Рішення № 82015491, 28.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2019 року № 826/8012/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 адміністративний позов залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та замінено відповідача у справі на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.06.2019 допущено заміну відповідача його правонаступником, а саме: Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069) на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійснення перерахунку пенсії та підвищенні її розміру на підставі частини третьої статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки станом на момент призначення позивачу пенсії, а саме 27.05.2013, їй виповнився 61 рік та до цього часу вона не отримувала будь - якого іншого виду пенсії.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що розмір пенсії позивача було визначено з урахуванням загального страхового стажу 32 роки 0 місяців 1 день та середньомісячного заробітку за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 28.02.2002 та середньомісячної заробітної плати - 3289,84 грн., а отже підстави для обчислення пенсії з підвищенням розміру пенсії відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Представником позивача подано до суду відповідь відзив в якій зазначено про те, що станом на день призначення пенсії - 27.05.2013 позивачу виповнився 61 рік, з огляду на що мав місце більш пізній вихід на пенсію позивача, а саме через 6 років після досягнення пенсійного віку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (до реорганізації в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України) як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.05.2013.

13.04.2018 ОСОБА_1 подано на ім`я голови комісії з припинення Правобережного об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України заяву в якій викладено прохання розглянути питання щодо підвищення пенсії відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

23.04.2018 ОСОБА_1 подано на ім`я начальника Управлення Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва заяву в якій викладено прохання перерахувати розмір її пенсії з урахуванням вимог частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», збільшивши розмір пенсії на 25 % та виплатити заборгованість із сум пенсії за минулий час, які підлягали нарахуванню відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не отримані з вини органу, що призначав та виплачував пенсію, без обмеження строку з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Листом від 27.04.2018 № 1166/05/Ш-862 (Ш-162/1) Правобережним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України повідомлено ОСОБА_1 наступне: "По матеріалам пенсійної справи Вам призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 27.05.2013 року на підставі особистої заяви та поданих документів.

Розрахунок Вашої пенсії був проведено з урахуванням загального страхового стажу 32 роки 0 місяців 1 день ( стаж пораховано 31.10.1999) та середньомісячного заробітку за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 28.02.2002 та середньомісячної заробітної плати - 3289,84грн.

З урахуванням проведеної оптимізації відповідно до ст. 40 цього Закону, заробіток за період роботи з 01.06.1998 по 30.06.1998 до розрахунку не взятий, як період оптимізації з найменшим заробітком.

Коефіцієнт стажу склав - 0,32000 ( 384 місяців ).

Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,43200.

Розмір пенсії за віком - 1421,21грн.

Доплата за понаднормативний стаж за 2 роки - 17,88грн.

Загальний розмір пенсії за віком з 01.07.2013- 1439,09грн.

Враховуючи вищевикладене, підстав для обчислення підвищення розміру пенсії відповідно до ст.29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" немає законних підстав."

Позивач вважаючи, що їй має бути проведено перерахунок пенсії та здійснено її підвищення на підставі частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 26 зазначеного Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року ; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року ; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року ; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року .

Формула, за якою розраховується розмір пенсії за віком, визначена частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини третьої статті 29 вказаного Закону жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на підвищення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набувають жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року у випадку більш пізнього виходу на пенсію за віком та за умови що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту позивача, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Факт призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 27.05.2013 сторонами визнається та підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа відповідача від 27.04.2018 №116/05/Ш-862(Ш-862/1).

Таким чином позивач народилась у період по 31 грудня 1961 року та на момент призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» досягла 62 - річного віку.

Доказів на підтвердження факту того, що до 27.05.2013 позивач позивачу призначалась будь - яка інша пенсія відповідачем суду не надано, як і не зазначено про наявність відповідного факту.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позивач має право на підвищення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяв позивача щодо здійснення перерахунку розміру пенсії з урахуванням вимог частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач листом від 27.04.2018 №116/05/Ш-862(Ш-862/1) відмовив у здійсненні відповідного перерахунку зазначивши про відсутність для цього законним підстав.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи те, що відповідач мав здійснити розрахунок пенсії позивача при її призначенні з урахуванням вимог частини третьої статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивачу включивши до розрахунку підвищення передбачене частиною третьою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок з певної дати не належить задовольняти у зв`язку з передчасністю та відсутністю у справі доказів порушення прав позивача у цій частині.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною третьою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене частиною третьою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом нею тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов