Ухвала суду № 82039223, 28.05.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6141/19

Провадження № 1-кс/234/4225/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Лутай А.М. розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Прокоф`євої О.В. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42019051390000035 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого Прокоф`євої О.В. у кримінальному провадженні №42019051390000035 про накладення арешту на майно, яке належить виконувачу обов`язків директора Департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_1, а саме, будинок АДРЕСА_1.

Вивчивши клопотання, слідчий суддя вважає необхідним повернути його прокурору з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина 10 ст.170 КПК України).

У відповідності до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно частини другої вказаної статті у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

У порушення вищезазначених вимог закону, слідчим у клопотанні не зазначена конкретна мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а лише міститься посилання на положення ст.170 КПК України «накладення арешту на майно» .

Крім того, слідчий вказує, що вищезазначений об`єкт нерухомого майна має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, був набутий злочинним шляхом, а тому, з метою запобігання подальшого відчуження, розпорядження майном, яке перебуває у комунальній власності, на нього необхідно накласти арешт.

Однак, ні з клопотання, ні з матеріалів кримінального провадження, не вбачається, яке саме значення має об`єкт нерухомого майна, на який слідчий просить накласти арешт, для встановлення обставин у кримінальному провадженні, на підставі чого слідчий дійшов висновку, що вказаний об`єкт набутий злочинним шляхом. Також, у клопотання слідчого маються невідповідності щодо належності вказаного майна. Так, спочатку слідчий зазначає, що об`єкт нерухомого майна належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а арешт просить накласти з метою запобігання подальшого відчуження, розпорядження майном, яке перебуває у комунальній власності.

Вказані обставини перешкоджають розгляду клопотання слідчого по суті, а тому слідчий суддя вважає необхідним клопотання про арешт майна повернути прокурору, оскільки воно подано без додержання вимог ст.171 КПК України, надавши прокурору сімдесят дві години для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.98, 100, 170-174, 309, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Прокоф`євої О.В. про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №42019051390000035 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, - повернути прокурору, надавши йому сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.М.Лутай