Ухвала суду № 82027315, 13.05.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5696/14-к

Провадження № 1-кп/175/63/17

У х в а л а

Іменем України

13 травня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Новік Л.М.,

при секретарі - Сапай О.Г.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Нероди Д.Д.

представника потерпілого - Чубенка Л.І.,

потерпілого - ОСОБА_1

захисника - Куща Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12014040440002757 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження №12014040440002757 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні захисник - адвокат Кущ Д.С. заявив письмові клопотання від 04.04.2019 року про визнання очевидно недопустимими докази, а саме:

- протоколу слідчого експерименту від 23 березня 2016 року, оскільки він був проведений за ухвалою суду від 27 січня 2016 року, проте в судовому засіданні дана ухвала не оголошувалася, про що свідчить журнал судового засідання та технічний запис судового засідання, що є безумовним порушенням вимог КПК України, крім того, він складений російською мовою, що є порушенням вимог ч.1 ст.29, 104 КПК України; не містить даних про роз`яснення ОСОБА_3 прав, обов`язків свідка та його попередження про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України; не містить даних про те, які саме транспортні засоби були задіяні при проведенні цієї слідчої дії ( в тексті протоколу - дані відсутні зовсім, на плані-схемі - один транспортний засіб; на фото таблиці - два транспортні засоби).

- схеми ДТП, складеної інспектором з ОМ ДТП ВДАІ з обслуговування Дніпропетровського району ОСОБА_3 ., оскільки всупереч вимогам ч.1 ст. 237 КПК України та розділу 20 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року №111(яка була чинна на дату ДТП), зазначена схема складена не уповноваженою на те особою. При судовому розгляді свідок ОСОБА_3 ,пояснив, що у разі отримання під час ДТП особами тілесних ушкоджень він, як інспектор ДАІ, повинен був викликати слідчого, який і був уповноважений складати процесуальні документи щодо ДТП, проте він слідчого не викликав, незважаючи на те, що обидва водія вже були направлені до медичних закладів, а схему ДТП склав сам. Крім того у схемі відсутні державні номери зображених транспортних засобів; не має назви об`єкт у вигляді двох хвилястих ліній (а якщо припустити, що це сліди гальмування, то відсутня відповідь на питання, якого саме транспортного засобу, а також наявні і інші суперечності, що унеможливлюють використовувати інформацію щодо ДТП, зазначену на цій схемі, як безпечну.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Прокурор заперечував щодо задоволення даного клопотання, обґрунтовуючи це тим, що усі докази є належними та допустимими.

Представник потерпілого та потерпілий заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частина 2 цієї статті передбачає, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

За таких обставин питання про допустимість чи недопустимість вказаних доказів може бути вирішено лише під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження цього доказу у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Очевидної недопустимості вказаних захисником доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

Крім того, відповідно до положень ст. ст. 94, 375 КПК України суд в нарадчій кімнаті за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності.

За таких обставин питання щодо визнання доказів неналежними та недопустимими буде вирішено судом у загальному порядку, передбаченому ч.1 ст.89 КПК України, тобто під час ухвалення судового рішення.

Керуючись ст.ст.86, 87, 89, 363, 369 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Куща Д.С. про визнання очевидної недопустимості доказів під час судового розгляду залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Новік