Постанова № 8201141, 02.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.03.10Справа №2а-13183/09/8/0170 (09:50 г.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача : не зявився;

Суть справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по штрафним санкціям у сумі 1200грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою встановлені порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. із змінами та доповненнями, ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Виявлені порушення були відображені в акті перевірки, на підставі якого до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1120 грн., які на момент звернення позивача з позовом до суду не було сплачено відповідачем.

Позивач у судове засідання 02.03.10 р. не забезпечив явку свого представника, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення до позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії В02 № 826759, виданого виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 14.04.09 р. за номером №28820000000024772, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7).

Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було взято на облік як платника податків у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі 15.04.09 р. за № 56889, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.8).

22.07.09 р. на підставі направлень № 2090/23-3 та № 2077/23-3 від 20.07.09 р. (а.с. 9-10) податковими інспекторами ДПА в АРК була проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відділу магазину, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Калініна, 26-а, діяльність в якому здійснює позивач.

За результатами перевірки було встановлено порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 265/95), а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму, через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій на суму 48,40 грн.; не надання особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу, або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції; невідповідність сум наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО, невідповідність склала 175,60 грн.

Вказані порушення були відображені в акті перевірки № 001995 від 22.07.09 р., який було підписано та копію якого отримано продавцем ОСОБА_2 (а.с. 11-14).

На підставі акту перевірки № 001995 від 22.07.09р. ДПІ в м. Сімферополі було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0016942303 від 03.08.09 р. на суму 1120,00 грн.(а.с.16).

Згідно ст. 15 Закону № 265/95 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 Закону №265/95 передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтва про державну реєстрацію, патентів, ліцензій.

У відповідності із пунктами 1, 2, 13 статті 3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

- видавати особі, що одержує чи повертає товар, одержує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13).

У відповідності до п.1 ст.17 Закону №265/95 у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Враховуючи, що працівниками ДПІ було встановлено невикористання РРО при проведенні розрахункової операції на суму 48,40 грн., то фінансова санкція застосована відповідачем правомірно у розмірі 242 грн. (48,40 х 5).

Відповідно до ст. 22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи, що працівниками ДПІ було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 175,60 грн., то фінансова санкція застосована відповідачем правомірно у розмірі 878 грн. (175,60 х 5).

Отже позивачем правомірно застосовано до відповідача фінансові санкції у розмірі 1120 грн.(242+878), розрахунок за рішенням є вірним.

Вищезазначене рішення про застосування штрафних санкцій було оскаржено відповідачем до ДПА в АРК, за результатами розгляду скарги винесено рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без змін рішення про застосування штрафних санкцій від 03.08.09 р. № 0016942303, а скаргу без задоволення.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем сплачена не була.

Тобто заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 1120 грн. Але позивач у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1200 грн., хоча матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача тільки на суму 1120,00 грн., тим більше, що позивач надав суду розрахунок суми заборгованості, довідку про суму заборгованості, розрахунок фінансових санкцій саме на суму 1120 грн. (а.с.3-5, 15).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 1120 грн.

Відповідач у запереченнях до позову наполягав на тому, що позивачем було не правомірно проведено перевірку позивача, з тих підстав, що позивач взагалі не мав право проводити планову перевірку відповідача та відповідачу не було надано ніяких повідомлень про проведення планової перевірки та перевірка була проведена за відсутності відповідача.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону № 509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіка перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008 № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіка проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

-планові щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

-позапланові щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

-планові стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

-позапланові щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, суд прийшов до висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок є Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленнях на перевірку від 20.07.09 р. №2090/23-3 і №2077/23-3 строком дії з 20.07.09 по 25.07.09 зазначений вид перевірки - планова (а.с. 10,11).

За характером перевірки, яку провели посадові особи відповідача, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку провели посадові особи відповідача, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналу направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

При дослідженні питання про вручення відповідачу оригіналу направлення на перевірку судом встановлено, що посадові особи ДПА в АРК, яким було доручено проведення планової перевірки позивача, ознайомили та надали один примірник направлень на перевірку від 20.07.09 р. №2090/23-3 і №2077/23-3 продавцю ОСОБА_2 22.07.09 р., тобто перед початком проведення перевірки, що підтверджується підписами продавця на направленнях (а.с.10-11).

Доказів надання посадовими особами ДПА в АРК відповідачу або його робітникам перед проведення перевірки копії наказу керівника податкового органу про проведення планової перевірки, в якому зазначаються підстави проведення перевірки, дата її початку та дата закінчення суду не надано, а відповідач у позові посилається як на доказ протиправності дій позивача саме на факт не надання відповідачем такого наказу позивачу.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення - є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Але відповідач не скористався правом не допуску працівників податкового органу до перевірки у звязку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення та дозволив проводити перевірку представникам податкового органу.

Що стосується посилання відповідача на той факт, що грошові кошти, які були виявлені перевіряючими, знаходились у фартуху продавця і не є грошовими коштами з РРО, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

До предмету доказування по справі відносно питання про встановлення місця проведення розрахунків із покупцями в обєкті, що перевірявся, оскільки при визначенні місця проведення розрахунків в даному випадку є розбіжності.

Судом встановлено, що магазин, в якому проводилась перевірка, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Калініна, 26-а.

З акту перевірки вбачається, що у торговельній залі магазину встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій МІНІ -500.02 МЕ, заводський номер 57500621, фіскальний номер 0109011810, що належить позивачу та підтверджується реєстраційним посвідченням №0109011810 від 14.05.09 р.(а.с.12).

Відповідно до Х-звіту реєстратора розрахункових операцій за 22.07.09р., роздрукованого о 09:37 год., сума продажу склала 0,00 грн. (а.с. 17).

В ході перевірки перевіряючими було виявлено готівкові кошти у сумі 224 грн. та було складено опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунку, який підписаний провадцем відповідача ОСОБА_2

Порядком проведення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 833 від 15.06.2006 визначено, що місцем проведення розрахунку є каса, грошовий ящик, сейф тощо. Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Пунктом 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.2006р. № 833 передбачено, що касир під час проведення розрахунку зобов'язаний приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку, а також забезпечувати наявність у касі банкнот для видачі здачі. Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Відповідач у запереченнях зазначив, що продавець отримала грошові кошти від покупця за товар, та поклала їх у фартух, з якого і були вилучені грошові кошти у сумі 224 грн., тобто вилучені грошові кошти не були власними коштами продавця.

У такому разі суд зазначає, що місцем проведення розрахунків в магазині, що розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Калініна, 26-а, є місце де касир прийняв від покупця грошові кошти, а покупець отримав товар. Тобто грошові кошти, знайдені представниками податкового органу в магазині у продавця, який прийняв грошові кошти за товар, розцінені судом як грошові кошти, які знаходились на місці проведення розрахунків, а отже вони правомірно були перераховані та описані представниками позивача.

Також суд звертає увагу і на той факт, що продавцем було підписано акт перевірки без зауважень, та в акті перевірки не вказано, що грошові кошти були виявлені саме у фартуху продавця, крім того доказів того, що ці кошти належали іншій особі, а саме СПД ОСОБА_3, яка також здійснює діяльність з торгівлі продуктами харчування в магазині, що перевірявся в ході перевірки не надано, та під час судового розгляду, належність суми коштів на яку виявлено невідповідність 224 грн., саме СПД ОСОБА_3 не доведено, тому суд критично ставиться до заперечень відповідача в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог та вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми у розмірі 1120,00 грн.

У повному обсязі постанову складено 02.03.10 р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р та інші відомості не відомі) заборгованість по штрафним санкціям у сумі 1120,00 грн. (код платежу - 3021080908, р/р 31114104700002 в Управління Держказначейства в АРК, код ЄДРПУ 34740405 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. За заявою позивача після набрання постановою суду законної сили видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.