Постанова № 8203964, 10.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47331/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Немчук М.С.

представника відповідача - Васюта Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекціїдо Колективного підприємства "Нові Санжари Агротранс"про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2009 року Полтавська міжрайонна державна податкова інспекціязвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства "Нові Санжари Агротранс"про стягнення заборгованості за платежем із штрафних (фінансових) санкцій та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 13 959,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на встановлені актом перевірки від 02.06.2009 № 409/23-00902375 порушення відповідачем вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і "Про податок з доходів фізичних осіб" та несплати відповідачем зобов’язань на загальну суму 13959,58 грн, визначених позивачем за результатами перевірки.

15.02.2010 до суду надійшло клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за платежем із податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 359,58 грн та про стягнення з відповідача заборгованості за платежем із штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 600 грн згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.06.2009 № 0001162301.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що у зв'язку зі списанням основних засобів через їх непригодність до застосування підприємством здійснено реалізацію металобрухту, а оскільки така реалізація була вимушеною і не носила систематичний характер відсутні законні підстави вважати, що відповідач здійснював діяльність у сфері торгівлі, на яку поширюється правове регулювання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Колективне підприємство "Нові Санжари Агротранс" 03.04.1997 зареєстроване Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області та з 25.06.1998 перебуває на податковому обліку у Новосанжарському відділенні Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції.

23.06.2008 на засіданні загальних зборів учасників КП "Нові Санжари Агротранс" прийнято рішення про ліквідацію підприємства.

На виконання вимоги статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" колективним підприємством "Нові Санжари Агротранс" подано до органу державної податкової служби заяву про проведення перевірки з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

У зв’язку з цим працівниками Новосанжарського відділення Полтавської МДПІ на підставі направлень на перевірку від 19.05.2009 № 000208 і від 25.05.2009 № 000222 та пункту 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведена позапланова перевірка КП "Нові Санжари Агротранс", яке розташовано за адресою: вул. Полтавська, 2, смт. Нові Санжари, Полтавська область.

За результатами перевірки складено акт від 02.06.2009№ 409/23-00902375, яким зафіксовано порушення КП "Нові Санжари Агротранс" вимоги пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:

- не забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на повну суму покупок - 11 854,43 грн /у тому числі в 2009 році - на суму 1 920, грн/ при реалізації продукції невласного виробництва.

Новосанжарським відділенням Полтавської МДПІ прийнято рішення від 12.06.2009 № 0001162301 про застосування до КП "Нові Санжари Агротранс" на підставі пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фінансових санкцій на загальну суму 9 600,00 грн /1920,00 грн х 5/ за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідач вказане рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, але з підставою застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій не погоджується.

При вирішенні цього спору суд бере до уваги приписи частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розв’язанні спору за зверненням суб’єкта владних повноважень.

А відтак, підстави застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно названого рішення підлягають перевірці судом.

08.07.2008 на засіданні зборів власників КП "Нові Санжари Агротранс" прийнято рішення про списання складу, автотранспорту, металевих виробів, матеріальних цінностей, обладнання шляхом здачі їх на металобрухт у зв'язку з ліквідацією підприємства.

В 2009 році на підставі відповідних актів про списання основних засобів відповідачем реалізовано на металобрухт частину основних засобів; за це отримано грошові кошти в сумі 1920,00 грн, які внесені в касу підприємства шляхом оформлення прибуткових касових ордерів.

Відповідно до вимог пунктів 3.1 та 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів /пункт 3.1/; приймання готівки в касу проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства /пункт 3.3/.

Спору між сторонами щодо правильності оформлення прибуткових касових ордерів та факту оприбуткування готівки в касу підприємства немає, а відтак ці обставини в силу частини 3 статті 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Згідно з преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Таким чином, правове регулювання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» поширюється на сферу торгівлі, якою, загальновідомо, є сфера підприємницької діяльності з характерними для неї ознаками систематичності здійснення купівлі та продажу товарної продукції з метою одержання прибутку. Торгівельна діяльність включає роздрібну торгівлю, оптову торгівлю, посередництво в торгівлі.

А відтак, вимоги цього Закону не поширюються на продаж товарної продукції, що носить разовий характер.

Це підтверджується і змістом статті 3 зазначеного Закону, якою встановлені обов’язки для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Закон не обмежив виконання цих обов’язків лише продажем товарів / наданням послуг/, а й встановив, що продаж повинен мати місце у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З огляду на це продаж товарної продукції без встановлення факту здійснення підприємницької діяльності в сфері торгівлі не вимагає проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

В судовому процесі встановлено, а довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 25.06.1998 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 18.02.2010 підтверджено, що видами діяльності відповідача за КВЕД є діяльність автомобільного вантажного транспорту /код 60.24.0/, ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення /код 29.24.4/, надання інших індивідуальних послуг /код 93.05.0/, реставраційна діяльність /код 92.31.2/, технічне обслуговування та ремонт автомобілів /код 50.20.0/.

У відповідності до секції G Національного класифікатора України, Класифікації видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 N 375, торгівельна діяльність має коди класифікації 50 по 52.63.

Разом з тим, підклас 50.20.0 включає в себе: - технічне обслуговування та ремонт автомобілів: механічний ремонт, ремонт двигунів, ремонт електроустаткування, поточне обслуговування, ремонт кузовів, ремонт частин автомобілів, полірування, фарбування, у тому числі розпиленням, ремонт вітрових стекол та вікон, ремонт електронних систем упорскування, ремонт сидінь автомобілів; - установлення деталей та приладдя; - антикорозійне обробленнятехнічне обслуговування та ремонт тролейбусів; - миття автомобілів та аналогічні послуги; - послуги аварійної дорожньої служби: буксирування, надання технічної допомоги в дорозі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що торгівельна діяльність не є основним видом діяльності відповідача, а відповідач не є підприємством торгівлі.

На користь цього свідчить також і той факт, що у відповідача відсутній реєстратор розрахункових операцій взагалі.

Згідно з частиною 1 статті 9 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійснення торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Оскільки реалізований відповідачем металобрухт отриманий ним в результаті списання основних засобів, а не придбаний ним з метою подальшого продажу, то наведена норма Закону давала підстави відповідачу не проводити розрахунок за реалізацію металобрухту через реєстратор розрахункових операцій.

Крім того, офіційний облік готівки відповідачем забезпечений шляхом оформлення прибуткових касових ордерів.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведена суду правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.06.2009 № 0001162301, у зв’язку з чим у задоволенні адміністративного позову про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за цим рішенням слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення з Колективного підприємства "Нові Санжари Агротранс" штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 9600 (дев'ять тисяч шістсот) грн 00 коп відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк