Рішення № 82032331, 27.05.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1602/19

Провадження № 2-а/638/188/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.

за участю секретаря Мхітарян Л.Е.

представник відповідача та третьої особи Вишневський О.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до т.в.о.начальника Шевченківського районного відділу у м.Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Хаківській області, третя особа - Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом -позивач) звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до т.в.о.начальника Шевченківського районного відділу у м.Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Хаківській області (далі за текстом-відповідач), третя особа - Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області (далі - ГУ ДМС України в Харківській області), в якій просить: скасувати постанову Шевченківського районного відділу у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про накладення адміністративного стягнення №ПН МХК 124355 від 23.01.2019 року на громадянку Королівства Марокко ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.00 коп і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову Бунауі Маруа зазначила, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності, складена Шевченківськім районним відділом у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в порушення ст. 19 Конституції України та ст.ст. 268, 274 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол був складений без участі перекладача, про що свідчить відсутність підпису перекладача в протоколі. Наступне, про що зазначила позивачка, це недотримання відповідачем вимог ст. 33 КУпАП, яка зобов`язує, при накладенні стягнення, враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

В судове засідання позивач та його представник, повідомлені про дату та час судового засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що відповідно до діючого законодавства 23.01.2019 року працівником Шевченківського районного відділу у м.Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою було відібрано пояснення з приводу порушення чинного законодавства, з приводу якого позивач зазначила, що віза скінчилась 14.04.2016 року, з України не виїхала, народила дитину, живе в Україні нелегально, планує подавати заяву про отримання статусу біженця. Після встановлення обставин правопорушення позивача було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить особистий підпис позивача. Після розгляду справи про адміністративне правопорушення 23.01.2019 року складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.1 ст.203 КУпАП. Відповідач вважає недоведеним посилання позивача відносно порушення процедури складання протоколу та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи просив в позові відмовити через його необґрунтованість.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив по справі, в якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновку про таке.

Судовим розглядом встановлено, що громадянка Королівства Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула до України в 2010 року з метою навчання. 16 березня 2014 року позивач народила в Україні доньку, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Вважаючи, що в країні громадянської належності їй загрожує небезпека Бунауі Маруа вирішила звернутись за захистом в Україні.

23.01.2019 року позивач звернулась до Шевченківського районного відділу у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, де щодо неї був складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МХК 124355 від 23.01.2019 року, відповідно до якого 23.01.2019 року о 11-00 год. в м.Харкові по вул.Ромена Роллана, 13 громадянка ОСОБА_2 Бунауі ОСОБА_3 порушує правила перебування іноземців та осіб без ОБГ в Україні, а саме перебуває в Україні нелегально, понад дозволеного терміну перебування, який закінчився 14.04.2016 року.

На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, т.в.о.начальника Шевченківського районного відділу у м.Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Хаківській області Павловою І.Л. у відношенні позивача була винесена постанова ПН МХК 124355 від 23.01.2019 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні» та п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №150 від 15.02.2012 року «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» та притягнуто до відповідальності, яка передбачена частиною 1 статті 203 КУпАП . Вказаною постановою на позивача накладено штраф в розмірі 5100 грн.

Позивач зазначає, що вона не володіє українською мовою, проте протокол був складений без участі перекладача.

Кодексом України про адміністративні правопорушення закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб.

За змістом ст. 9 КУпАП саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Ст. 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Як вбачається з вищевикладеного, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана виконати ряд дій, обов`язкове виконання яких в своїй сукупності сприяє правильному вирішенню справи по суті і винесенню законного рішення, однак відповідно до матеріалів справи, протокол та постанову було викладено українською мовою, не зважаючи на те, що позивачка є громадянкою Королівства Марокко, та українська мова їй не зрозуміла.

Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Перекладач зобов`язаний з`явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

З матеріалів справи убачається, що протокол складений за відсутності перекладача (а.с.10).

З огляду на викладене, суд вважає, що порушення права позивача на якісний переклад при проведенні процедури притягнення її до адміністративної відповідальності є суттєвим порушенням її прав та тягне за собою скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно копії свідоцтва про народження позивач є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем не були з`ясовані обставини, які суттєво впливають на суть вирішення питання, а саме, сімейний стан позивача, наявність у неї малолітньої дитини, яка народжена на території України, і саме головне, позивач внаслідок неволодіння українською мовою був позбавлений можливості розуміти наслідки дій суб`єкта владних повноважень щодо вирішення його питання правомірності перебування на Україні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови.

З огляду на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.71,77, 243-246, 286, КАС України, ст.ст. 251, 288 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о.начальника Шевченківського районного відділу у м.Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову Шевченківського районного відділу у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про накладення адміністративного стягнення №ПН МХК 124355 від 23.01.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, що передбачена частиною 1 статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 5100 грн.00 коп. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя