Ухвала суду № 82028054, 27.05.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2606/19

Єдиний унікальний номер № 205/2606/19

Провадження № 2з/205/94/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

27 травня 2019 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенія Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Миколаївна, про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними, –

ВСТАНОВИВ:

21.03.2019 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена позовна заява.

Ухвалою від 05.04.3019 року відкрито провадження у справі.

24.05.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 ; зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради вчинити відповідні дії щодо винесення записів про обтяження та арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке вона заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Пунктом 4 вищезазначеної Постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору у даній справі, зокрема, є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 01.12.2017 року приватним нотаріусом ДМНО Кейтельгіссер О.М.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 01.12.2017 року приватним нотаріусом ДМНО Кейтельгіссер О.М. за реєстровим № 1233, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1424778612214.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 . При цьому такий вид забезпечення позовних вимог є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Разом з тим в іншій частині заяви слід відмовити у зв`язку з недоведеністю заявником необхідності вжиття такого виду забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: Дніпропетровська АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенія Олександрівна (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Чичеріна, 18/4), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Миколаївна (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 89), про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними – задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1424778612214), яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

В задоволенні заяви в іншій частині – відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова