Постанова № 8203596, 01.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48680/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Удовіченка С.О.,

при секретарі –Ясківець М.П.,

за участю:

представника позивача Тєвікова Д.Д.,

представника відповідача Пришупи О.І.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областіпро визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2009 року Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (надалі - позивач, СП "Полтавська газонафтова компанія")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області (надалі - відповідач)про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області №198 від 28.12.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при проведенні перевірки за період 11 місяців 2009 року, тобто з 01.01.2009 по 30.11.2009, що оформлена актом № 000483 від 28.12.2009, за результатом якої прийнято спірне рішення, відповідачем не враховано результатів іншої перевірки, проведеної цією ж Інспекцією по цінами 18.02.2009 за період 2008 рік та січень 2009 року, висновки якої викладені в Акті №000093 від 18.02.2009. Також, при проведенні перевірки Головним державним інспектором відділу контролю цін на ринках монопольних утворень та послуг Шипуновою А.І. було надано Посвідчення від 14.12.2009 про доручення Шипуновій А.І. провести планову перевірку Позивача, а в ньому зазначено, що попередня перевірка проводилась з 11.03.2008 по 28.03.2008, що не відповідає дійсності, отже позивач вважає, що проведення перевірки в грудні 2009 за умов проведеної перевірки у лютому порушенням загальних засад державного нагляду. Крім того, зазначав що СП "Полтавська газонафтова компанія" мала право застосовувати граничний рівень цін на природній газ з 01.01.2009 встановлений постановою НКРЕ № 57, оскільки СП ПГНК є суб'єктом ліцензування з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, а НКРЕ є с органом ліцензування у даному випадку, також зауважував, що вказаною постановою НКРЕ № 57 від 29.01.2009 встановлено, що граничний рівень цін на природний газ на 2009 рік не повинен перевищувати 2020,25 грн (без ПДВ та ін.), а постановою НКРЕ № 195 від 19.02.2009, на яку посилається відповідач у акті, цей же граничний рівень цін на природний газ у 2009 році було підтверджено, а не змінено або скасовано тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що при перевірці СП «Полтавська газонафтова компанія»встановлено, що за період з 01.01.2009 по 18.02.2009 підприємство при постачанні газу природного газовим трейдерам завищувало граничний рівень ціни на природний газ з 1152,00 грн до 1833,33 грн., 1876,67 грн., 1894,25 грн., 2015,25 грн. та 2020,25 грн. за 1000 куб. м. Внаслідок вказаного порушення сума необґрунтовано одержаної виручки склала за період січень 2009 та лютий 2009 в розмірі 52096573,27 гривні. Чим було порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в редакції від 30.10.2008.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об’єктивно оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" , зареєстровано 28.01.1994 як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №081260, внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), код 20041662, за формою власності є приватним.

Також, судом встановлено, що з 22.12.209 по 28.12.2009 на підставі посвідчення від 14.12.2009 №000510, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області головним державним інспектором відділу контролю цін на ринках монопольних утворень та послуг Шипуновою А.І проведено планову перевірку Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" з питання (питань) правильності застосування граничних рівнів цін при реалізації природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл природного газу та його постачання за період 11 місяців 2009 року.

Перевірка проведена відповідно до статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення ”, постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.200о №1919 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та наказу від 15.12.2009 № 136 та відповідно до пункту 2.1.5 Плану роботи на IV квартал 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 000483 від 28.12.2009 в якому відображено, що СП «Полтавська газонафтова компанія»при постачанні газу природного газовим трейдерам за період з 01.01.2009 по 18.02.2009 завищувало граничний рівень ціни на природний газ з 1152,00 грн до 1833,33 грн, 1876,67 грн, 1894,25 грн, 2015,25 грн та 2020,25 грн за 1000 куб. м. Внаслідок чого необґрунтовано отримано виручку у січні 2009 року на суму 29971029,43 грн., у лютому 2009 року –22125543,84 грн, загальна сума становить 52096573,27 грн. (29971029,43 грн +22125543,84 грн.).

За результатами розгляду матеріалів перевірки 28.12.2009 заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області прийнято рішення № 198 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до якого за порушення СП «Полтавська газонафтова компанія»вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в редакції від 30.10.2008 вирішено вилучити у в дохід державного бюджету 52096 573 ( п’ятдесят два мільйони дев’яносто шість тисяч п’ятсот сімдесят три) грн 27 коп та стягнути штраф в сумі 104193146 (сто чотири мільйони сто дев’яносто три тисячі сто сорок шість) грн 54 коп. загальна сума санкцій становить 156289 719 (сто п’ятдесят шість мільйонів двісті вісімдесят дев’ять тисяч сімсот дев’ятнадцять) грн 81 коп.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб’єкта владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Що стосується правомірності проведеної перевірки, судом встановлено слідуюче.

Державна інспекція з контролю за цінами у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про ціни і ціноутворення", постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 "Питання Державної інспекції з контролю за цінами", спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами", зареєстрованого Міністерством юстиції України від 18.12.2001 за N 1047/6238.

Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення ” від 03.12.1990, № 507-XII здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, при цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, і такий контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України, про що зазначено у статті 13 "Про ціни і ціноутворення".

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, згідно пункту 1 якого Державна інспекція з контролю за цінами (надалі –Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить моніторинг цін і тарифів на товари і послуги споживчого ринку, узагальнює його результати, готує пропозиції щодо вжиття заходів до стабілізації цінової ситуації; у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування. (абзац 2,3 статті 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000)

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ” від 05.04.2007 № 877-V.

Державною інспекцією з контролю за цінами норми зазначеного Закону застосовуються в частині, що регулює організацію проведення перевірок, термінів проведення, наказів організаційного змісту, термінів прийняття рішень щодо застосування санкцій тощо.

Відповідно до частин 1,4,5 статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ” від 05.04.2007 № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ” від 05.04.2007 № 877-V

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як встановлено судом, Державною інспекцією з контролю за цінами у Полтавській області в 2009 році проведено дві перевірки СП «Полтавська газонафтова компанія», а саме:

1) перевірка, проведена з 17.02.2009 по 18.02.2009 на підставі посвідчення від 17.02.2009 № 000082 виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області головним державним інспектором відділу контролю цін на ринках монопольних утворень та послуг Кінаш Л.В., відповідно до статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення ”, постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.200о №1919 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та наказу від 17.02.2009 № 18 та вимоги прокуратури Полтавської області від 17.02.2009 № 07/1-91 вих. 09-18. Предметом цієї перевірки стало формування та правильність застосування ціни на газ за період 2008 рік –січень 2009. За результатами перевірки складено акт № 000093 від 18.02.2009, копія якого приєднана до матеріалів справи. У вказаному акті перевірки відображено, зокрема, перелік контрагентів (трейдерів) з якими позивачем було укладено договори у період, що перевірявся, ціни, за якими реалізовувався газ, істотні умови укладених договорів тощо. Посилання на які –небудь порушення нормативних актів з конкретним обґрунтуванням порушення, детального відображення механізму скоєння порушення, визначення суми необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються - акт перевірки № 000093 від 18.02.2009 не містить. Також, відповідно до вказаного акту перевірка проводилась планова, про що зазначено у вступній його частині. В свою чергу відповідно, до копії наявного в матеріалах справи наказу від 17.02.2009 № 18, виданого начальником Держцінінспекції у Полтавській області, доручено головному державному інспектору відділу контролю цін на ринках монопольних утворень Кінаш Л.В., провести з 17.02.2009 по 18.02.2009 позапланову перевірку СП «Полтавська газонафтова компанія». Згідно із посвідченням № 000082 від 17.02.2009 перевірку також доручено провести позапланову, а також вказано, що попередня позапланова перевірка проводилась з 26.04.2009 по 27.04.2009.

2) перевірка, проведена з 22.12.209 по 28.12.2009 на підставі посвідчення від 14.12.2009 №000510, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області головним державним інспектором відділу контролю цін на ринках монопольних утворень та послуг Шипуновою А.І.. Предметом цієї перевірки стало питання (питань) правильності застосування граничних рівнів цін при реалізації природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл природного газу та його постачання за період 11 місяців 2009 року. Перевірка проведена відповідно до статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення ”, постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2000 №1919 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та наказу від 15.12.2009 № 136 та відповідно до пункту 2.1.5 Плану роботи на IV квартал 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 000483 від 28.12.2009. У акті відображені порушення,які допущенні позивачем, що вказані судом вище при встановленні обставин справи. Відповідно акту № 000483 від 28.12.2009 перевірка проводилась планова. Як вбачається із копії наказу Держцінінспекції у Полтавській області від 15.12.2009 № 136, планову перевірку СП «Полтавська газонафтова компанія»доручено провести головному державному інспектору відділу контролю цін на ринках монопольних утворень та послуг Шипуновій А.І. з 14.12.2009 по 31.12.2009. Відповідно до копії посвідчення № 000520 від 14.12.2009, виданого, як в ньому ж зазначено, на виконання наказу від 15.12.2009 № 136 на проведення планової перевірки, а також вказано, що попередня планова перевірка проводилась з 11.03.2008 по 28.03.2008.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме відповідно до копії наказу Держцінінспекції у Полтавській області від 07.12.2009 № 64, у план роботи на IV квартал 2009 року, затвердженого наказом від 24.09.2009 № 5, було внесено зміни, зокрема, доповнено його пунктом 2.1.5 наступного змісту: «Проведення перевірок правильності застосування граничних рівнів цін при реалізації природного газу, тарифів його транспортування,розподіл природного газу та його постачання на: ПП «Іпецінтр»м. Кременчук, ЗАТ «Пласт», СП «Полтавська газонафтова компанія», ТОВ «Промислова Компанія Газвидобування», ПП «Мега –Центр»м. Кремечук, ТОВ «Укрземресурс», ТОВ Науково –виробниче підприємство «Атол».

Із вказаного слідує, що хоча план роботи на IV квартал 2009 року, який до речі на вимогу суду відповідачем надано не було, був затверджений у межах строку, встановленого частиною 1 статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а саме наказом від 24.09.2009, однак рішення про проведення перевірка,зокрема, саме позивача було прийнято тільки 07.12.2009, тобто лише за сім днів до прийняття наказу 15.02.2009 про її проведення. При цьому суд, зауважує, що дотримання вимог, які ставляться до підстав та порядку проведення планової перевірки не є лише формальністю, оскільки недотримання вимог встановлених законодавством виключають його сутність як заходу заздалегідь запланованого, передумовою якого є попередньо визначений порядок, послідовність здійснення певної програми для досягнення певної мети.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наказ про призначення планової перевірки прийнято 15.12.2009, в ньому ж вказано, що перевірка проводиться терміном з 14.12.2009 по 31.12.2009, посвідчення, в свою чергу, видано на день раніше 14.12.2009, ніж видано наказ про проведення перевірки, хоча видане воно на виконання наказу від 15.12.2009. Крім того, термін перевірки визначено з 14.12.2009 по 31.12.2009, а фактично проведена вона з 22.12.2009 по 28.12.2009, хоча в межах вказаного в наказі терміну, але із запізненням на 16 днів.

Також, суд враховує, що в результаті перевірки, що була проведена 18.02.2009, будь-яких порушень формування та правильності застосування ціни на газ за період 2008 рік –січень 2009 у діяльності СП «Полтавська газонафтова компанія»відповідачем виявлено не було, хоча вже перевіркою проведеною з 22.12.2009-28.12.2009 в періоді, який охоплювався попередньою перевіркою то чи плановою то чи позаплановою, були виявлені, вище перелічені порушення.

Враховуючи, всі виявлені судом недоліки у організації та проведені планових заходів, щодо перевірки позивача, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушеннями вимог, встановлених чинним законодавством України щодо здійснення державного контролю за цінами.

Що стосується, суті виявлених перевіркою порушень, судом встановлено наступне.

Видами діяльності позивача за КВЕД є добування нафти, добування природного газу, будівництво будівель, розвідувальне буріння, оптова торгівля паливом, що підтверджується довідкою №09/2-1284 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Свою діяльність щодо постачання природного газу за нерегульованим тарифом позивач здійснює на підставі ліцензії серії АБ №321434, виданої Національною комісією регулювання енергетики України (НКРЕ) від 30.12.2005. Дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії від 14.12.2005 №113 Строк дії ліцензій з 04.01.2006 по 03.01.2011.

В ході перевірки, відповідачем встановлено, що СП «Полтавська газонафтова компанія»при постачанні газу природного газовим трейдерам за період з 01.01.2009 по 18.02.2009 завищувало граничний рівень ціни на природний газ з 1152,00 грн до 1833,33 грн, 1876,67 грн, 1894,25 грн, 2015,25 грн та 2020,25 грн за 1000 куб.м. Внаслідок того, що з 01.01.2009 по 18.02.2009 граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання становив 1152,0 грн за 1000 куб.м. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.06 № 605 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №998, а постанова НКРЕ від 29.01.2009 № 57, якою затверджено рівень цін на природний газ промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м. встановлено без погодження з Мінекономіки, що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України 25.12.1996 № 1548, із внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 36, яка набрала чинності 04.02.2010.При цьому також враховано, що постановою НКРЕ від 19.02.2009 № 195 відмінено постанову від 29.01.2009. Зазначені обставини на думку відповідача призвели до отримання додаткової виручки позивачем в сумі 52096573,27 грн.

Однак, на думку суду, з урахуванням вимог чинного законодавства, твердження відповідача щодо порушення позивачем державної дисципліни цін, шляхом перевищення граничного тарифу є безпідставними та спростовуються з врахуванням наступного.

Основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням на території України встановлено положеннями Закону України “Про ціни та ціноутворення” .

Відповідно до статті 6 Закону України “Про ціни та ціноутворення” в народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи та регульовані ціни та тарифи, що також визначено у статті 189 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 191 Господарського кодексу України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Статтею 4 Закону України “Про ціни та ціноутворення” передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Частиною 2 статті 8 Господарського кодексу України встановлено, що рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень.

Повноваження Національної комісії регулювання електроенергетики України визначені в Положенні про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженому Указом Президента України № 213/95 від 14.03.1995 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України», а також встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Відповідно до пункту 3 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України основними завданнями Комісії є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі, забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі. Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього Положення, НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції.

Повноваження органів виконавчої влади з питання ціноутворення визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Додатку до зазначеної постанови Національна комісія регулювання електроенергетики, зокрема, регулює роздрібні ціни на природний газ для потреб населення.

Із урахуванням наданих повноважень, 29.01.2009 Національною комісією регулювання електроенергетики України, прийнято постанову №57, якою встановлені граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання на календарний 2009 рік без урахування податку на додану вартість , збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування розподіл і постачання на рівні 2020, 25 грн. за 1000 м3

28.01.2009 Постановою Кабінету Міністрів України № 36 внесено зміни до абзацу 3 пункту 8 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996, відповідно до яких Національна комісія регулювання електроенергетики регулює та встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 28.01.2009 набрала чинності 04.02.2009.

А 19.02.2009 Національною комісією регулювання електроенергетики України, вже за погодженням із Міністерством економіки України, прийнято постанову №195, якою встановлені граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 м3.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що СП «Полтавська газонафтова компанія»у січні 2009 року та у лютому 2009 року було реалізовано природний газу відповідно до договорів від:

30.01.2009 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Коннекс - газ» - договір на поставку природного газу № 234-1/2009/1 , відповідно до умов якого, СП «Полтавська газонафтова компанія»(Продавець) постачає ТОВ «Коннекс - газ» ( Покупець) в січні 2009 року, а Покупець приймає газ у Продавця і сплачує вартість газу, як визначено Договором. Обсяг доставки Газу в січні 2009 р 10316335 м3 . Відповідно до пункту 3.8 цього Договору, ціна газу в січні 2009 складає 2242 ,30 грн, де чиста ціна 2020,25 грн (плюс ПДВ 404,05 грн). На виконання вказаного договору позивачем виписано податкову накладну №4Г від 31.01.2009 на загальну суму 25 0009 890, 941 грн за газ природний в кількості 10316, 335 м3 за ціною 2020,25 грн за тонну в м3. Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 30.01.2009.

30.01.2009 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Веста»–договір на поставку природного газу № 73-1/2009/1 відповідно до умов якого, СП «Полтавська газонафтова компанія»(Продавець) постачає ТОВ «Веста»» ( Покупець) в січні 2009 року, а Покупець приймає газ у Продавця і сплачує вартість газу, як визначено Договором. Обсяг доставки Газу в січні 2009 р 5500000 м3 . Відповідно до пункту 3.8 цього Договору, ціна газу в січні 2009 складає 1121,64 грн, де чиста ціна 934,70 грн (плюс ПДВ 186,94 грн). На виконання вказаного договору позивачем виписано податкову накладну №3Г від 31.01.2009 на загальну суму 6169020,00 грн за газ природний в кількості 5500,00 м3 за ціною 934,700 грн за тонну в м3. Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 30.01.2009.

21.08.2006 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Шелл Енерджі Юкрейн»–договір купівлі-продажу (поставки) природного газу відповідно до умов якого, СП «Полтавська газонафтова компанія»(Продавець) постачає ТОВ ««Компанія Шелл Енерджі Юкрейн» (Покупець), а Покупець приймає у Продавця і сплачує вартість газу, як визначено Договором. Поставки за вказаним договором здійснювали у січні 2009 року та лютому 2009 року, за яким позивачем виписано податкову накладну 2Г від 31.01.2009 на загальну суму 46870440,000 грн за газ природний (за січень 2009) в кількості 10 3000,000 м3 за ціною 1894 ,250 грн за тонну в м3 та в кількості 9700,000 м3 за ціною 2015,250 грн за тонну в м3.Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 31.01.2009.Також позивачем виписано податкову накладну 6Г від 28.02.2009 на загальну суму 46870440,000 грн за газ природний (за лютий 2009) в кількості 10 3000,000 м3 за ціною 1894 ,250 грн за тонну в м3 та в кількості 9700,000 м3 за ціною 2015,250 грн за тонну в м3.Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 28.02.2009

23.01.2009 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю « фірма ТДК»–договір на поставку природного газу № 216-1/2009/1 відповідно до умов якого, СП «Полтавська газонафтова компанія»(Продавець) постачає ТОВ «фірма ТДК»(Покупець) в лютому 2009 року, а Покупець приймає газ у Продавця і сплачує вартість газу, як визначено Договором. Обсяг доставки Газу в лютому 2009 р 1000000 м3 . Відповідно до пункту 3.8 цього Договору, ціна газу в лютому 2009 року визначається як Гранична Ціна Газу, що буде діяти у лютому 2009 року, мінус знижка. Знижка дорівнює 5 грн. без ПДВ від ціни на природний газ 1863,78 ПДВ у лютому 2009 року. На виконання вказаного договору позивачем виписано податкову накладну №5Г від 28.02.2009 на загальну суму 2418300,000 грн за газ природний в кількості 1 000 000 м3 за ціною 2015,250 грн за тонну в м3. Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 27.02.2009.

16.02.2009 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-А ЛТД»договір на поставку природного газу № 232-1/2009/1 відповідно до умов якого, СП «Полтавська газонафтова компанія»(Продавець) постачає ТОВ «Алекс-А ЛТД»(Покупець) в лютому 2009 року, а Покупець приймає газ у Продавця і сплачує вартість газу, як визначено Договором. Обсяг доставки Газу в лютому 2009 року 12000 000 м3 . Відповідно до пункту 3.8 цього Договору, ціна газу в лютому 2009 року дорівнює 2200,00 грн, де чиста ціна 1833,33 грн (плюс ПДВ 366,67 грн). На виконання вказаного договору позивачем виписано податкову накладну №7Г від 28.02.2009 на загальну суму 26399952,000 грн за газ природний ( за лютий 2009) в кількості 12000 000 м3 за ціною 1833,330 грн за тонну в м3. Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 28.02.2009.

24.02.2009 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-А ЛТД»договір на поставку природного газу № 232-1/2009/1 відповідно до умов якого, СП «Полтавська газонафтова компанія»(Продавець) постачає ТОВ «Алекс-А ЛТД» (Покупець) в лютому 2009 року, а Покупець приймає газ у Продавця і сплачує вартість газу, як визначено Договором. додатковий обсяг доставки Газу в лютому 2009 року 5000 000 м3 . Відповідно до пункту 3.8 цього Договору, ціна додаткового газу в лютому 2009 року дорівнює 2 252, 00 грн, де чиста ціна 1876,67 грн (плюс ПДВ 373,33 грн). На виконання вказаного договору позивачем виписано податкову накладну №17Г від 28.02.2009 на загальну суму 11260020,000 грн за газ природний ( за лютий 2009) в кількості 5000 000 м3 за ціною 1876, 670 грн за тонну в м3. Факт реалізації газу за Договором підтверджено актом прийомки-передачі природного газу від 28.02.2009.

Згідно із частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до положень статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Як зазначено судом вище постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 28.01.2009, якою запроваджено необхідність погодження тарифів з природного газу із Міністерством економіки України набрала чинності 04.02.2009.

Із вказаного слідує, що на момент реалізації природного газу в січні 2009 року згідно вказаних вище договорів, граничний рівень природного газу, згідно постанови НКРЕ № 57 від 29.01.2009 становив 2020,25 грн за 1000 м3.

А посилання, відповідача, що постановою НКРЕ від 19.02.2009 № 195 відмінено постанову НКРЕ від 29.01.2009 № 57, суд до уваги не приймає, оскільки останню було прийнято в межах наданих НКРЕ повноважень та з врахуванням чинного на момент її прийняття законодавства.

А отже, суд приходить, до висновку, що реалізація природного газу в січні 2009 року при граничному рівні 2020 ,25 грн за 1000 м3 за ціною 2020, 25 грн (договір від 30.01.2009, податкова накладна 4Г від 30.01.2009, акт прийомки-передачі від 30.01.2009), 1894,250 грн (договір від 21.08.2006, податкова накладна 2Г від 31.01.2009, акт прийомки-передачі від 31.01.2009), 1894,25 грн та 2015, 250 грн (договір від 21.08.2006, податкова накладна 2Г від 31.01.2009, акт прийомки-передачі від 31.01.2009), здійснювалася СП «Полтавська газонафтова компанія» правомірно на підставі постанови НКРЕ від 29.01.2009 № 57.

Також, аналізуючи Постанови НКРЕ від 29.01.2009 № 57 та від 19.02.2009 № 195 у визначенні граничного рівня ціни на природний газ на 2009 рік, суд приходить до висновку, що вони не мають жодної відмінності, тобто, гранична ціна в обох випадках становить 2020,25 грн за 1000 м3, за виключенням умови погодження Міністерства економіки України постанови НКРЕ від 19.02.2009 № 195.

При цьому, суд зазначає, що Національна комісія регулювання електроенергетики України є органом державного регулювання діяльності природних монополій, основною метою діяльності якого є забезпечення ефективності функціонування енергетичної галузі та нафтогазового комплексу.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 4 Указу Президента України від 19.08.1997 № 853 „Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" на Комісію покладені функції з регулювання діяльності господарюючих суб'єктів, зокрема, у сфері видобутку газу.

Водночас, згідно з положеннями статті 11 Закону України „Про природні монополії" національні комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, які діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

Згідно з пунктом 2 Положення Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим положенням.

Завдання, компетенція та права Національної комісії регулювання електроенергетики України визначені пунктами 3, 4 та 5 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213 в редакції Указу Президента України від 21.04.1998 № 335/98.

Пункт 3 вказаного Положення визначає, що основними завданнями Комісії є, зокрема, участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів; сприяння конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, постачання електричної енергії та газу, видобутку газу та нафти, зберігання та реалізації газу, нафти і нафтопродуктів; забезпечення ефективності функціонування товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів і послуг; видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами.

Відповідно до пункту 4 Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань видає суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; створює для суб'єктів оптового ринку електричної енергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів передумови для впевненості у справедливості цих ринків і правил, за якими вони працюватимуть, шляхом відкритого обговорення питань, що належать до компетенції Комісії, у присутності постачальників і споживачів, представників громадськості та засобів масової інформації.

Цінова політика в НГК проводиться Комісією відкрито, процедура прийняття рішень щодо рівнів цін є прозорою і здійснюється на відкритих засіданнях НКРЕ із залученням міністерств і відомств, представників засобів масової інформації, заінтересованих сторін та представників органів виконавчої влади.

Таким чином, оскільки НКРЕ в період з січня 2009 по лютий 2009 року було затверджено єдиний граничний рівень цін на природний газ (2020,25 грн за 1000 м3 ) з урахуванням всіх вимог чинного законодавства, який при цьому не було визнано безпідставним чи необґрунтованим, а його погодження на виконання вимог прийнятої постанови Кабінету Міністрів України № 36 з Міністерством економіки України у первісному розмірі, дає суду підстави дійти висновку про правомірність його застосування у спірному періоді, що відповідає меті державного регулювання цін.

Також, суд звертає увагу, на те, що 24.04.2009 Полтавським територіальним відділенням представництва НКРЕ України,проведено планову перевірку СП «Полтавська газонафтова компанія»щодо додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом за період з 01.03.2008 по 01.03.2009 за результатами перевірки складено довідку № 12 та згідно висновків якої, порушень СП «Полтавська газонафтова компанія»Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом не встановлено, що в свою чергу підтверджує правомірність застосування позивачем граничних рівнів цін при реалізації природного газу в період з 01.01.2009 по 18.02.2009.

Крім того, Держцінінспекцією у Полтавській області при визначенні суми необґрунтовано отриманої виручки позивачем в період з 01.01.2009 по 18.02.2009, включені суми отримані відповідачем за договорами, які були укладені та (або) виконані вже поза межами вказаного періоду, так зокрема з ТОВ «Алекс –А ЛТД» договір укладено 24.02.2009, фактично здійснено продаж 28.02.2009 (акт прийомки - передачі б\н від 28.02.2009 та виписано податкову накладну 28.02.2009).

А отже, суд приходить, до висновку, що реалізація природного газу в лютому 2009 року здійснювалася за ціною 1833,33 грн за тонну в м3 (договір від 16.02.2009, податкова накладна 7Г від 28.02.2009, акт прийомки-передачі від 28.02.2009), 1876,67 грн (договір від 24.02.2009, податкова накладна 17Г від 28.02.2009, акт прийомки-передачі від 28.02..2009) 2015,25 грн (договір від 23.01.2009, податкова накладна 5Г від 28.02.2009, акт прийомки-передачі від 28.02.2009), 1894,25 грн та 2015, 250 грн (договір від 21.08.2006, податкова накладна 2Г від 28.02.2009, акт прийомки-передачі від 28.02.2009) СП «Полтавська газонафтова компанія» правомірно, тобто з урахуванням діючого на момент його реалізації граничного рівня 2020,25 грн за 1000 м3 .

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини та з урахуванням вимог чинного законодавства, твердження відповідача щодо порушення позивачем державної дисципліни цін є безпідставними та спростовуються фактичними обставинами справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Державна інспекція з контролю за цінами у Полтавській області при проведенні перевірки, складенні акту перевірки та винесенні рішення № 198 від 28.12.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін діяла із порушенням способу прийняття рішення, що відобразилось у недотриманні встановленої Законом України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " процедури проведення перевірки та без наміру щодо досягнення справедливих результатів (недобросовісно).

А отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує те, що рішення суб’єкта владних повноважень, в даному випадку, є правовими актами індивідуальної дії, і згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним рішення та визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання нечинним рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області №198 від 28 грудня 2009 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», яким вирішено вилучити у Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" в дохід державного бюджету 52096 573 (п’ятдесят два мільйони дев’яносто шість тисяч п’ятсот сімдесят три) грн 27 коп та стягнути штраф в сумі 104193146 (сто чотири мільйони сто дев’яносто три тисячі сто сорок шість) грн 54 коп. загальна сума санкцій становить 156289 719 (сто п’ятдесят шість мільйонів двісті вісімдесят дев’ять тисяч сімсот дев’ятнадцять) грн 81 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн (сорок) 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 05 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко