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та становить 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-VI передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідач надав до органів Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень - липень 2009 року, відповідно до яких загальна сума страхових внесків за травень 2009 року складає 2482,10 грн, за червень 2009 - 1540,00 грн, за липень 1552,32 грн.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 1058-VI від 09.07.2003 та пункту 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2009 року у розмірі 2482,10 грн (кінцевий термін сплати 22 червня 2009 року); за червень у розмірі 1540,00 грн (кінцевий термін сплати 20 липня 2009 року); за липень 2009 року у розмірі 1552,32 грн (кінцевий термін сплати 20 серпня 2009року). Проте, в установлені частиною шостої статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень-липень 2009 року відповідачем сплачені частково на суму 523,98 грн, що підтверджується картками особового рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 19 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV фізичні особи-суб"єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою осподаткування, сплачують страхові внески із суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню з доходів фізичних осіб в межах максимальної величини, з якою справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з пунктом 5.3.2 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, фізичні особи- суб"єкти підприємницької діяльності сплачують за себе страхові внески, якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32,2 % (для 2008 року).

Крім того, зазначені особи зобов"язані подавати до органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації щорічно до 1 квітня року, наступного за звітнім роком, розрахунок сум страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за звітній рік.

31.03.2009 відповідач надав до органів Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2008 рік, відповідно до якого розмір страхових внесків за 2008 рік складає 2501,61 грн.

За результатами проведеної 31.03.2009 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області камеральної перевірки правильності нарахування та сплати відповідачем страхових внесків, виявлено, що за 2008 рік обчислений розмір страхових внесків був меншим від мінімального страхового внеску за відповідний місяць, внаслідок чого позивач зобов'язаний здійснити доплату до мінімального страхового внеску в сумі 489,70 грн.

Станом на дату розгляду справи за 2008 рік не сплачено страхових внесків із чистого доходу в сумі 2991,32 грн.

Згідно з частинами 2-3 статті 106 Закону № 1058-VI суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На виконання зазначеної норми управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області за порушення строків сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування нараховано фінансові санкції та пеню, а також направлено відповідачу вимогу № Ф-15 від 01.09.2009 про сплату боргу на загальну суму 16927, 41 грн.

Проте, в установлені законом строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем не сплачені, що підтверджується витягом з карки особового рахунку страхувальника.

Отже, станом на дату розгляду справи сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 16927,41 грн.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону № 1058-VI передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 16927,41 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністравний позов Миргородського міжрайонного прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 16927 (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн 41 (сорок одна) коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області (р/р № 25607301288 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк, МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529669).

Копію постанови направити відповідачу.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2010 року.

Суддя С.М. Серга