Рішення № 82017233, 27.05.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/172/19

Провадження № 2-а/500/33/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 Іванова Максима Семеновича, треті особи: Головне управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 Іванова Максима Семеновича серії АР № 525467 від 01 грудня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 грудня 2019 року о 10:30 годині позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2102» державний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Репіна в м. Ізмаїлі, на виконання вимоги знаку «Проїзд без зупинки заборонено» зупинився, після чого продовжив рух та повернув на пр.Суворова, де перебував автомобіль патрульної поліції, однак він знаходився в такому місці, що працівникам поліції не було видно, як він зупинявся, і відносно нього необґрунтовано була складена постанова за порушення п/п «б» п. 2.4 Правил дорожнього руху України за невиконання вимог дорожнього знаку пріоритету.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Іванов М.С. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи – Головного управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь яких заяв на адресу суду не подавав.

Представник третьої особи - відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмову заяву, якою просив розглянути справу у його відсутності, зазначивши, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні 01 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2102» д/н НОМЕР_1 , рухався по вул.Репіна, після чого повернув на просп. Суворова в м. Ізмаїл Одеської області. Відносно нього була винесена постанова серії АР № 525467 за ч. 1 ст. 122 КУпАП за невиконання вимог знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», що є порушенням вимог п/п «б» п. 8.4 Правил дорожнього руху України. На позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

У постанові відповідача від 01.12.2018 року зазначено, що 01 грудня 2018 року о 10:30 годині ОСОБА_1 в м. Ізмаїлі Одеської області на пр. Суворова та вул. Репіна не виконав вимоги знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», що є порушенням вимог п/п «б» п. 8.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п/п «б» п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім цього, згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення; у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт невиконання позивачем вимог дорожнього знаку пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».

Відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надав суду відеозапис з відеореєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції.

На відеозаписі зафіксоване перехрестя вул. Репіна та просп. Суворова. Запис здійснено з автомобіля, розташованого на пр. Суворова. Зображення охоплює зліва-на-право п`ятиповерховий будинок, стовп, на якому розташований дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», та, власне, перехрестя проїзних частин.

На відеозаписі зафіксовано, як автомобіль притягуваного виїздить з-за будинку, проїздить повз знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та повертає направо – в напрямку автомобіля патрульної поліції.

У розділі 33 Правил дорожнього руху України наведене визначення вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», згідно з якими забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Аналіз наведених вимог дає підстави для висновку, що виконання вимог знаку пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»має бути здійснене шляхом зупинки транспортного засобу перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня – перед знаком.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що автомобіль притягуваного мав зупинитися в місці, розташованому в зоні видимості відеокамери, у зв`язку з чим залишається неспростованою версія позивача про те, що він здійснив зупинку перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» в місці, поза зони видимості відеокамери – розташованому за будинком, який знаходиться з лівого боку зображення.

Постанова про притягнення позивачаОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340, головуючий – Стрелець Т.Г.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів, які могли б підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Полшакова Валерія ОСОБА_2 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 525467 від 01 грудня 2018 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем не заявлено позовну вимогу про закриття справи про адміністративне правопорушення, однак для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень є необхідним застосування такого способу захисту, у зв`язку з чим суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 02.02.1996 року, РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Іванова Максима Валерійовича, треті особи - Головне управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відділ з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 525467 від 01 грудня 2018 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27 травня 2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус