Рішення № 82013302, 28.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1936/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні зі служби у поліції,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції позивача; стягнути на користь позивача з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні зі служби у поліції в розмірі 106436,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення ч.5 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період з 07.11.2015 по 18.09.2017 включно позивачу під час служби в поліції в ГУ НП в Одеській області відповідачем не нараховувалась на не сплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначене порушення підтверджено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 по справі № 1540/4650/18, яким визнано неправомірною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо неврахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції Левченко А.І. в період з 07.11.2015 по 18.09.2017 та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період. 28.02.2019 відповідачем позивачеві перераховано кошти в розмірі 2808 грн., чим виконано судове рішення у повному обсязі. З метою нарахування та отримання середньомісячного грошового забезпечення (середнього заробітку) за весь час затримки виплати доплати індексації грошового забезпечення в останній день служби в поліції (18.09.2017) позивач звернувся до начальника ГУ НП в Одеській області листом (вх. від 01.03.2019 № Л-2335), однак листом від 27.03.2019 № 14/Л-152 позивачу в цьому було відмовлено. Оскільки в день звільнення позивача 18.09.2017 належна йому сума виплати індексації грошового забезпечення в розмірі 2809 грн. була фактично сплачена 29.02.2019, позивач вважає, що має право на отримання середньомісячного грошового забезпечення (середнього заробітку) за весь час затримки виплати доплати індексації грошового забезпечення, у зв`язку із чим звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою судді від 04.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.05.2019 до суду від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що в періоді з 07.11.2015 по 18.09.2017 індексація грошового забезпечення нікому з поліцейських не виплачувалась, так як зазначене питання було спірним. Зокрема, в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, була відсутня категорія осіб «поліцейські». Виплата індексація була відновлена з набранням чинності постановою КМУ від 18.10.2017 № 782. Безпосередньо позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 2809 грн. було виплачено на виконання судового рішення по справі № 1540/4650/18, а тому ніякої затримки розрахунку при звільненні позивача не було. Крім того, ст. 116 КЗпП України передбачає стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який було нараховано, однак з огляду на викладене вище, при звільненні позивачеві індексація не нараховувалась, а була нарахована на виконання судового рішення.

24.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої у періоді з 07.11.2015 по 18.09.2017 ГУ НП в Одеській області не виконувалися приписи п.4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже не нарахування та не виплата індексації грошового забезпечення обумовлена не стільки спірністю питання, скільки неправовою поведінкою відповідача.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст.262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його частково задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 16 березня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та наказом № 1415 о/с від 04.11.2015 року позивача звільнено з 06.11.2015 року з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, з подальшим зарахуванням до поліції з 07 листопада 2015 року.

Наказом ГУ Національної поліції в Одеській області №1483 о/с від 18.09.2017 позивача звільнено зі служби з поліції з 18.09.2017 за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), однак, позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення за період служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області №1602 о/с від 06.10.2017 внесено зміни до наказів від 18.09.2017 № 1483 о/с в частині звільнення, а саме: змінивши слова «Відрахувати грошового забезпечення за 15 діб надмірно зарахованої частини чергової відпустки за 2017 рік» словами «виплативши грошову компенсацію за 4 доби невикористаної чергової відпустки за період роботи з 01 січня 2017 року по день звільнення».

Листом від 23.11.2017 вих. №14/1-Л-264/зі ГУПН в Одеській області надано позивачу довідку про розмір грошового забезпеченням та довідку про додаткові види грошового забезпечення в період з 07.11.2015 по 18.09.2017, з якої вбачається, що індексація складає 0,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із зверненням щодо проведення індексації грошового забезпечення, але йому було відмовлено.

Так, листом від 20.03.2018 вих. №14/Л-158,14/л-157/кц, 14/Л-169/кц, 14/Л-170/кц ГУНП в Одеській області на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності Постановою КМУ №782 від 18.10.2017, якою внесено зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 та доповнено абзац 5 після слова «Військовослужбовців» словом «Поліцейських», а порядок проведення індексації грошового забезпечення поліцейських до 24.10.2017 відсутній.

Листом ГУНП в Одеській області від 19.04.2018 вих. №19/51 повідомило позивача про те, що до 18.10.2017 у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, була відсутня така категорія осіб, як поліцейські та постановою КМУ №782 від 18.10.2017 «Про внесення змін до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, доповнено абзац 5 після слова «Військовослужбовців» словом «Поліцейських», а тому нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з жовтня 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови з 24.10.2017.

Вважаючи відмову Головного управління Національної поліції в Одеській області у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся за судовим захистом (справа № 1540/4650/18).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 06.11.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції в період з 07.11.2015 року по 18.09.2017 року включно та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення задоволено у повному обсязі: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо неврахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 року по 18.09.2017 року включно; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції Левченко Андрію Івановичу в період з 07.11.2015 року по 18.09.2017 року включно.

Вищезазначене судове рішення набрало законної сили та виконано ГУ НП в Одеській області 28.02.2019 шляхом нарахування та фактичної виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час служби в поліції за період з 07.11.2015 по 18.09.2017 в розмірі 2809 грн.

01.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Одеській області щодо нарахування та виплати середньомісячного грошового забезпечення (середнього заробітку) за весь час затримки виплати доплати індексації грошового забезпечення.

Вищезазначене звернення ОСОБА_1 зареєстровано в ГУ НП в Одеській області за вх. № Л-2335 від 01.03.2019 та надіслано на розгляд до УФЗБО ГУ НП в Одеській області.

Листом від 27.03.2019 № 14/Л-152 позивачу відмовлено у виплаті середньомісячного грошового забезпечення (середнього заробітку) за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення, зважаючи на те, що судовим рішенням від 06.11.2018 № 1540/4650/18, а також кошторисом ГУ НП в Одеській області такі виплати не передбачені.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Законом України «Про Національну поліцію», постановою КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантами вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.ст. 116, 117 КЗпП України, що не заборонено спеціальним законодавством.

У постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року №6-259цс17 наведені правові висновки, за якими установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Суд зазначає, що передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать особі, як працівнику, від підприємства, установи, організації.

Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення. Тому посилання ГУ НП в Одеській області на те, що виплата індексації в певному періоді була законодавчо невизначеною за встановлених судом обставин не впливає на його обов`язок її сплачувати.

Так, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Відповідно до п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Частиною 1 статті 2 цього Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, середі іншого оплата праці (грошове забезпечення).

Більш того, в силу положень ч.2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 звільнено зі служби з 18.09.2017, проте індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 18.09.2017 сплачена 28.02.2019.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 по справі № 815/2823/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не здійснення остаточного розрахунку з грошового забезпечення в день звільнення зі служби в поліції відносно ОСОБА_1 ;

стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за весь час затримки належної до виплати доплати за службу в нічний час при звільненні зі служби в поліції в розмірі 43374,42 грн. з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та зборів.

в решті позову – відмовлено.

У зв`язку із цим позивач просить врахувати при вирішення цього позову період з 30.03.2018 по 28.02.2019, взявши для обчислення його середньоденне грошове забезпечення в сумі 317,72 грн (8833,10 грн (липень 2017 р.) + 10865,47 грн. (серпень 2017 р.): 62 календарні дні за два місяці перед звільненням).

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на його користь середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

В той же час, у постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року №6-259цс17 наведені правові висновки, за якими установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, за таких умов:

наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення;

виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв`язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем;

прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Отже, позивач має право на передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування, розмір якого має бути визначено судом з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, а також істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Вирішуючи спір, суд враховує, що заявлений позивачем розмір до стягнення в сумі 106436,20 грн, який дорівнює середньому заробітку за весь час затримки належних до виплати при звільненні коштів за період 30.03.2018-28.02.2019 з урахуванням істотності цієї частки (2800 грн) порівно із середнім заробітком та інших обставин справи є очевидно неадекватним, у зв`язку із чим суд зменшує розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові.

Так, беручи до уваги розмір недоотриманої індексації грошового забезпечення в сумі 2800 грн, період, за який позивач просить стягнути на його користь середньоденне грошове забезпечення 30.03.2018-28.02.2019, виходячи із суми 317,72 грн ((8833,10 грн (липень 2017 р.) + 10865,47 грн. (серпень 2017 р.): 62 календарні дні за два місяці перед звільненням), суд вважає співмірним та пропорційним з огляду на істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком компенсацію за час затримки відповідної суми індексації заробітної плати за вказаний період у розмірі індексації заробітної плати у відповідному періоді.

При цьому суд враховує, що право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін перевищує поріг індексації. Поріг індексації, починаючи з січня 2016 року, встановлено в розмірі 103%.

Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, що перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

Таким чином, враховуючи прожитковий мінімум у березні-квітні 2017 р. на рівні 1600 грн, травні-листопаді 2017 р. – 1684 грн, грудні-травні 2018 р. – 1762 грн, коефіцієнти індексації серпень-листопад 2017 р. – 3,8, грудень 2017 р. – лютий 2018 р. – 7,2, березень – травень 2018 р. – 10,9, сума нарахованої індексації складатиме: серпень 2017 - 63,99 грн., вересень 2017 - 63,99 грн., жовтень 2017 - 63,99 грн., листопад 2017- 63,99 грн., грудень 2017 - 126.86 грн., січень 2018 – 126,86 грн., лютий 2018 – 126,86 грн., березень - 192,06 грн., квітень 2018 - 192,06 грн., травень 2018 - 192,06, червень 2018 р. - 192,06, липень 2018 р. - 200,67, серпень 2018 - 200,67 грн., вересень 2018 р. - 200,67, жовтень 2018 р. - 200,67 грн., листопад 2018 р. - 281,67 грн., грудень 2018 р. - 293,91 грн., січень 2019 – 363,07 грн., лютий 2019 р. - 363,07 грн., розмір індексації заробітної плати позивача у відповідному періоді всього склав 3509,18 грн.

При цьому суд враховує, що зазначена сума, з урахуванням обставин спору є співмірною та справедливою компенсацією, адже саме цю суму позивач отримав би в складі оплати грошового забезпечення.

Заявлена ж позивачем сума до стягнення у розмірі повноцінного розміру грошового забезпечення за недоплату його порівняно несуттєвої складової частини є очевидно неспівмірною і відповідний розсуд призвів би до незабезпечення необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і відповідною сумою сатисфакції, яку позивач вважає справедливою, що суперечить завданню адміністративного судочинства та не узгоджується із його принципами.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні зі служби у поліції задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нездійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції Левченка Андрія Івановича.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Одеській області розмір відшкодування за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні зі служби у поліції в розмірі 3509,18 грн (три тисячі п`ятсот дев`ять грн 18 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.