Рішення № 82013897, 23.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 р. Справа № 480/887/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С,

представника відповідача - Черкасової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 11.01.2019 № П--16006-248/21-19, у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів, та зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач неодноразово безпідставно відмовляв йому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим грубо порушував законні права позивача. Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою. Таким чином, підстави для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. В оскаржуваному листі, як на підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач посилається на те, що бажана до відведення земельна ділянка частково накладається на землі водного фонду. Позивач вважає, що при розробці проекту землеустрою землі водного фонду, якщо вони там дійсно є, не увійдуть в цей проект землевідведення. Також зазначає, що ефективним способом захисту свого порушеного права буде зобов`язання відповідача надати дозвіл.

25.03.2019 ухвалою суду відкрито провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.04.2019 представник відповідача надіслав до суду письмовий відзив на позов (а.с. 43-44), у якому зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, розглянувши заяву позивача, листом від 11.01.2019 № П--16006-248/21-19, відмовило у її задоволенні, оскільки відповідно до інформаційної довідки від 10.01.2019 № 46/415-18, наданої Міськрайонним управлінням у м. Суми та Сумському районі Головного управління, встановлено, що бажане місце розташування земельної ділянки частково накладається на землі водного фонду (болота) та контур 155 (озеро). Також позивача було повідомлено про те, що згідно з наявними в Управлінні картографічними матеріалами до проекту роздержавлення та приватизації земель КСП "Маяк" Сумського району Сумської області масив, в якому розташована бажана земельна ділянка, знаходиться в контурі земель, де розміщені родовища корисних копалин. Крім того, зазначив, що предметом даного спору є інша земельна ділянка, а не ті, які подавалися раніше, позивач змінив її місце розташування, а тому попередні відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стосуються зовсім інших земельних ділянок. Вважає, що зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі адміністративного судочинства.

06.05.2019 ухвалою суду призначено справу до судового розгляду з викликом сторін на 23.05.2019.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 та 2017 роках звертався до відповідача з заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів (а.с. 8, 53, 54). До заяв додавались графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копії паспорта та документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі.

Листами від 25.04.2016 № 31--3690-2397/6-16 (а.с. 13), від 16.06.2016 № П--5429-3938/6-16 (а.с. 14), від 30.06.2017 № П-7114-3173/6-17 (а.с. 15) Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовляло позивачу з різних підстав.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 818/1358/17 визнано протиправною та скасовано відмову відповідача, викладену в листі від 30.06.2017 № П-7114-3173/6-17, та зобов`язано відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 818/1358/17 (а.с. 16-22) постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою та в цій частині прийнято нову постанову, якою зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

На виконання вказаного судового рішення Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянуло заяву позивача та листом від 03.04.2018 № 31-18-0.332-2841/2-18 (а.с. 23-24) відмовлено в задоволенні заяви та повідомлено позивача про необхідність погодження вказаного землеволодіння з відповідною сільською радою, а також зазначено, що на даний масив надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншому підприємству.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач вдруге оскаржив відмову відповідача в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі № 1840/3393/18 (а.с. 25-30) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов`язано відповідача прийняти рішення за результатами повторного розгляду заяви позивача.

13.12.2018 позивач знову звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів (а.с. 31). До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копії паспорта та документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі.

Листом від 11.01.2019 № П--16006-248/21-19 (а.с. 32) відповідач відмовив ОСОБА_1 в задоволенні заяви та повідомив позивача про те, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління від 10.01.2019 № 46/415-18, встановлено, що бажане місце розташування земельної ділянки частково накладається на землі водного фонду (болота) та на контур 155 (озеро). Також позивача повідомлено, що згідно з наявними в Управлінні картографічними матеріалами до проекту роздержавлення та приватизації земель КСП "Маяк" Сумського району Сумської області, розробленого Сумським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1993 році та затвердженого рішенням 19 сесії 21 скликання Сумської районної ради від 21.11.1993, масив, в якому розташована бажана земельна ділянка, знаходиться в контурі земель, де розміщені родовища корисних копалин.

Суд вважає таку відмову відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протиправною з таких підстав.

Так, відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі п.п. 1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Тобто, проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. У даному випадку таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області. Позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка накладається на землі водного фонду та на контур 155 (озеро), а також знаходиться в контурі земель, де розміщені родовища корисних копалин. У ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу, однак відповідач жодної з них у листі від 11.01.2019 № П--16006-248/21-19 не вказав. Відповідач не зазначив також, яким вимогам нормативних актів не відповідає місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами. Суд вважає, що відповідач не надав мотивовану обґрунтовану відмову.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування відмови в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Приймаючи до уваги норми ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, яке надійшло до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 13.12.2018, прийнявши рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

На підставі ч. 3 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, в сумі 768,40 грн згідно з квитанцією від 17.01.2019 № 0.0.1241632943.1 (а.с. 7а).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 11.01.2019 № П--16006-248/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зареєстровану 13.12.2018, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.

У задоволенні іншої вимоги ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.05.2019.

Суддя М.М. Шаповал