Постанова № 8201358, 01.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.03.10Справа №2а-12450/09/11/0170 о 09 годині 36 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Дікарєвої Діани Юріївни, довіреність №091027.2 від 27.10.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кримський привоз»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Кримський привоз» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконною відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2010 рік та зобов'язання видати зазначене свідоцтво.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив позивачу у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку всупереч вимогам Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» №727\98 від 03.07.1998р., відповідно до якого спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується до юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь – якої організаційно – правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн. Позивач вважає відмову відповідача незаконною, оскільки загальний розмір виручки за 9 місяців 2009р. склав 530400,00грн, що було відображено в розрахунку сплати єдиного податку за 3 квартали 2009р. та в заяві про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку в 2010р. Позивачем зазначено, що підставою для відмови у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку в 2010р. стали звіти позивача про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за 9 місяців 2009р., відповідно до яких сума розрахункових операцій за 9 місяців 2009р. склала 17113100,00грн. Однак зазначені кошти не є виручкою позивача, оскільки до них віднесені транзитні кошти, що є власністю комісіонера, ринковий збір.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2010р. позовна заява в частині позовних вимог про визнання права Дочірнього підприємства "Кримський привоз" на сплату єдиного податку за ставкою 10 відсотків, починаючи з 01.01.2010р. залишена без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2010р. на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином та в строк, про що свідчить розписка (а.с.107), проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.103) на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідно до Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, затвердженого Наказом ДПА України від 28.02.2003р. №98 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.03.2003р. №221/7542, у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або у касу суб’єкта малого підприємництва, яка належить оподаткуванню єдиним податком. Листом ДПА України від 07.11.2000р. №14727/7/15-1317 врегульовано порядок визначення бази оподаткування єдиним податком, а не визначення граничної межі отриманого прибутку, а тому, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, суб’єкти малого підприємництва, включаючи і тих, що здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги, повинні враховувати всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок і до каси від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційного прибутку та прибутку від іншої реалізації. У зв’язку з тим, що відповідно до поданих позивачем звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) сума за 9 місяців 2009р. склала 17113142,06грн., відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дочірнє підприємство «Кримський привоз» є суб’єктом підприємницької діяльності, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №433119, згідно якого 08.04.2002р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим проведено державну реєстрацію позивача (а.с.10).

16.10.2009р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку (а.с.13).

Листом від 22.10.2009р. за №59207/10/15-4 ДПІ в м. Сімферополі відмовило позивачу у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку з тих підстав, що відповідно до Звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) сума розрахунків за 9 місяців 2009р. склала 17113142,06грн.

Статтею 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”(далі Указ) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується зокрема для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (ч. 3 ст. 1 Указу).

Визначення продажу для цілей оподаткування приведено у ст. 1.31. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., згідно якої продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно ст. ст. 1011, 1018 Цивільного Кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до Порядку ведення книги обліку доходів та витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого Наказом ДПА України №477 від 13.10.1998р., у Книзі обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у графі 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів" відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

Із наведеного випливає, що операції, які проведені через реєстратор розрахункових операцій, не в повному обсязі повинні враховуватися у книзі обліку доходів та витрат, оскільки не всі проведені через РРО операції відносяться до складу об’єкту оподаткування єдиним податком, зокрема, операції пов’язані із прийняттям грошових коштів при реалізації товару (наданні послуг), що передані суб’єкту малого підприємництва(комісіонеру) за договором комісії.

Зазначений висновок підтверджується листом ДПА №14724/7/15-1317 від 07.11.2000р., яким повідомлено, що оскільки кошти, які надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного податку - суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно – правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля) є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти, то при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування. Таким чином, оподаткуванню підлягає виручка, яка належить такому суб’єкту підприємницької діяльності від реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг) (а.с.33). та Листом ДПА України №6784/6/15-1316 від 07.12.2000р. Про базу оподаткування при спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (зворотній бік а.с.40).

Оскільки позивач здійснює свою діяльність на підставі договорів комісій (а.с.109-146), з урахуванням того, що кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства є транзитними і воно не має права власності на такі кошти, при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.

Таким чином, виручкою слід вважати кошти, які належать суб'єктам підприємницької діяльності від реалізації ними своєї продукції (товарів, робіт, послуг). Тому до складу виручки суб'єкта малого підприємництва – юридичної особи, яка здійснює комісійну торгівлю може бути віднесено лише суму комісійної (агентської) винагороди, отриманої від здійснення такого виду діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, наданого позивачем відповідачу, виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 3 квартали 2009р. склала 530395,00грн. (а.с.24).

Більш того, зазначена сума підтверджується висновками судово – економічної експертизи, призначеної судом під час розгляду справи та виконаної ТОВ «Інститут обліку та аудиту».

          Відповідно висновків судово-економічної експертизи встановлено надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок та касу ДП «Кримський привоз» за січень – вересень 2009р. в сумі 30264703,93грн., у тому числі:

- в сумі 530394,26грн. з виручки, відображеної у складі загальної суми звіту з єдиного податку;

- в сумах, що не входять відповідно до законодавства у склад виручки всього 29734309,64грн., у тому числі:20704721,32 грн. за комісійними (транзитними) сумами; 351824,50грн. – ринковий збір; 162000,00грн. – повернення підзвіту; 295100,65 – отримання грошових коштів із банку до каси; 7682165,17грн. – кошти займу; 538498,00грн. – надходження грошових коштів із каси на розрахунковий рахунок.

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень; зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги, що сума виручки Дочірнього підприємства «Кримський привоз» за 9 місяців 2009р. склала 530394,26грн., тобто менше 1 млн. грн., суд вважає за необхідне визнати відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, викладену у Листі від 22.10.2009р. №59207/10/15-4, протиправною та зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим видати Дочірньому підприємству «Кримський привоз» свідоцтво про право сплати єдиного податку в 2010р.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 05.03.2010р.

ПОСТАНОВИВ:

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною відмову Державної податкової служби в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим у видачі Дочірньому підприємству «Кримський привоз» (ідентифікаційний код 31951732) свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2010р.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим видати Дочірньому підприємству «Кримський привоз» (ідентифікаційний код 31951732) свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2010р.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Москаленко С.А.