Постанова № 8204010, 10.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-45566/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.

при секретарі Міщенко Р.В.

за участю:

представника позивача -Фищука В.В.

представників відповідача - Классовича О.П., Дорошиної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сіті"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2009 року Прокурор м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сіті"про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3225, 00 грн. та пені 70,95 грн., посилаючись на порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 №875-ХІІ (надалі Закон №875-ХІІ), що полягає у незабезпеченні нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Прокурор у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій за 4 місяці 2008 року коли на підприємстві працював ОСОБА_1 та мав відповідну довідку про підтвердження інвалідності. В частині застосування штрафної санкції за інших 8 місяців представником відповідача не заперечувалося.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.02.2009 року відповідач подав до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ).

Згідно відомостей, зазначених в Звіті середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 14 осіб. Норматив для працевлаштування інвалідів склав 1 робоче місце, фактично ж у відповідача працювала 1 особа протягом чотирьох місяців, якій у відповідності до чинного законодавства встановлена інвалідність.

За недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 3225,00 грн.

Прострочення терміну оплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем складає 55 дні (з 16.04.2009 по 09.06.2009), у звязку з чим відповідачу нараховано пеню у розмірі 70,95 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Статтею 8 Закону №875-ХІІ встановлено, що державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Пункт 9 цього ж Положення передбачає, що для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення затверджує директор Фонду.

За змістом статті 20 Закону №875-ХІІ Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Тобто саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Позивач в позовній заяві посилається на порушення відповідачем частини першої статті 19 Закону №875-ХІІ щодо недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем на виконання вимог Закону №875-ХІІ подано позивачу Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ), що підтверджується матеріалами справи і не заперечується представником позивача.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідачу нараховано адміністративно - господарські санкції у сумі 3225,00грн. та пеню у розмірі 70,95 грн.

Згідно листа Полтавського міського центру зайнятості від 07.05. 2009 року № 4320 інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою № 3-ПН з заповненням графи 15 (наявність вільних робочих місць для інвалідів) для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі- Сіті" в 2008 році не надходила.

Частиною четвертою статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Згідно статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

До суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій передбачені статтею 239 Господарського кодексу України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі- Сіті" про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені підлягають задоволенню в частині стягнення штрафних санкцій та пені за 8 місяців коли відповідач не забезпечив виконання нормативу для працевлаштування інваліда.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особіПолтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі- Сіті" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меблі-Сіті” (вул. Шевченка, 52, м. Полтава, код ЄДРПОУ 32017125, МФО 331661, р/р 26009000124001 у філії “Полтавська дирекція АТ Індекс банк”) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, р/р 31218219900395 в УДК в Полтавській області МФО 831019, код 24385878 одержувач відділення Державного казначейства код платежу 50070000;01) адміністративно-господарські санкції у розмірі 2150 (дві тисячі сто пятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меблі-Сіті”( вул. Шевченка, 52, м. Полтава, код ЄДРПОУ 32017125, МФО 331661, р/р 26009000124001 у філії “Полтавська дирекція АТ Індекс банк”) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, р/р 31218219900395 в УДК в Полтавській області МФО 831019, код 24385878 одержувач відділення Державного казначейства код платежу 50070000;01) пеню у розмірі 47 (сорок сім) гривень 30 (тридцять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010 року.

СуддяК.І. Клочко