Ухвала суду № 82037666, 20.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/13964/19

Провадження №1-кс/127/7892/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О., прокурора Шестопала Д.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Покрищука Віктора Миколайовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Челябінськ, Челябінської області, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, на даний час притягується до кримінальної відповідальності Вінницьким міським судом по кримінальному провадженні № 12018020010004279 від 23.10.2018 за ч.1 ст.190 КК України, яке направлено до суду 27.02.2019, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Покрищук В.М. звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором Шестопалом Д.А., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 23 серпня 2018 року, в після обідню пору доби ( точний час слідством не встановлено), перебуваючи поблизу футбольного поля ЗОШ №23, яке розташоване за адресою: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23, в ході спілкування з неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помітив в останнього мобільний телефон «DOOGEE x30», в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_3 , яка надала його в користування свому неповнолітньому сину ОСОБА_2 В цей час у ОСОБА_1 виник прямий умисел на заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним мобільним телефоном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, не маючи наміру на повернення майна, шляхом обману,в усній розмові ввів малознайомого йому неповнолітнього ОСОБА_2 в оману щодо своїх дійсних намірів та під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у нього вищевказаний мобільний телефон «DOOGEE x30». В подальшому, ОСОБА_2 , не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_1 , передав останньому мобільний телефон марки «DOOGEE x30», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , для здійснення телефонного дзвінка, однак ОСОБА_1 , скориставшись неуважністю ОСОБА_2 , зник з місця злочину із вищевказаним мобільним телефоном, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_1 було завдано власнику даного мобільного телефону потеррпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 2355,94гривень.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 10 лютого 2019 року, приблизно о 13:00 год., перебуваючи поблизу території ДНЗ №57, що за адресою: м. АДРЕСА_3 , в ході спілкування з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помітив у останнього мобільний телефон «Samsung Galaxy J5», в корпусі золотистого кольору, який належить ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_1 виник прямий умисел на заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним мобільним телефоном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 добровільно віддати йому мобільний телефон «Samsung Galaxy J5». Отримавши відмову на свою пропозиції, ОСОБА_1 пригрозив малолітньому ОСОБА_4 тим, що нанесе йому тілесні ушкодження, якщо той добровільно не надасть йому мобільний телефон «Samsung Galaxy J5». Сприйнявши його слова як погрозу спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 дістав із кишені своєї куртки вищевказаний мобільний телефон «Samsung Galaxy J5», після чого ОСОБА_1 вихопив вищевказаний мобільний телефон з долоні Крижанівського Г ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_1 покинув місце злочину із вищевказаним мобільним телефоном та розпорядився ним на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_1 було завдано власнику даного мобільного телефону потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на суму 2110,00 гривень.

17 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів потерпілих; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків; протоколами допитів свідків; висновком експертів; протоколом огляду місця події; іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий зазачив, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який ніде не працює, не має постійного джерела доходів, і хоча відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, однак на даний час притягується до кримінальної відповідальності Вінницьким міським судом по кримінальному провадженні № 12018020010004279 від 23.10.2018 за ч.1 ст.190 КК України, яке направлено до суду 27.02.2019 проте, та належних висновків після цього не зробив та знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, тобто продовжує вчиняти умисні корисливі злочини, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, та продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав за обставин, викладених в ньому, та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики не обгрунтовані, ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування суду не має наміру, буде виконувати процесуальні обов"язки належним чином, просив застосувати більш м"який запобіжний захід.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, крім того на даний час у Вінницькому міському суді Вінницької області розглядається обвинувальний акт,тобто надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, що ОСОБА_1 має антисоціальну поведінку, низькі соціально стримуючі фактори, відсутні джерела постійного доходу, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки беручи до уваги наведені вище обставини, є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

Не підлягає задоволенню вимога слідчого при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, що складає 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв"язку з наступним.

Так, під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави встановлюється слідчим суддею, судом, у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, — від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, — від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Тобто, застава не є способом для майбутнього, в разі обвинувального вироку, обернення цих коштів на користь потерпілих, а є інструментом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_1 , визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених названим Кодексом, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять ) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів, а саме: до 24: 00 години 17 липня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_1 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: