Ухвала суду № 82024138, 27.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.05.2019

Справа № 320/4026/19

Провадження №1-кс/320/2697/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупа І.В.

за участі секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області П`ятецького М.А. про арешт майна у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140001382 від 21.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області П`ятецького М.А., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Д.С., в кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140001382 від 21.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в якому просить накласти арешт на вилучений в ході обшуку особи предмет а саме: вилучений із за пазухи джинсових шортів ОСОБА_1 ніж в чохлі чорного кольору який може являтися холодною зброєю та який на даний час перебуває в слідчому відділі Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83, та поновити строк звернення з даним клопотанням до слідчого судді.

Клопотання обґрунтовано тим, що 21.05.2019 о 13:49 до ч/ч Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від ДОП Глєбова про те, що о 13:47, знаходячись біля буд. № 1 АДРЕСА_1 в с. Терпіння Мелітопольського району, під час затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України, було проведено обшук останнього, в ході проведення якого, у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено ніж, зовні схожий на холодну зброю (ЄО № НОМЕР_1 від 21.05.2019).

Вказане правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140001382 від 21.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, насіння, виготовлення холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Так в ході затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відповідно до порядку ст. 208 КПК України, було проведено обшук затриманого ОСОБА_1 , в ході якого, із за пазухи синіх джинсових шортів одягнутих на останньому, було виявлено та вилучено ніж який на момент обшуку знаходився у чохлі чорного кольору.

Так в ході подальшого розслідування кримінального провадження з метою встановлення всіх обставин що мають значення, вищевказаний предмет було вилучено з метою подальшого накладання арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Аналіз змісту ст. 168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 цього Кодексу: обшуку, огляду.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.

Припинення статусу тимчасового вилученого майна передбачено лише шляхом накладення арешту або його повернення.

Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасового вилученого майна, а саме:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом зазначеного ножа не є підставою для припинення статусу тимчасово вилученого майна.

Крім цього, згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Однак, звернутись з клопотанням про арешт майна у встановлений законом строк не представилось можливим у зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження відносно вилученого майна під час обшуку (ніж який на момент обшуку знаходився у чохлі чорного кольору) слідчим Мелітопольського ВП згідно журналу прийому, було прийнято до провадження 23.05.2019 року.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідно до ст. 84 КПК України - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, оскільки є підстави вважати, що в подальшому дане майно може бути відчужене, продане чи приховане.

Слідчий Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні клопотання наполягає.

Дослідивши клопотання про накладення арешту, додатки до цього клопотання, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання виходячи з наступного.

Підставою арешту майна є кримінальне провадження № ЄРДР № 12019080140001382 від 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Дані, що містяться в матеріалах долучених до кримінального провадження, вказують на достатність доказів на те, що вилучений в ході обшуку особи предмет а саме: вилучений у ОСОБА_1 ніж в чохлі чорного кольору може являтися холодною зброєю, а тому можє бути використаний, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Вилучений в ході обшуку ОСОБА_1 ніж в чохлі чорного кольору, який може являтися холодною зброєю та на даний час перебуває в слідчому відділі Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12019080140001382.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про арешт майна, а саме вилученого в ході обшуку ОСОБА_1 ніж в чохлі чорного кольору, який може являтися холодною зброєю та який на даний час перебуває в слідчому відділі Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83 підлягають задоволенню.

Доводи слідчого щодо причини пропуску строку звернення до суду із клопотанням про арешт майна слідчий суддя визнає обґрунтованими, а тому є підстави для його поновлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173 309, 369, 370-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Поновити слідчому Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області П`ятецькому М.А. строк на звернення з клопотанням про арешт майна.

Клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області П`ятецького М.А. про арешт майна у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140001382 від 21.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: вилучений в ході обшуку ОСОБА_1 ніж в чохлі чорного кольору, який перебуває в слідчому відділі Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: