Рішення № 82013523, 28.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1056/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

представника позивача - Вороніної Д.М.,

представника відповідача - Тарановського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс» до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс» до Головного управління ДФС в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0226131210 від 07.11.2018 року.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» зазначено, що Головним Управління ДФС в Одеській області порушено вимоги чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки позивачем вчинялись покладені на нього обов`язки щодо направлення на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних в електронному вигляді податкової накладної №1 від 13.04.2018 року, проте відповідачем зазначена накладна не приймались і була прийнята та зареєстрована у реєстрі лише 17.07.2018 року. Позивач також наголосив, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної відбулась не з вини платника, а контролюючого органу, яким була створена штучна ситуація з метою позбавлення ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» можливості виконати обов`язок визначений Податковим кодексом України, а тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підлягає скасуванню.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

19 квітня 2019 року, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

16 травня 2019 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№9330/19 від 14.03.2019р.) на позовну заяву (а.с.56-59).

Відзив обґрунтований наступним.

Головним управлінням ДФС в Одеській області, згідно з вимогами статті 54 Податкового кодексу України та на підставі акту перевірки №32032/15-32/12-10/39807233 від 16.10.2018 року, винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0226131210 від 07.11.2018 року, оскільки, ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» порушено термін реєстрації податкової накладної №1 від 13.04.2018 року, на 78 днів. Крім того, зверталася увага суду, що позивачем не оскаржувалася неможливість реєстрації податкової накладної №1 від 13.04.2018 року.

У відповіді на відзив (вх. №10097/19 від 20.03.2019р.), ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» наголошувало, що позивач у визначений строк та порядок намагався зареєструвати податкову накладну №1 від 13.04.2018 року, підтвердженням чого є квитанції отримані від Державної фіскальної служби України (а.с.66-68).

У запереченням (вх.№12241/19 від 04.04.2019 р.) Головне управління ДФС в Одеській області наголошувало, що його дії відповідають вимогам Податкового кодексу України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року (а.с.69-72).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс»», зареєстроване у єдиному державному реєстрі юридичних осіб 28.05.2015 року за №1 556 102 0000 055276 та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. Основний вид діяльності згідно КВЕД:46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.48-51).

14.09.2017 року, ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» з Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області укладено договір про визнання електронних документів №140920171 (а.с.21-23) та отримано посилені сертифікати відкритого ключа (а.с.26-28).

13.04.2018 року, позивачем на ім`я Приватного підприємства «БУДІМПЕКС» виписано податкову накладну №1, на загальну суму 510 000,00 гривень (сума ПДВ 85 000,00 гривень), граничним терміном реєстрації якої відповідно до пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є 30.04.2018 року (включно) (а.с.29).

18.04.2018 року, податкова накладна №1 від 13.04.2018 року, була надіслана ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» до Єдиного реєстру податкових накладних, проте, згідно квитанції №1 документ прийнято не було – «…при необхідності виправте документ та відправте його знову…». Виявлені помилки: «…документ не може бути прийнятий, відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору…» (а.с.30).

27.04.2018 року, ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» повторно направило на реєстрацію податкову накладну №1 від 13.04.2018 року, проте з тотожних причин документ знову не було прийнято (а.с.31).

З метою своєчасної реєстрації зазначеної податкової накладної, 27.04.2018 року, до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, позивачем було надіслано заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів (а.с.32).

Квитанцією №1 від 27.04.2018 року, заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів – не прийнято. Інформація – присутній діючий Договір №140920171 від 14.09.2017 року, сертифікат директора із діючого договору є чинним (а.с.33).

16.10.2018 року, головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності м. Одеси, управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Вербецьким Олександром Петровичем, у приміщення Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України та п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Тепломонтаж Сервіс», дати виписки яких припадають на 2018 рік.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №32032/15-32-12-10-3980723 від 16.10.2018 року (а.с.13-14).

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, а саме, податкова накладна №1 від 13.04.2018 року, зареєстрована 17.07.2018 року. Кількість днів затримки – 78 днів.

07.11.2018 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області, згідно пп. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки №32032/15-32/12-10/39807233 від 16.10.2018 року, винесено податкове повідомлення-рішення №0226131210, яким, за встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 та згідно п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 85 000,00 гривень, було вирішено застосувати до ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» штраф у розмірі 40 % у сумі 34 000,00 гривень (а.с.11-12).

Позивачем в адміністративному порядку було надіслано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0226131210 від 07.11.2018 року (а.с.15-17), проте рішенням державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №6587/6/99-99-11-06-01-25 від 08.02.2019 року, податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» без задоволення (а.с.18-19).

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафу, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно Податкового кодексу України.

Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); не чинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» № 557 від 06.06.2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Відповідно до п.14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для неприйняття податкової накладної ТОВ «Тепломонтаж Сервіс».

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України).

Системний аналіз вказаних норм Податкового кодексу України, дає суду підстави для висновку про те, що вони не визначають максимально можливого терміну реєстрації податкової накладної, оскільки, реєстрація податкової накладної є обов`язком платника податків, тоді як визначають термін, після якого розпочинається застосування штрафних санкцій по відношенню до платника податків у разі порушенням ним термінів реєстрації податкової накладної.

Тобто аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 1201 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

За таких обставин, на думку суду, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з незалежних від нього причин та не з його вини зареєструвати її своєчасно не виявилося можливим.

Податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дана правова позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією викладеної Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах по справі №815/2745/17 від 30 січня 2018 року та по справі №818/1073/17 від 09 жовтня 2018 року.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс» підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс» сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 гривень, згідно квитанції №ПН3579 від 21 лютого 2019 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів 36, код ЄДРПОУ 39807233) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0226131210 від 07.11.2018 року – задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0226131210 від 07.11.2018 року – визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж Сервіс» (код ЄДРПОУ 39807233) понесені судові витрати у розмірі 1 921,00 гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 28 травня 2019 року.

Суддя Балан Я.В.

.