Ухвала суду № 82011887, 22.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" травня 2019 р. справа № 343/547/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

представника позивача - ,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування частин 1 (першої ) і 3 (третьої) рішення Вигодської селищної ради №6-1/2019 від 15.01.2019,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 19.03.2019 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування частин 1 (першої ) і 3 (третьої) рішення Вигодської селищної ради №6-1/2019 від 15.01.2019.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20.03.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування частин 1 (першої ) і 3 (третьої) рішення Вигодської селищної ради №6-1/2019 від 15.01.2019 передано на розгляд Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

23.04.2019 адміністративна справа №343/547/19 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.04.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.05.2019 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області просить закрити провадження у даній справі. Дане клопотання мотивоване тим, що позивач не належить до кола суб`єктів, які мають право на позов про визнання протиправним оскаржуваного рішення, оскільки таке не порушує прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_1 .

У судовому засіданні позивач та представник позивача щодо задоволення вказаної заяви заперечили, вказали, що позивач, як житель об`єднаної територіальної громади має право на гарантовану Конституцією України можливість оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області.

Розглянувши подане клопотання про закриття провадження у справі, вислухавши пояснення позивача та його представника, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР).

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР).

Право на оскарження рішень органів місцевого самоврядування мають особи, щодо яких застосовано відповідне рішення, а також особи, які є суб`єктами правовідносин, де застосовуються прийняті органами місцевого самоврядування акти.

Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування, дія якого поширюється на відповідну територію, гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному.

ОСОБА_1 є жителем АДРЕСА_1, що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 23.09.1997 Франківським РВ УМВС України у Львівській області із відміткою реєстрації місця проживання позивача.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи жителем територіальної громади, має право на участь у формуванні органів управління об`єднаної територіальної громади, а у випадку, якщо вважає, що органом місцевого самоврядування порушено такий порядок формування, має право оскаржити до суду рішення, яке, на його переконання, порушує встановлений чинним законодавством порядок формування органів управління.

Зважаючи на викладе, суд не погоджується з доводами відповідача щодо того, що ОСОБА_1 не належить до кола осіб, які мають право звертатись до суду з позовом про визнання рішення Вигодської селищної ради протиправним та нечинним.

Суд не повинен тлумачити положення законодавства щодо необхідності обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав позивача у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зазначене свідчить про необхідність надання можливості громадян звертатись до суду з позовом про оскарження рішення органу місцевого самоврядування. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім цього, суд звертає увагу на відсутності у частині 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства такої підстави для закриття провадження як неналежність позивача до кола суб`єктів, які мають право на позов про визнання рішення Вигодської селищної ради протиправним та нечинним.

Таким чином, клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 238, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування частин 1 (першої ) і 3 (третьої) рішення Вигодської селищної ради №6-1/2019 від 15.01.2019 - відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Ухвала складена в повному обсязі 27 травня 2019 року.