Рішення № 82014176, 15.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 травня 2019 р. справа №520/1150/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Філатова П.А.,

представника відповідача - Міронова А.А.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 003459/1309 від 21.08.2018 на суму 11670, 76 грн, № 003460/1309 від 21.08.2018 на суму 92313,82 грн та №003461/1309 від 21.08.2018 на суму 229588,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (діяв на час реєстрації позивачем права власності) в графі «Тип майна» щодо обох об`єктів, належних позивачу, вказано лише «нежитлові приміщення», без конкретизації їх офісної/торгівельної чи промислової приналежності, при цьому відповідач безпідставно та на власний розсуд відніс зазначені приміщення до офісних з метою збільшення суми оподаткування. В той же час, відповідачем не було вжито заходів до вивчення інших документів, наявних у позивача, зокрема технічних паспортів, виготовлених КП «ХМБТІ» за матеріалами інвентаризаційної справи № 82514. Враховуючи викладене, виходячи з встановлених ставок податку для будівель промислових та складів, позивач вважає вірними наступні суми до сплати: за 2015 рік: 9566,2 кв. м х 6,08 грн = 58162,50 грн; за 2016 рік: 9566,2 кв.м х 6,89 грн = 65911,12 грн; за 2017 рік: 9566,2 кв.м х 8,00 грн = 76529,60 грн. Також позивач зазначив, що, відповідно, податкові повідомлення-рішення: № 003459/1309 є завищеним та підлягає скасуванню на суму 11766,42 грн, № 003460/1309 є завищеним та підлягає скасуванню на суму 92313,82 грн, № 003461/1309 є завищеним та підлягає скасуванню на суму 229588,80 грн.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Міронова А.А. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача - Міронов ОСОБА_3 .А. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як платник податків, є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 17 в літ. «ГТ-1» площею 8814,8 кв. м та нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-8. 2-го поверху № 1-6, 3-го поверху № 1-4, 4-го поверху № 1-3 в літ. "ГУ НОМЕР_1 " площею 751,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями договорів купівлі-продажу: від 28.12.2010 № 4711 та № 4714, відповідно (а.с.11-16). Загальна площа вказаних будівель становить 9566,2 кв. м.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області згідно п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України щодо позивача винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 21.08.2018 №003459/1309, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою за 2015 рік в розмірі 69928,92 грн (а.с.8);

- від 21.08.2018 №003459/1309, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою за 2016 рік в розмірі 158224,94 грн (а.с.9);

- від 21.08.2018 №003459/1309, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою за 2017 рік в розмірі 306118,40 грн (а.с.10).

Перевіряючи правомірність винесених податкових повідомлень - рішень, суд встановив наступне.

Згідно змісту позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення лише в частині застосування ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки до будівель, що знаходяться у власності позивача, як таких, що відносяться до будівель офісних/торгівельних 4-ї зони (Орджонікідзевський/Індустріальний район м. Харкова) в розмірі 0,6%, 1,2% та 1% від мінімальної заробітної плати (7,31 грн, 16,54 грн та 32 грн, відповідно.) за кв. м, а не як до будівель промислових та складів в розмірі 0,5%, від мінімальної заробітної плати (6,08 грн, 6, 89 грн та 8 грн, відповідно) за кв. м.

Суд зазначає, що зазначені приміщення за вказаною адресою, а саме: нежитлова будівля літ. «ГТ-1», згідно технічного паспорту на виробничий будинок від 03.03.2009, відноситься до будівель для виробничих потреб та має назву «Виробничий корпус формовки 2», а нежитлова будівля літ. «ГУ-8»,згідно технічного паспорту на виробничий будинок від 03.03.2009, відноситься до будівель для виробничих потреб та має назву «Бетонозмішувальний цех».

Водночас, зі слів представника позивача, будівля літ. «ГУ-8» у 2013 році була знесена та, відповідно, не експлуатувалась протягом 2015-2017 років.

Також суд зазначає, що на підтвердження того, що спірні будівлі відносяться до нежитлових будівель, які використовуються для виробничих потреб позивачем надано до матеріалів справи договори оренди нежитлового приміщення від 25.02.2013 №ТР-10/13, від 31.01.2016 №ТР-46/16 (а.с.41-48).

Згідно положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а також враховуючи технічні паспорти будівель, договори оренди приміщень, вказані приміщення є будівлями, що використовуються для виробничих потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою за 2015 рік нараховувався відповідно до рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2016 року № 1793/15 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради шостого скликання від 12.01.2011 №126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України». Так, зазначеним рішенням встановлено ставку по вказаному податку на нерухоме майно щодо будівель офісних/торгівельних 4-ї зони (Орджонікідзевський/Індустріальний район м. Харкова) в розмірі 0,6% від мінімальної заробітної плати (7,31 грн) за кв. м; щодо будівель промислових та складів в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати (6,08 грн) за кв. м.

Також зазначеним рішенням встановлено ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою за 2016 рік щодо будівель офісних/торгівельних 4-ї зони (Орджонікідзевський/Індустріальний район м. Харкова) в розмірі 1,2% від мінімальної заробітної плати (16,54 грн) за кв. м; щодо будівель промислових та складів в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати (6,89 грн) за кв. м.

Суд зазначає, що податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою за 2017 рік, нараховується відповідно додатку № 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові», яким встановлено ставки податку на нерухоме майно на 2017 рік щодо будівель офісних/торгівельних в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати (32,00 грн) за кв. м; щодо будівель промислових та складів в розмірі 0,25% від мінімальної заробітної плати (8,00 грн) за кв. м.

Таким чином, наявні правові підстави для застосування для розрахунку ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки до будівель, що знаходяться у власності позивача, як таких, що відносяться до будівель для виробничих потреб.

Так, податкові зобов`язання по вказаному податку мали бути вирахувані наступним чином: за 2015 рік: 9566,2 х 6,09 = 58 258,16 грн, де 9566,2 - площа нежитлового приміщення, 6,09 - ставка податку за 2015 рік (0,5% *1218,00 грн); за 2016 рік: 9566,2 х 6,89 = 65 911,12 грн, де 9566,2 - площа нежитлового приміщення, 6,89 - ставка податку за 2016 рік (0,5 % *1378,00 грн); за 2017 рік: 9566,2 х 8,00 = 76 529,60 грн, де 9566,2 - площа нежитлового приміщення, 8,00 - ставка податку за 2017 рік (0,25 % *3200,00 грн). Відповідний розрахунок надано відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно положень ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України).

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п. 266.2 ст.266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України).

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Таким чином, зазначене доводить протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу його встановлення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, в частині застосування до позивача ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 12.04.2018 №0057541209, від 12.04.2018 №0057561209, від 12.04.2018 №0057591209 частково не відповідають положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.08.2018 № 003459/1309 в частині суми податкового зобов`язання в розмірі 11670,76 грн; від 21.08.2018 № 003460/1309 в частині суми податкового зобов`язання в розмірі 92313,82 грн; від 21.08.2018 № 003461/1309 в частині суми податкового зобов`язання в розмірі 229588,80 грн, є необґрунтованими, через що позовні вимоги про часткове скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 3336,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2019 №999 (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.08.2018 № 003459/1309 в частині суми податкового зобов`язання в розмірі 11670,76 грн (одинадцять тисяч шістсот сімдесят гривень 76 копійок).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.08.2018 № 003460/1309 в частині суми податкового зобов`язання в розмірі 92313,82 грн (дев`яносто дві тисячі триста тринадцять гривень 82 копійки).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.08.2018 № 003461/1309 в частині суми податкового зобов`язання в розмірі 229588,80 грн (двісті двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 80 копійок).

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , поштовий АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) у розмірі 3336,69 грн (три тисячі триста тридцять шість гривень 69 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 травня 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.