Постанова № 8203252, 03.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47435/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Литвин І.В.

представника відповідача - Хрептак В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Машівським районним центром зайнятості,до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2009 року Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Машівським районним центром зайнятості,звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в загальному розмірі 24010,84 грн, зазначеної відповідачем в сумі 16007,29 грн в поданій до позивача розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2007 року та донарахованих позивачем в сумі 837,24 грн страхових внесків та в сумі 7166,31 грн пені згідно з актом перевірки від 21.09.2009 №38, але не сплаченої станом на дату подання позову до суду.

Відповідач проти задоволення позову на загальну суму 23173,60 грн (16007,29 грн+7166,31 грн) заперечував, решту суму заборгованості в 837,24 грн визнав. Заперечення відповідача ґрунтувалися на тому, що сума страхових внесків на випадок безробіття – 16007,29 грн підлягала списанню позивачем на підставі статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А відтак, нарахування на цю суму страхових внесків пені в сумі 7166,31 грн також є безпідставним.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги і доводи сторони, інтереси якої вони представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані суду докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є страхування на випадок безробіття, а відносини, що виникають за цим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремим законом, прийнятим відповідно до цих Основ.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” згідно преамбули цього Закону.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною другою статті 12 цього ж Закону функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районі, міськрайонні, міські та районі у містах центри зайнятості.

Зазначена норма закону також відносить до компетенції робочих органів фонду, зокрема, контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, витратами за страхуванням на випадок безробіття, а також представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.

Таким чином, Машівський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду та до його повноважень належить здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Судовим розглядом на підставі пояснень представників позивача та відповідача встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" станом на дату судового розгляду справи включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має правовий статус платника внесків на випадок безробіття.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг); при цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань /частина 3 статті 17 цього Закону/.

Відповідно до пункту 6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 №339 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221, що розроблена відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку до 20 (а за рік - 25) числа місяця, наступного за звітним періодом.

На виконання цієї норми ТОВ "Обрій" подано до Машівського районного центру зайнятості розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2007 року. В рядку 22 цієї відомості відповідачем зазначено, що за платником по сплаті страхових внесків обліковується недоїмка в розмірі 16007,29 грн.

Разом з тим, відповідач з цією сумою заборгованості не погодився, посилаючись в судовому засіданні на подання до Машівського районного центру зайнятості 18.07.2003 заяви у вигляді «звернення від 18.07.2003 № 106» про списання заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 14055,53 грн на підставі статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, підтверджених висновком Торгово-промислової палати України від 12.06.2003 № 6311/05-4.

Довід відповідача про те, що він не знав про наявність у нього вказаної суми заборгованості-16007,29 грн, оскільки вважав її списаною позивачем на підставі звернення ТОВ «Обрій» від 18.07.2003 № 106, судом відхиляється з тих підстав, що іншого звернення про списання заборгованості в сумі 14055,53 грн відповідач до Машівського районного центру зайнятості не подавав, а це звернення подав в 2003 році, тобто, заповнюючи рядок 22 розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2007 року знав, що сума 14055,53 грн позивачем не списана.

Крім того, відповідач звернувся до Машівського районного центру зайнятості з проханням списати 14055,53 грн страхових внесків, тоді як в судовому засіданні представник відповідача не погоджувався /через факт несписання заборгованості/ з сумою – 16007,29 грн.

Оскільки відповідач вважає, що сума боргу-16007,29 грн не підлягає стягненню з нього, оскільки на цю суму боргу по сплаті страхових внесків поширюється вимога статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо списання боргу у зв’язку з форс-мажорними обставинами, то суд зобов’язаний дати оцінку такому доводу відповідача.

Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За змістом статті 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом. Таким загальним законом є Закон України "Про систему оподаткування".

Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у статтях 14, 15 зазначеного Закону, є вичерпним.

Страхові внески, зокрема, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених Законом України «Про систему оподаткування». А Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може розширювати перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов’язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 01.01.2001, законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством, відмінним в силу статей 14,15 Закону України “Про систему оподаткування” від Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно із пунктом 2 розділу 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У свою чергу, пункт 1.2 статті 1 цього ж Закону визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, системний аналіз положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про систему оподаткування" не дає підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов'язкових платежів).

Окрім цього, пункти 2, 5 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлюють, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди –це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином, не можна вважати зобов'язання по страховим внескам податковим боргом суб’єкта господарювання, на який поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" згідно його преамбули.

Включення названим Законом органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть погашатися в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

А цей Закон не передбачає списання заборгованості по сплаті страхових внесків.

Наведене дає підстави суду погодитися з позивачем в тому, що у відповідача станом на дату судового розгляду справи існує обов’язок по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 16007,29 грн, а відтак і пені, нарахованої на цю суму, в розмірі 7166,31 грн.

Спору щодо розрахунку пені на зазначену суму між сторонами не має, про що свідчить підписаний позивачем та відповідачем розрахунок пені /а.с.14/.

Обставина правомірності донарахування відповідачу страхових внесків на суму 837,24 грн за результатами перевірки ТОВ «Обрій», оформленими актом від 21.09.2009 № 38, визнається одночасно і позивачем, і відповідачем, а тому в силу частини 3 статті 72 КАС України не підлягає доведенню.

Разом з тим, суд зауважує, що ця обставина одночасно з визнанням її сторонами в судовому засіданні підтверджується також наявним в матеріалах справи письмовим доказом – актом перевірки від 21.09.2009 № 38, в якому є відмітка відповідача про згоду із донарахуванням вказаної суми страхових внесків.

Таким чином, несплата відповідачем станом на дату судового розгляду справи загальної суми заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в 24010,84 грн (16007,29 грн+837,24 грн+7166,31 грн) є підставою для її стягнення в судовому порядку за позовом Машівського районного центру зайнятості.

При цьому суд враховує, що в силу статті 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” строк давності на спірну суму заборгованості не поширюється.

Отже, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представленого Машівським районним центром зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 24010,84 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (с. Абрамівка, Машівський район, Полтавська область, код ЗКПО 30840796) на користь Машівського районного центру зайнятості (вул. Леніна, 166а, смт. Машівка, Полтавська область, р/р 37176161403202 у ГУ Державного казначейства у Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 23554422) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 24010 (двадцять чотири тисячі десять) грн 84 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк