Рішення № 82039563, 14.05.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/299/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/Мотивоване/

14 травня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря судового засідання Клугер Т.А., представника позивача Різниченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці цивільну справу № 233/299/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, - про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

16.01.2019 р. ПрАТ «АПК-Інвест» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить:

-визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, кадастровий № НОМЕР_1 , площею 4,33 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

та

- скасувати запис № 23582344 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, загальною площею 4,33 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , пославшись на таке:

25 травня 2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 (далі - Орендодавець або Відповідач-1) був укладений договір оренди землі (далі - Договір) строком на 10 років, тобто по 25 травня 2022 року. Цього ж дня, 25 травня 2012 року Позивач та Відповідач-1 уклали акт приймання – передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ПрАТ «АПК–Інвест» прийняло в володіння та користування (оренду) земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 4,33 га на території Миколайпільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25.05.2012 р. вчинено запис № 142240004001288.

03 січня 2019 року Позивачем за допомогою даних, що містить Публічна кадастрова карта України стало відомо, що на земельну ділянку, що наразі перебуває в оренді Позивача за відповідним договором оренди землі, зареєстровано речове право - право оренди землі за ОСОБА_2 (далі Відповідач-2).

Слід зазначити, що з моменту укладання Договору і по теперішній час земельна ділянка не вибувала з орендного користування Позивача. На теперішній час вона використовується Позивачем за призначенням, що підтверджується довідкою про використання та бухгалтерською довідкою.

Відповідно до пункту 35 Договору підставами для його припинення є:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-ліквідація юридичної особи-Орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Також пунктом 36 Договору передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою Сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї зі Сторін внаслідок невиконання другою Стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Однак, жодної з вищеперерахованих підстав для припинення або дострокового розірвання Договору не виникало, жодних письмових змін або доповнень щодо припинення користування земельною ділянкою Позивачем та Відповідачем не підписувалось.

Більше того, з дати укладення Договору та станом на дату подання позовної заяви Позивач систематично, сумлінно та в повному обсязі виконує взяті на себе зобов`язання, в тому числі, але не виключно, з нарахування та виплати орендної плати.

Договір, укладений між Позивачем та Орендодавцем, відповідає вимогам ст.ст.18,20,125-126 ЗК України, оскільки зареєстрований відділом Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області. Зазначене підтверджується записом в тексті договору, посвідченим підписом відповідної посадової особи та печаткою.

Договір є правомірним, діючим, нерозірваним сторонами у встановленому порядку, земельна ділянка використовується Позивачем, з орендного користування Позивача не вибувала.

До закінчення строку дії Договору із Позивачем, Відповідачами було укладено Договір оренди на ту ж саму земельну ділянку та неправомірно зареєстровано право оренди.

Укладення договору оренди землі щодо земельної ділянки, яка перебуває в орендному користуванні Позивача, є порушенням передбаченого ст.25 Закону та ст.410 ЦК України права орендаря самостійно господарювати на землі.

Отже, Договір оренди землі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений з порушенням вимог ЦК України та Закону України «Про оренду землі», у зв`язку з чим він має бути визнаний недійсним, а його державну реєстрацію - скасовано.

Ухвалою суду від 31.01.2019 р. відкрите провадження у цивільній справі та призначено до розгляду у підготовче засідання (а.с.41).

Ухвалою суду від 28.02.2019 р. підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено до судового засідання (а.с.66).

Представник позивача ПрАТ «АПК-Інвест» у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі, за підстав, викладених у позовній заяві (а.с.3-5).

Відповідач – ОСОБА_1 , повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність з посиланням на те, що покладає прийняття рішення у справі на розсуд суду (а.с.54).

Відповідач – ОСОБА_2 , повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність з посиланням на те, що покладає прийняття рішення у справі на розсуд суду (а.с.58).

Представник третьої особи – Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, - Настобурко С.І., належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.72), будь-яких пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову суду не надала.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно зі ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено:

25 травня 2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі (а.с.9-12), згідно з яким Орендодавець надає, а ОСОБА_3 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, площею 4,33 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1 , строком на 10 років.

Пунктом 41 Договору оренди передбачено, що договір набирає чинності після його підписання Сторонами та державної реєстрації.

Пунктами 35-36 Договору оренди передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи – орендаря. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.38 Договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи – орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За правилами ст.ст.125-126 Земельного кодексу України (у редакції, діючій на дату укладання Договору від 25.05.2012 р.), право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Згідно зі ст.18 Закону (у редакції, діючій на дату укладання Договору від 25.05.2012 р.), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.20 Закону).

Договір містить відмітку про те, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25.05.2012 р. вчинено запис № 142240004001288.

Актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди землі від 25.05.2012 р. зафіксовано факт передання приймання сторонами Договору земельної ділянки (а.с.14).

Договір оренди землі від 25.05.2012 р. є правомірним, діючим, нерозірваним сторонами у встановленому порядку.

На даний час земельна ділянка використовується та обробляється ПрАТ «АПК-Інвест», що підтверджується довідкою про її використання №25 від 14.01.2019 р. (а.с.32); бухгалтерською довідкою про нарахування орендної плати та утримання податків № 24 від 14.01.2019 р. (а.с.33-34), платіжними документами про внесення орендної плати (а.с.16-30).

За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.15) право оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 4,33 га, яка розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, 24.11.2017 р. зареєстровано Костянтинівською міською радою Донецької області за Білоусом Д.В., номер запису про право (в державному реєстрі прав) 23582344.

Зазначене свідчить, що в порушення умов вище згадуваного Договору оренди землі від 25.05.2012 р., до закінчення строку його дії, відповідачами було укладено Договір оренди на ту ж саму земельну ділянку та зареєстровано право оренди Костянтинівською міською радою Донецької області.

Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено межі здійснення цивільних прав. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити даному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, встановлених ч.ч.1-3,5 та 6 статті 203 ЦК України.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.2,5 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

На момент укладення відповідачами оспорюваного Договору оренди землі сторонами не додержано вимог ч.1 та 5 ст.203 ЦК України, оспорюваний договір суперечить вимогами ст.ст.15 та 25 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.13, 319 ч.ч.2,5, 409 ч.3 Цивільного кодексу України

Укладення договору оренди землі щодо земельної ділянки, яка перебуває в орендованому користуванні позивача, є порушенням його як орендаря права самостійно господарювати на землі, передбаченого ст.25 Закону України «Про оренду землі» та ст.410 ЦК України.

Крім того, згідно із ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У контексті цієї норми під майном розуміється ціла низка інтересів економічного характеру, до яких можна віднести й право оренди земельної ділянки. У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року.

За наведених обставин, суд дістає висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність визнання оспорюваного договору недійсним.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У зв`язку із визнанням недійсним оспорюваного Договору оренди землі, запис про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі цього Договору, слід скасувати.

Отже, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідачів у рівних частках на користь позивача судовий збір у розмірі по 1762,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи – 34626750, місцезнаходження за адресою: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

ОСОБА_2 (місце проживання за реєстрацією: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

третя особа – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області (85143, Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 156, ЄДРПОУ 05420103), -

«про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації» задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, кадастровий № НОМЕР_1 , площею 4,33 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасувавши запис № 23582344 про його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» судові витрати по сплаті судового збору по 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя