Постанова № 8203569, 17.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2-а-13464/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Ясківець М.П.,

за участю:

позивача - Коваленка Р.Й.

представника відповідача Сектору з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутства -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_34до Сектору з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутствапро визнання нечиннми рішення суб'єкта владних повноважень № 7 від 31.12.2008 р., -

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2009 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_34звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сектору з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутствапро визнання нечиннми рішення суб'єкта владних повноважень № 7 від 31.12.2008 року.

Позивач у судового засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на те, що Полтавський сектор з питань банкрутства, діючи поза межами наданих йому повноважень, прийняв Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов від 31.12.2008 року №7, що ніяким чином не може стосуватися сфери ліцензійних умов арбітражних керуючих згідно Наказу Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»від 04.05.2001 року № 72/49; Позивач вважає, що за спірним рішенням відповідача він мав внести недостовірні дані про засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірм «Насіння-сервіс»для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У процесі розгляду справи первинного відповідача - Полтавський обласний сектор з питань банкрутства - ліквідовано 03.02.2010 року згідно з Наказом Міністерства економіки України від 05.08.2009 року № 883. Відповідно до п. 11 Положення про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2006 року № 533 «Про затвердження Положення про Держаний департамент з питань банкрутства»та п. 6 наказу Департаменту від 25.09.2009 року № 155 «Про утворення територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства»17.12.2009 року зареєстровано Сектор з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутства, який з 01.01.2010 року розпочав у повному обсязі виконувати свої повноваження. Таким чином, в судовому засіданні 17 лютого 2010 року було замінено первинного відповідача у справі на Сектор з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутства.

Представник відповідача - Сектору з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутства у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою позицію тим, що арбітражним керуючим - ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»Коваленком Р.Й. внесено недостовірні дані до реєстраційної картки форми № 6 про включення відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в порушення вимог п. 4 статті 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців», чим, у свою чергу, було порушено вимогу п. 3.1. Наказу Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)».

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

3 19 грудня 2008 року до 25 грудня 2008 року уповноваженою комісією Полтавського обласного сектору з питань банкрутства, на підставі звернення голови Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Полтавській області на дії арбітражного керуючого, проведено позапланову перевірку дотримання арбітражним керуючим Коваленком Р. Й. ліцензійних умов під час виконання обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13964254).

На підставі акту позапланової перевірки діяльності позивача від 25.12.2008 року з питань додержання ліцензійних умов арбітражних керуючих, було виявлено порушення п. 3.1. Наказу Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»та видано Розпорядження Полтавського обласного сектору з питань банкрутства про усунення порушень ліцензійних умов від 31.12.2008 року №7, у якому вказано, що арбітражним керуючим Коваленком Р.Й. порушено п. 4 статті 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців», а саме - внесено не достовірні дані до реєстраційної картки № 6 про включення відомостей про юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірму «Насіння-сервіс»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до п. 1.2. наказу Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»ліцензійні умови визначають кваліфікаційні і організаційні вимоги провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на період провадження у справах про банкрутство господарськими судами.

Згідно п. 3.1. організаційні вимоги передбачають, що при здійсненні своїх повноважень арбітражній керуючий зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність арбітражного керуючого. В даному випадку таким законодавством є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 6 ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня, з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута, заповнити реєстраційну картку (форма 9) про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації (припинення юридичної особи) та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру (далі запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.

Перед заповненням зазначеної форми 9 державному реєстратору треба ввести інформацію про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а для цього йому потрібна заповнена реєстраційна картка форма 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу. Відповідно до вимог п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка (форма 6) про підтвердження відомостей про юридичну особу. Реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу залишається державним реєстратором без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам частин першої та другої ст. 8 вищевказаного Закону (картка заповнюється державною мовою; реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Згідно 3 п. 4. ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону.

Зазначені спеціальні повноваження арбітражних керуючих визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: під час винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, або в ході підготовчого засідання, судом призначається арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Тобто функції службової особи покладаються на арбітражного керуючого.

Таким чином, арбітражний керуючий, як службова особа, у випадках, коли його призначено керуючим санацією або ліквідатором, повинен від початку своєї діяльності на підприємстві-боржнику надати реєстраційну картку (форма 6) державним реєстраторам для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Тому думка позивача про те, що вказаний Закон про банкрутство взагалі не покладає на арбітражного керуючого (ліквідатора) обов'язку внесення даних до реєстраційної картки №6 про включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (в тому числі про засновників юридичної особи) - є помилковою.

Розпорядженням Полтавського сектору з питань банкрутства про усунення порушень ліцензійних умов від 31.12.2008 року №7 встановлено порушення вимог п. 4 ст. 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців»вимогу п. 3.1. Наказу Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», а саме - арбітражним керуючим - ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»Коваленком Р. Й. внесено не достовірні дані до реєстраційної картки форми № 6 про включення відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірму «Насіння-сервіс»(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13964254) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»дані до реєстраційної картки № 6 вносяться згідно установчих документів. В матеріалах справи наявний Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Насіння - Сервіс»від 15.07.1997 року. Змін до даного установчого договору не було внесено. Згідно з Установчим договором про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»від 15.07.1997 року, Додатку 1 до списку засновників даного підприємства включені 95 фізичних осіб та юридична особа Акціонерне товариство «Агрофірма Насіння». Тому при включенні даних до реєстраційної картки форми № 6 повинні бути внесені вищезазначені засновники. Договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю від 28.10.03 Акціонерне товариство «Агрофірма насіння», як засновник товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс», в особі ліквідатора ОСОБА_4, на підставі протоколу засідання комітету кредиторів № 6 про дачу згоди на відступлення частки Акціонерного товариства «Агрофірма Насіння» у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»- з однієї сторони, та фізичної особи ОСОБА_5 - з іншої сторони, відбулась купівля-продаж частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс». Вказаний договір не містить посилань про згоду інших засновників даного підприємства (95 осіб) на продаж частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс». Відповідно до п. 4.4. статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс», учасник товариства за згодою з рештою учасників може уступити свою долю (частину долі) іншим учасникам даного товариства або третім особам, а також те, що учасники Товариства користуються переважними майновими правами на придбання долі (частини долі) учасника, який її уступає, пропорційно розмірам їх долі в статутному фонді.

Арбітражним керуючим ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»було надано заповнену реєстраційну картку № 6 про включення відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірму «Насіння-сервіс». У даній картці було зазначено засновників юридичної особи, а саме - члени трудового колективу, ОСОБА_5.

Полтавський сектор з питань банкрутства дійшов висновку, що при поданні недостовірних даних державному реєстратору арбітражним керуючим - ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»Коваленком Р. Й. було порушено права засновників даного підприємства, а саме 95 фізичних осіб, зазначених у Додатку 1 до списку засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс».

Відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства»учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників того самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не повязується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконним.

Не дає підстав для висновку, що не зареєстровані зміни недійсні. Фактичні зміни складу учасників породжують правові наслідки незалежно від їх реєстрації. Ці наслідки породжуються діями сторін. Подання заяви про вихід є односторонньою дією, спрямованою на припинення корпоративних правовідносин. Такий правочин є дійсним з моменту його вчинення. Його дійсність не залежить ні від згоди товариства, ні від реєстрації змін до установчих документів.

У матеріалах справи наявні копії нотаріально-посвідчених заяв про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс», які були отримані арбітражним керуючим - Коваленко Р.Й. в кількості 28 штук, зокрема заява про вихід з товариства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, Таким чином, до товариства входить вже не 95 учасників, тому, зазначене Коваленком Р.Й. поняття - члени трудового колективу - є найбільш достовірним

За таких обставин та виходячи з доказів, наявних в матеріалах справи, розпорядження відповідача ставить позивача під обов'язок внести відомості про засновників, які не відповідають дійсності, і взагалі не можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців без проведення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння Сервіс», які є неповноважними згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, така реєстраційна дія як включення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за карткою форми №6 підпадає під визначення поняття державної реєстрації юридичної особи.

При цьому, ч. 2 ст.4 цього ж Закону визначає, що порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема: перевірку реєстратором комплектності документів, які подаються державному реєстратору та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці: перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що без перевірки реєстратором комплектності документів та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, а також, без перевірки документів на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації вчинення такої реєстраційної дії, як внесення (включення) відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не можливе.

Проте, як свідчать матеріали справи, а саме лист Державного реєстратора Бутко Т.М. № 60 від 10.03.2009 року, відомості щодо засновників відкритого акціонерного товариства «Агрофірма Насіння-сервіс»та їхніх часток в статутному фонді відсутні. Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма Насіння-сервіс» 08.08.1997 року було перереєстроване в товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Насіння-сервіс»шляхом перетворення. Серед установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»в наявності у державного реєстратора є лише статут відкритого акціонерного товариства «Агрофірма Насіння-сервіс»затверджений загальними зборами 17.12.1996 року, тобто до перетворення, Установчий договір відсутній. В статуті інформація засновників та їхніх часток в статутному капіталі не зазначена.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 1.1 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого спільним наказом Держпідприємництва України та Мінекономіки та з питань євроінтеграції, контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих здійснюють Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції (і його регіональні та обласні управління з питань банкрутства) як орган ліцензування та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (і його представництва) як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (органи контролю) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Регіональне (обласне) управління з питань банкрутства, відповідно до п. 1 Типового положення про регіональне (обласне) управління з питань банкрутства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (далі - Типове положення), затвердженого наказом Мінекономіки та з питань євроінтеграції від 05.12.2000 р. N 266, є територіальним органом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції.

Згідно з пп. 2 п. 5 Типового положення регіональне (обласне) управління з питань банкрутства відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності щодо додержання ними умов і правил провадження діяльності арбітражного керуючого (ліцензійних умов).

Відповідно до вимог п. 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених спільним наказом Держпідприємництва та Міністерства економіки України від 04.05.2001 р. N 72/49, при здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з п. 2 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого спільним наказом Держпідприємництва України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13.02.2002 р. N 22/35, комісія має право ознайомлюватися з нормативно-технічною, обліково-звітною, розпорядчою, статистичною та іншою документацією.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що Відповідач діючи поза межами наданих йому повноважень прийняв спірне рішення, яке не стосуються ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих. - є необґрунтованим та безпідставним. Полтавський обласний сектор з питань банкрутства проводив перевірку відповідно до норм чинного законодавства. Проте відповідачем не було враховано всіх обставин, які мали значення для прийняття розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов від 31.12.2008 р. № 7.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_34 до Сектору з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутства про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень № 7 від 31.12.2008 р. - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_34 до Сектору з питань банкрутства у Полтавській області Державного департаменту з питань банкрутства про визнання нечиннми рішення суб'єкта владних повноважень № 7 від 31.12.2008 р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Полтавського обласного сектору з питань банкрутства про усунення порушень ліцензійних умов від 31.12.2008 року № 7.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_34 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко